Справа №751/991/22
Провадження №2/751/717/22
Рішення
Іменем України
30 серпня 2022 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Савчук М. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про зняття арешту з майна та визнання права власності, -
15.02.2022 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про зняття арешт з нерухомого майна - 1/4 квартири АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 ; скасувати заборону відчуження об'єкту нерухомого майна - 1/4 квартири АДРЕСА_1 , який накладений постановою приватного виконавця Палігіна Олександра Петровича ВП № 55251719 від 22.01.2018 року про опис та арешт майна боржника; скасувати обтяження у виді арешту нерухомого майна - 1/4 квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна за № 40920677 від 03.05.2018 року та виключити з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис № 40920677 від 03.05.2018 року; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м., після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є опікуном ОСОБА_2 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 , що діяла від імені малолітньої підопічної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до державного нотаріуса Другої Чернігівської державної нотаріальної контори з заявою № 1146 про прийняття спадщини за законом після смерті матері малолітньої підопічної, на підставі якої було заведено спадкову справу за № 525/2020. Також в спадковій справі є: заяви про відмову від прийняття спадщини батьків спадкодавця ОСОБА_4 (заява № 1447) та ОСОБА_1 (заява № 1448).
Під час вчинення нотаріальних дій нотаріусом щодо оформлення свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом 28 січня 2022 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було встановлено, що наявні записи про обтяження в спеціальному розділі: 1) запис №25985982, за яким арештована 1/4 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 на підставі постанови про опис та арешт майна боржника ВП № 55251719 від 22.01.2018; 2) запис № 23578864, за яким арештоване нерухоме майно померлої ОСОБА_3 на підставі постанови про арешт ВП №55251719 від 22 січня 2018 року, у зв'язку з чим на підставі ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 1218,1297 ЦК України, та п.п. 4.15,4.17 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, державним нотаріусом Репех С.О. Другої Чернігівської державної нотаріальної контори, було винесено постанову від 28 січня 2022 року про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Звернення позивача до приватного виконавця Палігіна Олександра Петровича, яким було накладено арешт на майно померлої ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження № 55251719, оскільки вона не є стороною виконавчого провадження, закінчились безрезультатно.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.06.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав, про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Згідно ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.02.2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 (а.с. 18).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.05.2020 року, виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 19).
Рішенням Новозаводської районної у м. Чернігові ради за № 110 від 09.06.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).
Згідно копії Свідоцтва про право власності на житло від 10.12.2008 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу: 21958728 від 23.02.2009 року, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_1 та членам сім'ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в рівних частинах по 1/4 частці (а.с. 7-8).
З копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 298331530, вбачається, що Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. на підставі постанови про опис та арешт майна боржника: ВП №55251719, від 22.01.2018, накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , а саме: 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , про що в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 25985982 від 03.05.2018.
Постановою державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори Репех С.О. про відмову у вчиненні нотаріальних дій за №336/02-31 від 27.01.2022 року, на підставі ст. 49 Закону України «Про нотаріат», статтей 1218, 1297 ЦК України, пунктів 4.15, 4.17 пункту 4 глави ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 (одну четверту) частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 - відмовлено (а.с. 20-21).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6(в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз'яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. А відповідно до ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїЗаконам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з викладеного, на час звернення із заявою до суду позивач, як законний представника малолітньої дитини ОСОБА_2 має намір оформити спадщину після смерті матері підопічної, проте через наявність арешту (обтяження), накладеного на майно порушується право власності ОСОБА_2 , внаслідок чого вона позбавлена змоги оформити спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 для користування та розпорядження, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача, як законного представника підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з майна.
У зв'язку з чим, з огляду на положення чинного законодавства, враховуючи мету звернення до суду як спадкування частки квартири, суд вважає за можливе скасувати арешт з частки конкретного визначеного нерухомого майна, як квартира.
Щодо заявлених позовних вимог позивача визнання за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м., після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що дана вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з ч. 8 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (крім земельної ділянки), може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів та довідки зазначеного органу місцевого самоврядування з викладенням характеристики будівлі, на яку видається свідоцтво.
Згідно з підпунктом 4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Так, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріусом проводиться після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно, та перевірки відсутності заборони або арешту майна.
Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як вбачається з постанови державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори Репех С.О. про відмову у вчиненні нотаріальних дій за №336/02-31 від 27.01.2022 року, ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 (одну четверту) частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 - відмовлено на підставі даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №296907527, виданої державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Репех С.О. 28.01.2022 року, наявні записи про обтяження в спеціальному розділі: 1) запис №25985982, за яким арештована 1/4 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 на підставі постанови про опис та арешт боржника ВП №55251719 від 22 січня 2018 року; 2) запис №23578864, за яким арештоване нерухоме майно померлої ОСОБА_3 на підставі постанови про арешт боржника ВП №55251719 від 22 січня 2018 року.
Відповідно до пункту 4.17, 4.17 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчим органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до дня зняття арешту.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що їх регулюють, судом встановлено, що зняття арешту не перешкоджає зверненню в установленому законом порядку для оформлення спадщини, про що зазначено в самій постанові державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори Репех С.О. про відмову у вчиненні нотаріальних дій за №336/02-31 від 27.01.2022 року.
Більш того, приватний виконавець не є належним відповідачем у справах про визнання права власності в порядку спадкування.
Таким чином, на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які були посилання як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про зняття арешту з майна та визнання права власності - задовольнити частково.
Зняти арешт з нерухомого майна - 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Скасувати обтяження у виді арешту нерухомого майна - 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , який накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича ВП № 55251719 від 22.01.2018 про опис та арешт майна боржника та виключити з спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 25985982 від 03.05.2018.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду виготовлений 07 вересня 2022 року.
Суддя О. Г. Деркач