Справа № 588/1354/21
№ провадження 1-кп/588/23/22
15.09.2022 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м.Тростянці кримінальне провадження, внесене 18.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021205490000058 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В.Вистороп Сумської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, який офіційно не працює, який неодружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
законних представників малолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_6 16.06.2021 у післяобідній період часу (точний час не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння вийшов на подвір'я вказаного приватного господарства. В цей час ОСОБА_6 помітив біля господарства АДРЕСА_3 , яке знаходиться напроти домогосподарства, у якому він проживає, раніше знайому йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про вік якої він був достеменно обізнаний, яка проживає в зазначеному господарстві, та до того йому незнайому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_6 , знаючи, що ОСОБА_9 є малолітньою, при цьому усвідомлюючи, що і ОСОБА_10 , яка виглядала однолітком ОСОБА_9 , є малолітньою, користуючись тим, що вказані малолітні знаходяться без нагляду дорослих осіб, вирішив вчинити щодо них розпусні дії з метою задоволення власної статевої пристрасті.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_6 , приспустивши штани зі спідньою білизною, оголив свій статевий член, взявши його в руку, розпочав акт онанізму. При цьому, він стукав по огорожі свого, господарства, привертаючи увагу малолітніх потерпілих та бажаючи, щоб його розпусні дії сексуального характеру були ними помічені. Переконавшись, що малолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 помітили його умисні протиправні дії, ОСОБА_6 відчинив хвіртку свого господарства, став у проході, упевнився, що малолітні потерпілі дивляться на нього та продовжив демонструвати їм свій оголений статевий член, приспустивши штани зі спідньою білизною. При цьому, взявши статевий член у руки, продовжив акт онанізму в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , намагаючись викликати у них статеве збудження, чим вчинив щодо вказаних малолітніх осіб фізичні розпусні дії сексуального характеру.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , побачивши, що ОСОБА_6 вчиняє акт онанізму та дивиться на них, злякались та побігли до будинку по АДРЕСА_3 .
Перебуваючи у кухні будинку по АДРЕСА_3 потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підійшли до вікна, яке розташоване навпроти домогосподарства по АДРЕСА_2 , де у цей час знаходився ОСОБА_6 . Побачивши потерпілих, ОСОБА_6 підійшов до хвіртки у паркані вищевказаного домогосподарства, відчинив її, виглянув по сторонам на вулиці та переконався, у відсутності на ній сторонніх осіб. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вчинення розпусних дій, щодо малолітніх осіб, достеменно знаючи, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 бачать його дії з вікна будинку АДРЕСА_3 , нехтуючи існуючими у суспільстві нормами моралі, нормальним психічним розвитком малолітніх з метою задоволення власної статевої пристрасті, знаходячись у проймі хвіртки свого домогосподарства, приспустивши зі спідньою білизною, оголив свій статевий член і взявши його в руку розпочав акт аноніму. Побачивши, що потерпілі знімають його протиправні дії за допомогою відеокамери на мобільному телефоні та побачивши проїжджаючого по вулиці на велосипеді стороннього чоловіка ОСОБА_6 припинив вчинення злочину.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
За встановлених обставин діяння ОСОБА_6 суд кваліфікує за частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України, тобто як вчинення розпусних дій щодо малолітніх осіб.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин пред'явленого обвинувачення
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 під час допиту вину визнав. ОСОБА_6 пояснив, що знає та усвідомлює, що йому не можна вживати спиртні напої взагалі, оскільки у стані алкогольного сп'яніння не здатен себе контролювати. ОСОБА_6 повідомив, що проживав декілька років по АДРЕСА_2 зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 . По-сусідству на цій же вулиці напроти проживає ОСОБА_7 з донькою ОСОБА_12 . Обвинуваченому було зрозуміло, що ОСОБА_12 ходить до школи, але точного віку її не знав. Рудницьку ОСОБА_13 , яка є потерпілою у цьому провадженні обвинувачений не знав. ОСОБА_6 вказав, що у червні 2021 року працював на зборі полуниці, потім через те, що було важко працювати, вирішив припинити виходити на цю роботу і близько тижня вживав алкогольні напої, тому нічого не пам'ятає, що робив 16.06.2021 року та не пам'ятає чи вчиняв акт онанізму у присутності ОСОБА_14 та її подруги ОСОБА_15 . Обвинувачений зазначив, що у нього немає підстав не довіряти тому, що говорять дівчата, вважає, що оскільки діти про це повідомили, то дійсно він так вчинив. ОСОБА_6 визнав, що на відеозаписі, який був наданий потерпілими і створений за допомогою камери мобільного телефону однієї з дівчат, зображений саме він. Обвинувачений зазначив, що під час слідчого експерименту він все показував на місці зі слів дівчат, з показаннями яких його ознайомив слідчий.
