Справа № 182/1033/21
Провадження № 2/0182/69/2022
Іменем України
15.09.2022 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» про стягнення недоплаченої заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» про стягнення недоплаченої заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 2007 року працює у відповідача на різних посадах, останнім часом - на посаді стропальника цеху № 7 ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб». 05 травня 2020 року, виконуючи роботу стропальника у першу зміну, займався своїми безпосередніми обов'язками з 07.00 до, приблизно, 09.55 год. З 10.00 годин займався тим, що кріпив до підйомного крану та готовав до завантаження на стіл вже готові та кимось ув'язані пакунки відбракованих труб, так як лінія була поламана та не працювала (у разі, якщо лінія працює, він повинен упаковувати труби та кріпити їх до крану самостійно). Цю роботу він виконував за вказівкою майстра ОСОБА_2 , щоб уникнути простою у роботі. До цього, перед початком зміни, майстер ОСОБА_2 , якому він безпосередньо підлеглий, надав вказівку не тільки кріпити пакунки труб до крану, але й розвантажувати їх на столі № 2 дільниці обробки труб трубопрокатного цеху. Приблизно о 10.30 годині, закінчивши завантаження труб на стіл № 2, у присутності майстра, який стояв за столом № 3 (на відстані, приблизно 10-15 м.), розпочав розкладати їх на столі. Під час виконання зазначеної роботи пакунок труб розпався, проволока, якою були зв'язані труби, гойднулася зверху донизу таким чином, що збила з нього захисні окуляри, а, повертаючись за інерцією уверх, травмувала йому праве око. Внаслідок отриманої травми йому було встановлено діагноз: проникаюче корнеосклеральне поранення з випадінням оболонок, гіфема, іридодіаліз, травматична катаракта, гемофтальм, відшарування сітківки правого ока. В результаті отриманої травми він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», переніс операції: ПХО поранення рогівки правого ока (05.05.2020 року), ФЕК + ЮЛ + іридопластика + ревізія вітреальної порожнини з тампонадою силіконовим мастилом правого ока. Зазначає, що на даний час (06 травня 2020 року) він повністю втратив зір на праве око, перебуває на амбулаторному лікуванні за місцем проживання. Також, через 3 тижні з моменту виписки (18 травня 2020 року) він мав пройти повторне обстеження у поліклініці КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня». Наказом № 453 від 10 червня 2020 року «О результатах расследования несчастного случая, произошедшего со стропальщиком участка отделки труб трубопрокатного цеха ООО «Интерпайп Ніко Тьюб» ОСОБА_3 », зокрема, щодо нього було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Не погодившись з даним наказом, він звернувся до суду з метою його скасування. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 182/3440/20 від 12 січня 2021 року його позов було задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ № 453 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався зі стропальником дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТО В «Інтерпайп Ніко Тьюб» ОСОБА_1 » від 10 червня 2020 року в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та невиплати виробничої премії за червень 2020 року. Зазначене рішення суду набуло законної сили 12 лютого 2021 року. Суд у справі № 182/3440/20 встановив, що накладення на нього дисциплінарного стягнення та невиплата виробничої премії відбулися з вини відповідача, який порушив встановлену законом процедуру накладення дисциплінарного стягнення. При цьому, відповідач добровільно перерахувати йому недоотриману виробничу премію за червень 2020 року не має наміру. Вважає, що недоотримана ним виробнича премія за червень 2020 року та середній заробіток за час затримки розрахунку підлягають примусовому стягненню з відповідача, виходячи з наступного. Відповідно до ст.32 Закону України «Про оплату праці», трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються, згідно з законодавством про трудові спори. Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає: доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать: виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Отже, виробнича премія за червень 2020 року, якої він був протиправно позбавлений, - це додаткова заробітна плата, щодо якої існує трудовий спір. З огляду на те, що незаконність накладеного на нього дисциплінарного стягнення та позбавлення його додаткової заробітної плати встановлена рішенням суду, яке набуло законної сили, зазначена премія підлягає стягненню на його користь. При цьому, конкретний розмір виробничої премії за червень 2020 року за його основним на той час місцем роботи йому невідомий, тому просить суд витребувати дані відомості. Крім цього зазначає, що його середній заробіток за останні два місяці до винесення скасованого наказу (квітень та травень 2020 року) складав 12 788 грн. 49 коп. Середньоденний заробіток, при цьому, склав 426 грн. 28 коп. Кількість днів затримки у розрахунку триває з 08 липня 2020 року (перший день після