Номер провадження: 11-сс/813/1235/22
Справа № 522/6959/22 1-кс/522/5172/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
12.09.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 30.08.2022, якою в межах кримінального провадження №12021160000000814 від 26.04.2021, відносно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.10.2022 із визначенням розміру застави,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та застосовано відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.10.2022, із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», із визначення розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 грн., з покладенням на останнього у разі внесення застави певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та органом досудового розслідування було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, слідчий суддя врахувавши положення ч. 4 ст. 183 КПК Україні, а також особу підозрюваного, вважав за необхідне визначити розмір застави.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 зазначив, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною з огляду на наступне:
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що стороною обвинувачення не доведено та не надано жодного доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, натомість з моменту вилучення у ОСОБА_8 патронів, а саме 14.05.2022, й до оголошення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення пройшло більше трьох місяців, останній не вчинив жодних дій направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду, тиск на свідків та експертів з метою зміни їх показів чи відмову від них, а також надавати неправдиві висновки, більш того ОСОБА_8 неодноразово з'являвся до органу досудового розслідування за першою вимогою слідчого, самостійно з'явився до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу;
- слідчий суддя визначив завідомо непомірний розмір застави підозрюваному ОСОБА_8 , не врахувавши той факт, що останній офіційно не працевлаштований та не має жодних заощаджень.
Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.
Так, на підставі матеріалів провадження вбачається, що 25.08.2022 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З огляду на те, що сторонами кримінального провадження не оскаржується обґрунтованість інкримінованої ОСОБА_8 підозри, колегія суддів вважає, що на теперішній час підозра останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованою, повністю підтверджується матеріалами доданими до клопотання слідчого та полягає у наступному.
Відповідно до клопотання слідчого, у невстановлений час, при невстановлених обставинах ОСОБА_8 без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленої слідством особи патрони калібру 9х18 мм у невстановленій кількості.
Після чого, ОСОБА_8 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переніс зазначені патрони до буд. АДРЕСА_1 , тобто по місцю свого проживання, де продовжив зберігати раніше придбані патрони без передбаченого законом дозволу.
Так, 14.05.2022, за результатами проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 співробітниками поліції виявлено та вилучено 12 патронів калібру 9х18 мм.
Установлено, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 12 патронів є боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9х18 мм, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: 9-мм пістолетів «ПМ», «ПММ», «Форт», «АПС» та інших відповідного калібру та до стрільби придатні.
Колегія суддів враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Відповідно до п.п. 34-36 рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Апеляційний суд, погоджується із висновками слідчого судді та звертає увагу на те, що в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики того, що підозрюваний ОСОБА_8 може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого під час воєнного стану; неодружений, офіційно не працевлаштований, відносно останнього на розгляді в Овідіопольському райсуді Одеської обл. перебуває кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування було доведено неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, для запобігання вищеназваним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Що стосується тверджень сторони захисту щодо непомірності визначеної слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_8 розміру застави, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у таких межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, при визначені розміру застави, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тому прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Водночас, загалом обґрунтовано дійшовши висновку щодо необхідності застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не дотримався вимог кримінального процесуального закону та при встановленні строку дії запобіжного заходу припустився помилки.
Одними із основних засад кримінального провадження є законність та забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, зміст яких визначається положеннями чинного кримінального
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
При цьому, ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України передбачено що, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Проте, відповідно до вимог ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Системний аналіз вказаних норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою можливо лише в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ухвали слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 13.07.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021160000000814 від 26.04.2021 був продовжений до 14.09.2022.
Отже, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.10.2022, слідчий суддя визначив строк дії запобіжного заходу поза межами строку досудового розслідування, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та беззаперечною підставою для скасування зазначеного рішення та постановленням нової ухвали.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положення ч. 1 ст. 412 КПК України встановлює, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги захисника, скасування ухвали слідчого судді, як постановленої із істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, оскільки слідчий суддя допустив помилку, пов'язану із неправильним обчисленням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, наявність доведених органом досудового розслідування ризиків, а також характеристики особи підозрюваного, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування із визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 30.08.2022, якою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.10.2022 із визначенням розміру - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. Фісенка Е.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.09.2022 включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 грн.
Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:
Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172
Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720
Призначення платежу: згідно ухвали суду від 12.09.2022, заставна сума за ОСОБА_8 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ..
У разі внесення застави звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з - під варти негайно та покласти на нього обв'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021160000000814, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4