ОСОБА_6 під час допиту зазначив, що після початку розслідування цього факту він припинив вживати спиртні напої взагалі, оскільки саме це вважає причиною такої його поведінки, також у грудні 2021 року пройшов кодування від алкогольної залежності і до цього часу не вживає алкогольні напої взагалі. Він неодноразово вибачився перед законними представника малолітніх потерпілих, відшкодував моральну шкоду в сумі, яку вказала ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 відмовилась отримати кошти.
Вина ОСОБА_6 у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 156 КК України за обставин установлених судом у пред'явленому обвинуваченні підтверджується, показаннями законних представників потерпілих, свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертизи та іншими письмовими доказами сторони обвинувачення.
Допит малолітніх потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час судового розгляду визнано недоцільним з урахуванням думки учасників судового провадження, обставин вчиненого щодо малолітніх кримінального правопорушення (вчинення розпусних дій дорослою особою), можливого впливу допиту та згадок про побачене на їх психіку.
Під час судового розгляду була допитана законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_14 - ОСОБА_7 , яка повідомила, що обвинувачений проживав з нею по-сусідству по АДРЕСА_2 близько останніх 5 років. Така поведінка обвинуваченого зі слів доньки була неодноразовою, вона повідомляла, що ОСОБА_6 на неї коли вона гуляє дивиться, бігав без білизни по двору. ОСОБА_7 повідомляла дільничному про це, він проводив з обвинуваченим бесіди. Коли донька у березні 2020 року повідомила про те, що ОСОБА_6 вчинив акт онанізму, то ОСОБА_7 казала обвинуваченому, що її доньці 12 років, вона попереджала, що буде звертатись у відповідні органи, але обвинувачений перепрошував і пояснював, що він випив і у нього була «гарячка». Про вік доньки обвинувачений на переконання ОСОБА_7 достеменно знав, оскільки вона йому називала вік дитини у 2020 році і він тривалий час проживав по вул.Грушевського і бачив коли вона була маленькою і зростала на його очах. Особисто ОСОБА_7 не бачила розпусних дій ОСОБА_6 , оскільки він це робить у присутності дітей, коли немає дорослих. 16 червня 2021 року коли ОСОБА_7 була на роботі, їй зателефонувала донька ОСОБА_12 і просила дозвіл на те, щоб з подругою ОСОБА_16 піти у центр міста погуляти. Потім цього ж дня після 14 год. донька знову зателефонувала і повідомила, що коли вони були з ОСОБА_17 біля домогосподарства родини ОСОБА_18 , то побачили, що сусід напроти ОСОБА_6 підійшов до забору, а потім донька ОСОБА_12 через щілину у заборі побачила, що він зняв штани. При цьому зі слів ОСОБА_12 вона злякалась, але не дуже, а ОСОБА_19 аж побіліла від цього і після події її аж трясло від згадування про ОСОБА_6 . Дівчата підійшли до калитки домогосподарства ОСОБА_7 , а ОСОБА_6 підійшов до своєї калитки і жестом їм показував, щоб вони не кричали і при цьому вчиняв акт онанізму. Донька про такі дії повідомила не словами, а сказала, що сусід робив те саме, що і у березні 2020 року, показала жестами, що саме робив обвинувачений із статевим органом, оскільки таких слів її дитина не знала і надіслала відео. Зі слів доньки вони з ОСОБА_17 злякались і забігли в хату. ОСОБА_7 стверджувала, що з їх домогосподарства все добре видно через щілини у огорожі домогосподарства, в якому жив ОСОБА_6 , в денний час добре. ОСОБА_12 також матері повідомила, що знаючи, що ОСОБА_6 , спостерігав раніше за нею у вікно, тому вона підійшла до одного з вікон у будинку, відкрила штору і побачила, що ОСОБА_6 замітив її і направився до калитки і дивився на ОСОБА_12 . Зі слів доньки ОСОБА_7 пояснила, що оскільки співмешканка ОСОБА_6 обвинувачувала ОСОБА_12 у тому, що її розповіді про розпусні дії обвинуваченого є фантазіями дитини, тому донька з ОСОБА_17 вирішили записати на відеозапис дії ОСОБА_6 , що відбувалось на телефон ОСОБА_15 . Відеозапис ОСОБА_12 через месенджер Viber надіслала матері. Наступного дня 17.06.2022 ОСОБА_7 мала намір подати заяву про вчинення злочину щодо її дитини, але їй у відділенні поліції сказали, щоб вона спочатку звернулась до дільничного, який заслухавши її сказав, щоб вона подала письмову заяву, яка нею була подана 18.06.2022, а ОСОБА_8 передала слідчому відеозапис дій ОСОБА_6 .
