Справа № 464/4220/22
пр.№ 1-кс/464/1043/22
15 вересня 2022 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів,
Старший дізнавач Відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до документів, а саме банківських карток « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які знаходяться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У судове засідання дізнавач та володілець майна не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого.
Відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов наступного висновку.
Виходячи з положень ст.ст.131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.ч.4, 5 ст.132 КПК України).
Відділом поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 08 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022142410000333, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 08 вересня 2022 року у ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_5 , про те, що 03 серпня 2022 року, невідома особа, шляхом обману та зловживанням довірою, під приводом надання фінансової допомоги, у зв'язку із агресією РФ, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 14 826, 44 грн, які були зняті з її банківських карток « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , чим спричинила потерпілій матеріальної шкоди.
За вимогами ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових дій), витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків
ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, чинним законодавством надано слідчому/дізнавачу право одержувати безперешкодно і безоплатно від осіб на запит необхідні у справі відомості.
Статтею 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банківської таємниці.
Частиною 1 цієї ж статті передбачено, що органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Антимонопольному комітету України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента.
Таким чином, державні органи, визначені в ч.1 ст.62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб.
Слідчий суддя приймає до уваги, що за положеннями п.3 ч.1 ст.56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Підстави, зазначені у клопотанні слідчого, погодженого прокурором, є формальними та недостатньо обґрунтованими, без врахування фактичних підстав, передбачених КПК України, зокрема не зазначено чи звертався дізнавач або прокурор до банку з запитом чи потерпілої ОСОБА_5 для отримання доступу до документів, що перебувають у володінні банку без ухвали слідчого судді та яка була надана відповідь. Потерпіла сама вправі звернутися до банку з отриманням такої інформації, оскільки є його клієнтом або надати письмовий дозвіл на отримання такої інформації у відповідності до ст.62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Саме в інтересах потерпілої сприяти органу досудового розслідування в швидкому розкриттю кримінального правопорушення.
Наведене позбавляє слідчого суддю можливості встановити необхідність застосування такого заходу кримінального провадження як тимчасовий доступ, а тому подане клопотання є передчасним.
Стороною кримінального провадження не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, не встановлено доцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ. Відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.131, 132, 159, 160, 163-166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання дізнавача про тимчасовий доступ до речей та документів відмовити.
Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1