Провадження № 1-кп/734/221/22 Справа № 734/1124/22
іменем України
15 вересня 2022 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022270350000224 від 28.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Остер Козелецького району Чернігівської області, громадянки України, із неповною середньою освітою, одруженої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
встановив:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області № 139 о/с від 20.05.2021 ОСОБА_5 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.
Відповідно до посадових обов'язків поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, ОСОБА_5 зобов'язаний своєчасно реагувати на всі звернення та повідомлення про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або події, надавати населенню всебічну допомогу, здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; у межах своєї компетенції з метою охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовувати поліцейські превентивні заходи, визначені ст. ст. 31-41 Закону України «Про Національну поліцію»; зобов'язаний під час виконання повноважень, у випадках і в порядку, передбачених ст. ст. 43-46 Закону України «Про національну поліцію», застосовувати заходи примусу; зобов'язаний складати, у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснювати у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені ст. 176 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право накладати адміністративні стягнення. Таким чином, ОСОБА_5 є представником влади та службовою особою.
28.06.2022 приблизно о 12.00 год. неподалік домоволодіння по АДРЕСА_1 під час відпрацювання виклику працівниками патрульної поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та дільничним офіцером поліції ОСОБА_8 . Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, останнім було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 176 КУпАП.
Після цього, 28.06.2022 приблизно о 12.10 год. ОСОБА_4 , маючи на меті надання неправомірної вигоди службовій особі ОСОБА_5 , з метою в подальшому уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, будучи достовірно обізнаною про те, що ОСОБА_5 являється співробітником правоохоронного органу, запропонувала йому надати неправомірну вигоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. за не притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 176 КУпАП, розуміючи те, що її дії підпадають під кримінальну відповідальність.
Таким чином, 28.06.2022 о 12.10 ОСОБА_4 пропонувала надати ОСОБА_5 , який являється службовою особою правоохоронного органу, неправомірну вигоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн., за не вчинення ним в інтересах ОСОБА_4 дій з використанням наданих йому влади та службового становища.
У судовому засіданні ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, та зазначила, що у скоєному щиро розкаюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинувачену ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченій діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція надати неправомірну вигоду службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ставлення обвинуваченої до вчиненого, особу обвинуваченої, яка характеризується позитивно, її вік, те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, зміст досудової доповіді, згідно з якою виправлення обвинуваченої без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб), наявність обставини, яка пом'якшує покарання за відсутності обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не застосовувався, підстав для його застосування до набрання вироком законної сили не встановлено.
Керуючись ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Речовий доказ: оптичний дик з відеозаписами з бодікамер поліцейських зберігати разом з матерілами справи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1