Показання ОСОБА_7 суд вважає належними та допустимими відповідно до статті 97 КПК України та правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 березня 2021року у справі № 236/1583/19 з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_20 , зі слів якої надавала показання її мати ОСОБА_7 , є малолітньою особою, а її безпосередній допит може негативно вплинути на її психологічний стан.
Показання законного представника ОСОБА_7 узгоджуються з відомостями викладеними нею у заяві до відділення поліції від 18.06.2021 про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.159 том 1) та фактичними обставинами, які продемонструвала малолітня ОСОБА_9 під час слідчого експерименту 11.08.2021 за її участі. Зокрема, малолітня ОСОБА_20 у присутності законного представника, понятих, представника служби у справах дітей вказала на місце біля власного домогосподарства, де вона була 16.06.2021 поряд з подругою ОСОБА_16 в момент, коли вони помітили ОСОБА_6 , що спостерігав за ним через паркан і що видно було його голову. Також ОСОБА_9 вказала на щілину ліворуч від хвіртки домогосподарства обвинуваченого, через яку разом з подругою побачили як він зняв штани та білизну і демонстрував свій статевий орган. Потерпіла у приміщенні свого будинку вказала на вікно з якого їй з подругою було добре видно обвинуваченого, яких він з цього вікна також побачив перебуваючи у пройомі хвіртки свого домоволодіння, що було перевірено в ході слідчого експерименту, а також вказала на інше вікно будинку з якого ОСОБА_21 на прохання ОСОБА_14 здійснювала відеозапис на відеокамеру свого мобільного телефону (а.с.229-236 том 1).
Допитана як свідок сторони обвинувачення ОСОБА_22 показала, що з 2015 по 2021 року проживала по АДРЕСА_2 по-сусідству з ОСОБА_7 та із обвинуваченим, який близько 3 років проживав на цій вулиці. ОСОБА_22 безпосередньо не була свідком розпусних дій обвинуваченого по відношенню до дітей. Свідку ОСОБА_22 зі слів ОСОБА_12 та інших дітей відомо, що ОСОБА_6 з вікна дивився на них, виходив на ганок, спостерігав, щось їм говорив, але спочатку дорослі серйозно не сприймали такі розповіді дітей, тому що нічого такого не бачили в тому, що сусід дивиться на дітей. За деякий час до подій, що мали місце влітку 2021 року, ОСОБА_12 вже розказувала матері про те, що ОСОБА_6 демонстрував статевий орган, тоді вже її мати почала звертатись до поліції з приводу таких дій, приїжджав дільничний. А вже влітку 2021 року ОСОБА_22 під час слідчого експерименту за участі ОСОБА_14 дізналась з її розповіді про дії ОСОБА_6 , коли вона була разом з іншою дівчиною, яка до неї прийшла додому. ОСОБА_12 розповідала без будь-якого тиску та впливу, що коли вийшов ОСОБА_6 і глянув на них з власного подвір'я вони злякались і забігли в будинок до ОСОБА_12 . Потім коли ОСОБА_12 відкрила штору, ОСОБА_6 її побачив, після цього зі слів дівчини він зняв штани, а ОСОБА_23 все знімала на відео, яке дівчата передали мамам.
