про відмову у видачі судового наказу
"15" вересня 2022 р. Справа № 916/2283/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" (код ЄДРПОУ 20547427) про видачу судового наказу на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" (код ЄДРПОУ 37477212) заборгованості у розмірі 23465,52 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігос" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою (Вх. № 2367/22 від 13.09.2022) про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" заборгованості у сумі 23465,52 грн.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Лігос” обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки № 205/21 від 22.11.2021 та направлено на стягнення боргу у розмірі 23465,52 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II "Наказне провадження".
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Судом встановлено, що заявник в порушення п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу не зазначив повного найменування заявника та боржника, їх місце знаходження, ідентифікаційного коду заявника та боржника, офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Суд також звертає увагу, що заявник в прохальній частині заяви про видачу судового наказу не зазначив на чию користь слід стягнути заборгованість.
Відповідно, до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Отже, приймаючи до уваги, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігос" заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам статті 150 ГПК України, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.
Між цим суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лігос" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" заборгованості у розмірі 23465,52 грн. (Вх. № 2367/22 від 13.09.2022).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 15.09.2022.
Суддя Нікітенко С.В.