печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22277/22-к
07 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022100060001045,-
29.08.2022 слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022100060001045.
Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12022100060001045 від 20.08.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.08.2022 приблизно в проміжок часу з 12:00 до 12:30 год. на зупинці громадського транспорту, що за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська 145/1 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під малозначним приводом, виник словесний конфлікт з ОСОБА_7 та в подальшому виник раптовий умисел на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою спричинення ОСОБА_7 , тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні до останнього, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, на ґрунті сварки, тримаючи лівою рукою за праву руку ОСОБА_7 наніс останньому ножом, який тримав у правій руці, один удар в область грудної клітини справа та продовжуючи тримати ОСОБА_7 за руку наніс ще один удар в область тулуба від якого останній перебуваючи в стані шоку присів на дерев'яну лавку, що розташовувалась біля кофейного кіоску біля зупинки громадського транспорту.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 ентації завдано тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки справа, правобічний напружений пневмоторакс, малий гемаматоракс, торано-абдомінальне поранення зліва, лівобічний пневмоторакс, поранення діафрагми, поранення великого ченця, гемоперитоніум.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто в умисному нанесені тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчинені кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, громадянин України, українець, не одружений, тимчасово не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого.
29.08.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: рапорт працівника поліції від 20.08.2022, протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська 145/1 від 20.08.2022, протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.08.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.08.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.08.2022, протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.08.2022, довідкою № 952 з КМКЛ № 17 на ім'я ОСОБА_7 , протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 21.08.2022, протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_7 від 21.08.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.08.2022, протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_12 від 26.08.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий вказує, що аналізуючі усі дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 та оцінюючи наявність ризиків, передбачених ст. ст. 177 КПК України орган досудового розслідування переконаний, що при застосуванні менш суворого запобіжного заходу аніж тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може:
- зважаючи на тяжкість злочину та суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, існує реальна загроза того, що ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить те що, особа веде аморальний спосіб життя, постійного доходу не має.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом погроз та умовлянь, тому як ОСОБА_5 , отримав разом із клопотанням про обрання запобіжного заходу додатки до нього з анкетними даними всіх учасників кримінального провадження;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, тому як ОСОБА_5 , завдав тілесні ушкодження ОСОБА_7 шляхом застосування розкладного ножа, не має постійного місця працевлаштування та характеризується, як особа, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень.
Відак, зазначено, вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують саме такий рівень суворості запобіжного заходу. Запобіжний захід у вигляді тримання під варто при обґрунтованій підозрі відповідає характеру інкримінованого ОСОБА_5 кримінального протиправного діяння, не дає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримала, просила клопотання задовольнити, зазначила, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили відмовити у повному обсязі, зазначили що підозра є необґрунтованою, підозрюваний не вчиняв кримінального правопорушення, обставини правопорушення викладені не повноцінно, а тому ризики є безпідставними.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
При дослідженні особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, громадянин України, українець, не одружений, тимчасово не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, незаконно впливати на свідків, оскільки з додатками до клопотання отримав копії процесуальних документів із їх анкетними даними.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, вважаю необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинено із застосуванням насильства
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 29 жовтня 2022 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100060001045.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1