Судом також викликались для допиту свідки сторони обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_24 , які не надали показань, які стосуються події кримінального правопорушення, які б або підтверджували, або спростовували пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення. Зокрема, свідок ОСОБА_11 , яка повідомила, що проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із обвинуваченим, відмовилась надавати показання. А свідок ОСОБА_24 під час допиту зазначив, що стосовно події кримінального правопорушення нічого не знає. Повідомив, що проживає по АДРЕСА_2 по-сусідству із ОСОБА_7 . Поряд також проживав ОСОБА_6 , який з осені 2021 року вже не живе на цій вулиці. Він дійсно випивав, але ОСОБА_24 не відомо про вчинення ним розпусних дій стосовно малолітніх дітей, йому ОСОБА_7 повідомляла, що ОСОБА_6 підглядає за дітьми.
Відповідно до свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 від 14.01.2008 року, серія НОМЕР_2 від 22.04.2008 на момент вчинення 16.06.2021 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , їм було повних 13 років (том 1 а.с.164, 172).
Відповідно до висновку комплексної судової психолого - психіатричної експертизи від 15.07.2021 № 281 ОСОБА_9 на момент вчинення відносно неї кримінального правопорушення з урахуванням віку та рівня її розвитку розуміла характер та значення вчинених відносно неї протиправних дій, могла здійснювати опір (тікала, розповідала дорослим), могла правильно сприймати обставини вчиненого злочину, не страждала будь-яким психічним захворюванням, може давати відповідні показання, брати участь у слідчих діях, підвищеної схильності до фантазування та навіювання не виявлено (том 1 а.с.189-194).
Відповідно до висновку комплексної судової психолого - психіатричної експертизи від 15.07.2021 № 284 ОСОБА_10 виявляє ознаки посттравматичного стресового розладу, який перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненням відносно неї кримінального правопорушення. На момент вчинення діяння ОСОБА_10 не виявляла ознак будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності, за своїм психічним станом, з урахуванням віку, рівня розвитку розуміла характер та значення вчинених відносно неї протиправних дій (том 1 а.с. 195-201).
З відеозапису VID_20210616_134534 на оптичному DVD-R диску та протоколу огляду указаного відеозапису судом установлено, що відеозапис здійснено у денну пору доби з приміщення будинку через вікно. На відео зафіксовано ворота, хвіртка господарства напроти будинку з якого здійснюється відеозапис, який супроводжується жіночим голосом із фразами «він побачив». На 10 секунді відеозапису хвіртку відкриває чоловік, видно що це ОСОБА_6 , який лівою рукою відчиняє хвіртку, а правою рукою мастурбує оголений статевий орган, на 18 секунді ОСОБА_6 продовжуючи свої дії, зачиняє хвіртку і зникає на території домогосподарства (том 1 а.с.167-169, 174-176).
Суд вважає указаний відеозапис належним та допустимим доказом пред'явленого обвинувачення зважаючи на такі мотиви.
Законний представник малолітньої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 30.07.2021 подала заяву, в якій добровільно видала належний їй мобільний телефон марки Techno Spark 5 Pro (KD7), яким користується її донька ОСОБА_10 , на який вона 16.06.2021 здійснила відеозапис розпусних дій, які вчиняв ОСОБА_6 відносно неї та її подруги ОСОБА_9 (том 1 а.с.173).
Відповідно до протоколу огляду відеозапису на носії інформації від 30.07.2021 року слідчим за участю спеціаліста та законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 було оглянуто на мобільному телефоні Techno Spark 5 Pro (KD7) у розділах меню «галерея» «відео» відеозапис, на який вказала ОСОБА_10 з назвою VID_20210616_134534.mp4, розміром 37,1 МБ, «16.06.2021 13:40», тривалістю 18 сек. В ході огляду було підключено мобільний телефон до ноутбука за допомогою кабелю, за шляхом «Внутренняя память/DEIM/CAMERA» виявлено та скопійовано на ноутбук вказаний відеозапис, який за допомогою ноутбуку записано на DVD-R диск, який поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом, завіреного підписами слідчого, понятих та інших учасників ( том 1 а.с.174-176)
Отже, наявний у справі DVD-R диск з відеозаписом обставин події створений за допомогою відеокамери мобільного телефону, яким користувалась малолітня ОСОБА_10 , який був добровільно наданий її законним представником ОСОБА_8 , що не суперечить вимогам КПК України.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 року у справі 751/6069/19 визначив, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений слідчим до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається в електронному вигляді у виді файлів.