виплати заробітної плати за червень 2020 року) по сьогоднішній день, тобто, 218 днів. Відтак, середній заробіток за час затримки у розрахунку складає: 426 грн. 28 коп. х 218 днів = 92 929 грн. 69 коп. (з подальшим перерахунком на день ухвалення судового рішення). Підстав для зменшення зазначеної суми немає, оскільки зазначена затримка сталася з вини відповідача, встановленої у незаконному накладенні на працівника дисциплінарного стягнення. Крім того, додаткові заходи відповідальності власника або уповноваженого ним органу за затримку у виплаті заробітної плати передбачені Законом України «Про оплату праці». На підставі ст.34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Проте, через те, що сума виробничої премії за червень 2020 року йому невідома на час звернення до суду із позовом, позовні вимоги в цій частині будуть уточнені після отримання відповідних даних. Також вважає, що на його користь підлягає стягненню і моральна шкода, спричинена незаконним накладенням дисциплінарного стягнення. У зв'язку із незаконним накладенням на нього дисциплінарного стягнення, він відчував дискомфорт, стрес, приниження, у нього загострилися хвороби, здобуті під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та виробнича травма. Він вимушений був тривалий час лікуватись, будучи змушений, при цьому, відстоювати у суді своє право на заробітну плату та чесне ім'я. Спричинену йому моральну шкоду оцінює у 40 000 грн. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, змушений звернутись до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь суму невиплаченої виробничої премії за червень 2020 року, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 92 929 грн. 69 коп., компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із зростанням індексу споживчих цін (індексу інфляції) та моральну шкоду у розмірі 40 000 грн. 00 коп., а всього до стягнення - 132 929 (сто тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 69 коп., з подальшим перерахунком зазначеної суми на день ухвалення рішення суду.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.31-32).
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідач - ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» - про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.34), однак, своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду від представника не надходили. Крім цього, відповідача про розгляд справи було повідомлено на офіційному сайті «Судова влада» (а.с.33).
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК (в редакції закону 2004 року), суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Відповідно до ст.3 КЗпП України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Законодавством про працю. Судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.
Згідно ч.1 ст.221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з трудових правовідносин.
Як вбачається з копії трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заведеної 25 липня 1980 року на ім'я ОСОБА_1 , 30 жовтня 2007 року його прийнято до Закритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нікопольська трубна компанія» «ІНТЕРПАЙП НТК» до трубопрокатного цеху 2 учнем стропальника (наказ № 598 від 30 жовтня 2007 року). 07 грудня 2007 року його переведено до трубопрокатного цеху 2 стропальником 4 розряду (наказ № 716 від 07 грудня 2007 року). 25 грудня 2007 року, на підставі рішення позачергових зборів акціонерів (протокол № 811 від 25 грудня 2007) і внесення відповідних змін до Статуту Товариства від 25 грудня 2007 року та в результаті реорганізації, ЗАТ «Інтерпайп Нікопольська трубна компанія» шляхом злиття з ЗАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб», в якому дія трудового договору працівником продовжується. 03 серпня 2009 року його переведено до трубопрокатного цеху стропальником 3 розряду (наказ № 483 від 03 серпня 2009 року). 05 червня 2018 року його переведено до трубопрокатного цеху стропальником 4 розряду (наказ № 395 від 05 червня 2018 року). Вказане також підтверджується відповідними наказами (а.с.7-11). За період роботи позивача в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб» було премійовано 13 жовтня 2008 року, 10 квітня 2017 року, 29 листопада 2018 року. 10 червня 2020 року відповідачем винесено наказ № 453 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався зі стропальником дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (а.с.47-50). Вказаним наказом встановлено, що 05 травня 2020 року, о 10.45 год., зі стропальником ОСОБА_1 на дільниці обробки труб трубопрокатного цеху стався нещасний випадок. В результаті чого ОСОБА_1 було встановлено діагноз: проникаюче корнеоскленарне поранення з випадінням райдужної оболонки, іридодіаліз, травматична катаракта, гіфема, гемофтальм, травматичне відшарування сітківки. ОСОБА_1 стропальник 4-го розряду трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» порушив п.