Справа № 565/1030/22
Провадження № 1-кс/565/150/22
12 вересня 2022 року м.Вараш
Слідчий суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області клопотання керівника Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180050000370 від 10.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України,-
Керівник Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання щодо долі речових доказів - каміння бурштину у кримінальному провадженні № 12016180050000370 від 10.07.2016 за ст.198 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що за результатами досудового розслідування вказаного кримінального провадження прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Під час досудового розслідування встановити власників вилученого каміння бурштину-сирцю не представилось можливим, вилучене каміння зберігається органом досудового розслідування у встановленому законодавством порядку, і відповідно до Положення про порядок формування та зберігання Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 387 від 30.03.1998, підлягає передачі в дохід держави та зарахуванню до вказаного Фонду.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, у заяві вимоги клопотання підтримав в повному обсязі. Особи, у яких було вилучене майно, щодо якого прокурором ставиться питання про звернення в дохід держави - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду клопотання, ОСОБА_7 подав суду заяву про розгляд клопотання прокурора у його відсутності.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання. При цьому суд встановив та врахував наступне.
Як вбачається з Витягу з ЄРДР № 12016180050000370 від 10.07.2016, у даному кримінальному провадженні розслідуються обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, по факту виявлення та вилучення 09.07.2016 у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших осіб 9,780 кг каменю, зовні схожого на бурштин-сирець.
З протоколу огляду місця події від 09.07.2016 вбачається, що о 15:50 год. в м.Вараш Рівненської області, на території колишньої АЗС, розташованої у промисловій зоні, біля колонки № 7 виявлено ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , поруч з якими - господарську сумку, при цьому ОСОБА_6 повідомив, що дана сумка належить йому, з чотирма поліетиленовими пакетами, наповненими різним за розмірами та формою камінням, зовні схожим на бурштин-сирець. Зважуванням даного каміння встановлено, що його загальна вага складає 9,780 кг.
Постановою слідчого від 12.07.2016 вищезазначене вилучене каміння, зовні схоже на каміння бурштину-сирцю, вагою 9,780 кг, визнано речовими доказами та передано на зберігання до Рівненської філії АТ КБ «Приватбанк».
Фактична передача вказаного каміння на зберігання до уповноваженого банку підтверджується Актом від 06.12.2016 прийому-передачі майна на зберігання - каміння бурштину-сирцю вагою 9,780 кг у мішку.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Суд погоджується з висновками слідчого та прокурора про те, що каміння бурштину-сирцю вагою 9,780 кг у кримінальному провадженні № 12016180050000370 від 10.07.2016 відповідає зазначеним у ст.98 КПК України критеріям речових доказів та є предметом кримінального правопорушення, що розслідується у даному провадженні.
За результатами досудового розслідування, кримінальне провадження №12016180050000370 від 10.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, постановою слідчого від 29.09.2016 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України у зв'язку з невстановленням осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Каміння бурштину-сирцю є майном, щодо якого встановлено особливий порядок обігу. Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12016180050000370 від 10.07.2016 осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, встановлено не було, документів, що підтверджують законність джерела придбання дорогоцінного каміння, не відшукано. В ході досудового розслідування та після його завершення, власників вилученого каміння бурштину-сирцю не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.100 КПК України, речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
При цьому системний аналіз ст.ст.59, 96-1, 96-2 КК України свідчить про те, що конфіскація як покарання або інший захід кримінально-правового характеру полягає у примусовому позбавленні власника належного йому майна, здійсненому за встановлених умов та у передбачених законом випадках.
Тобто за змістом п.5 ч.9 ст.100 КПК України, у разі встановлення власника предметів кримінального правопорушення, щодо таких предметів суду належить вирішити, чи підлягають вони конфіскації або ж поверненню власнику (законному володільцю). Натомість у разі, якщо власника таких предметів не встановлено, вони переходять у власність держави у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Надані суду матеріали свідчать, що власника каміння бурштину-сирцю вагою 9,780 кг, яке є предметом кримінального правопорушення, обставини якого розслідувались у кримінальному провадженні № 12016180050000370 від 10.07.2016 за ст.198 КК України, встановлено не було. Відтак, на підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України це каміння підлягає передачі у власність держави у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Проте, у клопотанні ставиться вимога про конфіскацію вказаних предметів кримінального правопорушення, що за нормами КПК України можливе лише у разі встановлення їх власника.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», дорогоцінне каміння органогенного утворення, закуплене на території України та за її межами за рахунок коштів державного бюджету, його відходи і брухт у будь-якому вигляді та стані, у виробах і брухті, скуплене у населення і юридичних осіб, конфісковане відповідними органами згідно з законодавством України чи здане як скарб, а також одержане за правом спадкоємства чи дарування, цінності Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України - зараховуються до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України. Аналогічну норму містить і п.3 Положення про порядок формування та зберігання Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 387 від 30.03.1998.
Статтею 7 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» передбачено, що цінності, зараховані до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, зберігаються у Державному сховищі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
При цьому п.8 Положення про порядок формування та зберігання Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 387 від 30.03.1998, передбачено, що цінності, визначені конфіскованими, безхазяйними і такими, що перейшли за правом спадкоємства чи дарування державі, і скарби в установленому законодавством порядку передаються до вищезазначеного Державного фонду.
Згідно з пп. п.1.2 Порядку обліку, зберігання і розпорядження дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 692 від 04.11.2004, його дія поширюється на дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, що містяться у безхазяйному та іншому майні, що переходить у власність держави. Пунктом 4.1 вказаного Порядку встановлено, що цінності, крім тих, що згідно з пунктом 3.4 Порядку були передані Міністерству культури України, надсилаються органами, що здійснили вилучення цінностей або зберігають їх, до Держсховища за адресою: 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 38-44.
Відтак, вилучене у кримінальному провадженні № 12016180050000370 від 10.07.2016 за ст.198 КК України під час огляду місця події, проведеного 09.07.2016 о 15:50 год. в м.Вараш Рівненської області на території колишньої АЗС у промисловій зоні каміння бурштину-сирцю вагою 9,780 кг підлягає передачі у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України за адресою: 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 38-44.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що на час звернення з даним клопотанням до слідчого судді кримінальне провадження № 12016180050000370 від 10.07.2016 за ст.198 КК України закрито, проте долю речових доказів на даний час не вирішено, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання керівника Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 про вирішення питання щодо долі речових доказів задовольнити частково.
Речові докази у кримінальному провадженні № 12016180050000370 від 10.07.2016 за ст.198 КК України: каміння бурштину-сирцю вагою 9,780 кг, що знаходиться у сейф-пакеті Експертної служби МВС України № 2022747, який передано згідно Акту прийому-передачі майна на зберігання від 06 грудня 2016 року до АТ КБ «Приватбанк» - передати у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 38-44).
Дана ухвала слідчого судді є остаточною і не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1