На стадії досудового розслідування, а також під час судового розгляду справи, жодним учасником кримінального провадження походження вказаного відеозапису не оспорювалось. При цьому, учасник події, у том числі обвинувачений не заперечували, що на відеозаписі зображений саме він.
З протоколу огляду місця події від 30 червня 2021 року з ілюстративними фототаблицями судом установлено, що домогосподарства АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 розташовані один напроти одного, відстань між домогосподарствами близько 3 метрів. Домогосподарство АДРЕСА_2 відгороджене хвірткою, металевим забором та огорожею, висота яких становить 170 см. Між хвірткою та стовбуром є щілина шириною 2,5 см (а.с.155-158 том 1).
Протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 від 28.07.2021 року та відеозапис слідчої дії на оптичному диску дають суду підстави стверджувати, що в даному випадку проведення слідчого експерименту відбувалось у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань. Указаний протокол та відеозапис посвідчують виключно проголошення підозрюваним ОСОБА_6 зізнання у вчиненні кримінального правопорушення на території подвір'я домогосподарства по АДРЕСА_2 (а.с.204-209 том 1). Отже, оскільки під час указаної слідчої відбувалось процесуальне закріплення показань ОСОБА_6 , тому таку дію слід розцінювати як допит, що в силу вимог частини 4 статті 95 КПК України не має в суді доказового значення, і що відповідає висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який викладено у постанові від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17.
Ураховуючи викладене та позицію ОСОБА_6 під час його допиту в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що указаний протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 від 28.07.2021 року є недопустимим доказом.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 05.08.2021 № 321 ОСОБА_6 на момент вчинення кримінального правопорушення виявляв ознаки Розладу сексуальної переваги (ексгібіціонізм), є осудним, оскільки не виявляє ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, знаходився у стані простого алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (том 1 а.с. 226-228).
Під допиту судовий експерт ОСОБА_25 , роз'яснюючи указаний висновок, повідомила, що найчастіше на розлад сексуальної переваги (ексгібіціонізм) страждають чоловіки. У осіб, які мають такий розлад виникає викривлення сексуального збудження, яке задовольняється демонстрацією статевих органів, як правило жінкам і дітям. Незадоволення такого потягу може викликати роздратування. При такому розладі особи прагнуть задовольняти свої статеві потреби лише шляхом демонстрації статевих органів і не прагнуть вступати у статевий контакт з тими, кому відбувається демонстрація. Експерт ОСОБА_25 пояснила, що ОСОБА_6 є осудним, усвідомлював свої дії і розумів їх протиправність, оскільки їх вчиняв не у громадському публічному місці, не перед дорослими жінками, щоб не бути викритим, робив це таємно від дорослих і раптово. Рівень освіти та інтелекту, сама поведінка обвинуваченого вказує на його здатність керувати ним своїми діями та контролювати свою поведінку. Обвинувачений має вольовий контроль над своїм розладом, але у стані алкогольного сп'яніння такий контроль він втрачає, алкоголь зменшує вольовий поріг. Така вада у ОСОБА_6 скоріш є вродженою, а не набутою, і не дає обвинуваченому жити повноцінним статевим життям.
Отже, оцінивши в сукупності досліджені в ході судового розгляду докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин встановлених судом та викладених у вироку, доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Як пом'якшуючу вину обвинуваченого обставини суд відповідно до статті 66 КК України визнає щире каяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини, осуду, бажання залагодити провину, готовності нести кримінальну відповідальність, неодноразового вибачення за свої дії у присутності законних представників малолітніх потерпілих. ОСОБА_6 виявив усвідомлення причини, яка знижує його здатність до контролю за проявами сексуального розладу (тривале вживання алкогольних напоїв), у зв'язку чим він 10.12.2021 пройшов лікування алкогольної залежності методом кодування (том 2 а.с.43).
Крім того, як пом'якшуючу вину ОСОБА_6 обставину суд визнає добровільне відшкодування ним ОСОБА_8 моральної шкоди, завданої її доньці ОСОБА_10 , у якої в ході психолого-психіатричної експертизи було установлено посттравматичний стресовий розлад внаслідок вчиненого кримінального правопорушення. ОСОБА_6 повідомив, що також мав бажання відшкодувати моральну шкоду законному представнику Сокол Ілони - ОСОБА_7 , яка відмовилась від отримання коштів, що також підтвердила в ході судового розгляду ( том 1 а.с.238).