п.3.21, 3.53 Інструкції з охорони праці БТІ 99-12 «Для стропальників», затвердженої наказом генерального директора «Інтерпайп Ніко Тьюб» від 11 січня 2019 року № 45. Пунктом 6 вказаного наказу за порушення вимог охорони праці, що послужило причиною травмування ОСОБА_1 , оголошено догану, виробнича премія за червень 2020 року не виплачувалась. При цьому, вищевказані обставини були встановленні рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року (а.с.12-16), а тому додатковому дослідженню або встановленню не підлягають. Однак, судом, при розгляді даної справи вищевказане рішення суду було прийнято до уваги, виходячи з наступного. Так вищевказаним рішенням суду від 12 січня 2021 року наказ № 453 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався зі стропальником дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб Хитрейко О.О.» від 10 червня 2020 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за порушення норм охорони праці, що стало причиною травмування, у вигляді догани та невиплати виробничої премії за червень 2020 року, визнано незаконним та скасовано (а.с.35-39). При цьому, відповідач з вищевказаним рішенням суду не погодився та 01 березня 2021 року подав апеляційну скаргу, яка була прийнята до розгляду та, на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду, відкрито апеляційне провадження (а.с.40-42). Однак, як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб» про визнання незаконним та скасування наказу, за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року було зупинено, підставою чого стало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 160/7165/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, яке, на той час, за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області знаходилась на апеляційному перегляді у Третьому апеляційному адміністративному суді (а.с.41-45). При цьому, згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 від 04 червня 2020 року щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 05 травня 2020 року на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб», оформлене листом від 16 червня 2020 року № Х-884-1/04. Зобов'язано Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 04 червня 2020 року щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 05 травня 2020 року на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб», та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення у встановленому законом порядку (а.с.49-60). Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року залишено без змін (а.с.63-67). Тому, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб» про визнання незаконним та скасування наказу за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб» - на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року було поновлено (а.с.68-69). При цьому, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, на підставі ухвали суду від 29 жовтня 2021 року, провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» про стягнення недоплаченої заробітної плати, середнього заробітку за затримки розрахунку було зупинено до розгляду та набрання чинності рішення суду по апеляційній скарзі відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб» - на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року (а.с.72-73). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб» - було задоволено та рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерпайпНіко-Тьюб» про визнання незаконним та скасування наказу (а.с.75-83). Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року провадження по даній справі було поновлено (а.с.84).
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, підставою для звернення до суду з даним позовом, як зазначає позивач, були незаконні дії відповідача, які полягали у безпідставному позбавленні його виробничої премії, яка є складовою заробітної плати, оскільки, як вказує ОСОБА_1 в позовній заяві, дії відповідача та прийнятий наказ в частині накладання дисциплінарного стягнення, на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року, визнано незаконним та скасовано.
Однак, дані посилання позивача на вищевказані обставини судом до уваги не беруться, бо спростовуються матеріалами справи, в тому числі, рішенням апеляційної інстанції, яким встановлено, що оскаржуваний наказ ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» був прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства і при його прийнятті були дотримані всі норми трудового законодавства.
Тому, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог, перевірених судом; оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності; встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин; суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням ст.ст.21, 38, 47, 166, 117, 232, 233, 235, 238 КЗпП України керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 18, 19, 23, 30, 76-82, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» про стягнення недоплаченої заробітної плати, середнього заробітку за затримки розрахунку - відмовити в зв'язку з безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал