Провадження № 11-сс/4823/224/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15 вересня 2022 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
слідчої - ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 серпня 2022 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Корюківського районного відділу поліції ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 11.00 години 23 жовтня 2022 року. Заборонено ОСОБА_8 цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; та покладено на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя зазначив, що для запобігання ризику ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є достатнім застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Вважав, що ухвала слідчого судді є незаконною, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказав, що слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не працює, не має постійного джерела доходу, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, створювати штучні докази та підбурювати осіб, які не були свідками, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження його захисних версій.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника, котрі просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 28 липня 2022 року до ЄРДР за №12022270290000194 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_8 був затриманий, у порядку статті 208 КПК України, 17 серпня 2022 року о 15 год. 20 хв.
Органом досудового розслідування 18.08.2022 року ОСОБА_8 письмово повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Зі змісту ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Обираючи підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на певний строк, усвідомлюючи можливе настання якого підозрюваний може вжити заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду; а також незаконно впливати на свідків в кримінальному правопорушенні.
Крім того, слідчий суддя взяв до уваги, що підозрюваний не працює; на даний час не має будь-яких інших законних доходів, необхідних для проживання; не одружений; не обтяжений обов'язками по догляду за неповнолітніми (малолітніми) дітьми, особами похилого віку та особами з обмеженими можливостями.
Слідчим суддею також взято до уваги, що підозрюваний з часу скоєння кримінального правопорушення не ухилявся від досудового розслідування, знаходиться на амбулаторному лікуванні в Корюківській ЦРЛ.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи №11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_8 вид запобіжного заходу - цілодобовий домашній арешт, є співмірним з існуючими ризиками; тяжкості пред'явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, а покладені слідчим суддею, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обов'язки забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .
Відповідно до рішення за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», у п. 51 вказано, що попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку.
При цьому, вимога прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою є необґрунтованою, не підтверджена доказами, які вимагають такого обмеження свободи підозрюваного, не зазначено з яких підстав прокурор вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
А тому, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 серпня 2022 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4