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6 в обвинувальному акті не зазначено.
Мотиви призначення покарання
Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, керуючись правом судового розсуду, підстави та межі якого визначені КК України, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який належить до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який досяг 54 років, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, не працює, розлучений, неповнолітніх дітей не має на утриманні, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, проживає удвох з матір'ю ОСОБА_26 , 1947 року народження, яка є пенсіонером за віком, якій діагностовано глаукому обох очей (том 2 а.с.46, 144-146), і яка зі слів обвинуваченого бачить лише силуети і пересувається з його допомогою по території домогосподарства. Інші особи, які б могли доглядати за матір'ю, як пояснив ОСОБА_6 , відсутні, оскільки один його брат загинув в Харківській області під час військової агресії рф проти України, а інший його брат бере участь у бойових діях у Донецькій області. Проте доказів цих обставин обвинувачений не надав суду.
Ураховуючи викладене, непередбачуваність наслідків від вчиненого діяння для малолітніх потерпілих, заслухавши позицію законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 , яка вважала необхідним призначення покарання без ізоляції ОСОБА_6 від суспільства, думку законного представника ОСОБА_9 - ОСОБА_7 , яка просила призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі обвинуваченого, суд дійшов висновку, щодо призначення ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією частини 2 статті 156 КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Вирішуючи питання про те чи можливе виправлення обвинуваченого без відбування покарання суд, виходить з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до досудової доповіді складеної уповноваженим органом з питань пробації алкоголь чинить шкідливий вплив на спосіб життя обвинуваченого. Ураховуючи соціально-психологічну характеристику та виявлені криміногенні потреби обвинуваченого, ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінено як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, уповноважений орган пробації з питань дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення та обмеження волі на певний строк і він не становить високої небезпеки для суспільства (том 1 а.с.146-148).
Суд при оцінці ризику повторення вчинення ОСОБА_6 розпусних дій та можливості виправлення його без відбування покарання не може взяти до уваги пояснення законного представника потерпілої ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 неодноразово вчиняв розпусні дії щодо її малолітньої доньки, оскільки за змістом пред'явленого обвинувачення останньому ставиться у вину вчинення лише одного епізоду кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КК, яке мало місце 16.06.2021 року. Інші події, які мали місце до цієї дати не були предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні і не зазначені у пред'явленому ОСОБА_6 обвинуваченні, за межі якого суд в силу приписів статті 337 КПК України не має права виходити.
Отже, з урахуванням викладеного висновку уповноваженого органу з питань пробації, з огляду на особу винного та обставини, які характеризують його сімейну ситуацію, вчинення ОСОБА_6 одного епізоду кримінального правопорушення, проходження ним лікування від алкогольної залежності, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, що на підставі статті 75 КК України є підставою для його звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком максимальної тривалості.
При цьому на період іспитового стоку на обвинуваченого слід покласти обов'язки, які передбачені пунктами 1, 2 частини 1, пунктами 2 та 4 частини 3 статті 76 КК України та включити інформацію про обвинуваченого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, оскільки указаний злочин ним вчинений після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи» №409-IX від 19.12.2019 року.
Покладенням на обвинуваченого обов'язків суд створює необхідні передумови щодо виправлення обвинуваченим своєї протиправної поведінки у майбутньому.
У випадку якщо ОСОБА_6 під час іспитового строку вчинить нове кримінальне правопорушення або не виконає покладені на нього обов'язки, або систематично вчинятиме правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення, що свідчитиме про його небажання стати на шлях виправлення, він на підставі статті 78 КК України буде направлений для відбування призначеного покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Під час судового провадження обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, строк дії якого відповідно до ухвали суду від 17.01.2022 закінчився 16.03.2022 року.
Ураховуючи відсутність відповідних клопотань, належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обрання стосовного обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись статтями 368-374, 392, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 156 КК України та призначити йому основне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації; виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Включити інформацію про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Речові докази: відеозапис за 16.06.2021 року записаний на DVD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам провадження.
Суддя ОСОБА_1