Справа № 183/7511/21
№ 2/183/1747/22
12 серпня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судового засідання Кодаченко А.Г.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Губиниської селищної ради, як об'єднаної територіальної громади, визначивши третьою особою - Новомосковську районну державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому, просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,3 кв.м, житловою площею 28,3 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 14 квітня 2008 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто позивачці по справі.
Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Губиниської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за №576.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла.
Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка, як спадкоємець за заповітом, звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у зв'язку з відсутність оригіналу Свідоцтва про право власності на житловий будинок, у видачі свідоцтва про спадщину позивачці було відмовлено.
Спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині відсутні.
Зважаючи на такі обставини, позивачка змушена була звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2021 року відкрите провадження по справі (а.с. 21).
В судове засідання представник позивача не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.
Представник відповідача - Губиниської селищної ради відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного.
14.04.2008 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла позивачці по справі. Вказаний заповіт був посвідчений секретарем виконавчого комітету Губиниської селищної ради Нехорошевою О.Г. 14 квітня 2008 року та зареєстровано в реєстрі за №576 (а.с. 8).
Суду подано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , у відповідності до якого остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 9).
За результатами розгляду заяви представника позивачки до Новомосковської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за АДРЕСА_1 , оскільки Новомосковській районній державній нотаріальній конторі не представлений документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий будинок (а.с. 7).
За даними довідки № 864 виданої виконавчим комітетом Губиниської селищної ради від 09 червня 2021 року, на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала з невісткою ОСОБА_1 , чоловіком невістки ОСОБА_3 та онуком ОСОБА_4 (а.с. 10).
Суду надано копію свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, що було видане виконавчим комітетом Губиниської селищної ради народних депутатів від 20.04.1989 року, яке свідчить про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с. 11).
За даними звіту про незалежну оцінку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_2 (с.с. 12-13)
Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який виготовлявся за життя спадкодавця в 1987 році, виданий на ім'я ОСОБА_2 як власника будинку.
На території домоволодіння в період з 1967 по 1988 роки було побудовано: житловий будинок - А; сени - А1; тамбур ? А2; сарай ?
Б; погріб ? В; літня кухня - Д; сарай - Е; вбиральня - Г; літній душ - Д; споруди № 1-4 (а.с. 14-18).
Відповідно до інвентаризаційної справи, вилученої правоохоронними органами в НРКП БТІ «Інвентаризатор» та повернутої до КП «НМБТІ'ДОР», станом на 29.12.2012 рік власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 20.04.1989 відповідно до рішення № 229 виконкому Губиниської селищної ради від 20.07.1988, зареєстрованого в БТІ 20.04.1989 за р.№1644-6.
Згідно з даними технічної інвентаризації, проведеної 06.09.1991, на земельній ділянці розташовані: житловий будинок - А (саман, об.цем.плит.) жил.пл. 28,3 кв.м, аг. пл.. 56,3 кв.м.; сарай ?
Б; погріб ? В; літня кухня - Д; вбиральня - Г; сарай - Е; літній душ - Ж; колодязь №1; огорожа № 2-4 (а.с. 19).
Правовідносини, що виникли між сторонами з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, врегульовані наступними нормами закону.
У відповідності до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях..
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 392 ЦК України, яку суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин, як норму права, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Суду доведено, що у позивача відсутній оригінал свідоцтва про право власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутність відомостей про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дійсно унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Однак аналіз поданих доказів, свідчить про те, що ОСОБА_2 за життя на законних підставах набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , тому до позивача переходить право власності на спадковий будинок, відповідно до вимог ст.1216 ЦК України.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,76-81,89, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 56,3 кв.м, житловою площею 28,3 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати віднести за рахунок позивачки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Сорока.