Справа № 128/1457/22
Іменем України
15 вересня 2022 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Літневської А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовною заявою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TD4i , -
ГУНП у Вінницькій області звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування вартості мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TD4i, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області (справа № 128/2496/20) від 18.06.2021 до ОСОБА_1 , як до обвинуваченого, був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
Так, 05.07.2021, ОСОБА_1 було забезпечено однокомпонентним пристроєм електронного моніторингу TD4i (Attenti Electronic Monitoring LTD) та роз'яснено правила користування ним, про що складені відповідні протоколи та пам'ятки щодо експлуатації.
Під час виконання ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 04.03.2022 по справі № 128/2496/20 працівниками ГУНП у Вінницькій області встановлено, що вищевказаний електронний засіб контролю є технічно справним, однак, у неповній комплектації, а саме: відсутній мобільний зарядний пристрій (powerbank Cordless Charger), що унеможливлює його подальшу експлуатацію, про що працівниками поліції був складений акт перевірки технічного стану однокомпонентного електронного засобу контролю «Attenti» № 34607723.
04.03.2022 ОСОБА_1 надав письмове пояснення, в якому зазначив, що втратив зарядний пристрій під час того, як розбирав теплицю.
Відповідно до довідки щодо вартості пристроїв, наданої ТОВ «СІГМА ТЕХНОЛОДЖИ», вартість мобільного зарядного пристрою до
однокомпонентного приладу TD4i становить 25 176,00 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню пряма дійсна шкода майну, отриманому під час забезпечення виконання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, спричинена необхідністю додаткових витрат для придбання мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TD4i.
З метою досудового врегулювання спору відповідачу були направлені листи про відшкодування вартості мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TD4i від 26.05.2022 та від 06.06.2022, однак добровільно відповідачем шкода не відшкодована, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - Господарець А. надала суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити; на технічній фіксації судового процесу не наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, попередньо надавши суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.06.2021 до ОСОБА_1 , як до обвинуваченого, був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю (а.с. 11 - 17).
05.07.2021 ОСОБА_1 було забезпечено однокомпонентним пристроєм електронного моніторингу TD4i (Attenti Electronic Monitoring LTD) та роз'яснено правила користування ним, про що складені відповідні протоколи та пам'ятки щодо експлуатації (а.с. 20 - 22).
Під час виконання ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 04.03.2022 (а.с. 18) працівниками ГУНП у Вінницькій області встановлено, що вищевказаний електронний засіб контролю є технічно справним, однак, у неповній комплектації, а саме: відсутній мобільний зарядний пристрій (powerbank Cordless Charger), що унеможливлює його подальшу експлуатацію, про що працівниками поліції був складений акт перевірки технічного стану однокомпонентного електронного засобу контролю «Attenti» № 34607723 (а.с. 9).
04.03.2022 ОСОБА_1 надав письмове пояснення, в якому зазначив, що втратив зарядний пристрій під час того, як розбирав теплицю (а.с. 10).
Відповідно до довідки щодо вартості пристроїв, наданої ТОВ «СІГМА ТЕХНОЛОДЖИ», вартість мобільного зарядного пристрою до
однокомпонентного приладу TD4i становить 25 176,00 грн. (а.с. 23).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно- правовими актами.
Частинами 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" від 31 березня 1989 року за N 3 встановлено, що вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Позивачем було обрано спосіб захисту прав та інтересів шляхом звернення до суду з позовною заявою про відшкодування майнової шкоди відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
На адресу відповідача 26.05.2022 та 06.06.2022 позивачем направлялися вимоги про відшкодування збитків (а.с. 24 - 25), однак до цього часу збитки не відшкодовані.
Враховуючи, що відповідач добровільно завдану ним шкоду не відшкодував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені до відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2481 грн. 00 коп., що підтверджено документально (а.с. 26).
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи повне задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2481 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 1212, 1166 ЦК України, 4, 10, 76, 133, 141, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, -
Позовну заяву Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (р/р UA 078201720343141002600092656 в ДКС України у м. Києві, МФО 820172) у відшкодування вартості мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TDi 25176 (двадцять п'ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Головного управління Національної поліції у Вінницькій області судовий збір в розмірі 2481 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.І. Бондаренко