Справа № 464/2566/22
пр.№ 2-а/464/85/22
14.09.2022 Сихівський районний суд міста Львова
в складі: головуючого-судді Горбань О.Ю.,
секретаря судових засідань Гузюк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5508976 від 20.06.2022 за ч.1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі.
Обґрунтовує позов тим, що 20.06.2022 близько 20.00 год. на нього інспектором поліції складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5508976 за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.Вважає, що вказана постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, без врахування його зауважень та пояснень. Оскаржувана постанова не містить відомостей про факт правопорушення, невірно зазначено місце вчинення правопорушення, не наведено конкретних доказів. Поліцейський не дотримався процедури розгляду справи на місці, не надав йому можливості скористатися своїми правами відповідно до с.268 КУпАП - заявити клопотання та ознайомитися з доказами. Вважає, що інспектором не доведено вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому постанова є такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 06.07.2022 відкрите провадження у справі.
15.07.2022 від Управління патрульної поліції у Львівській області до суду надійшов відзив, позов заперечує і просить відмовити повністю у задоволенні позову за безпідставністю, оскільки інспектор діяв у межах та спосіб передбачені чинним законодавством, враховано всі обставини, необхідні для розгляду справи, та правомірно винесена оскаржувана постанова у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про дорожній рух» та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. На підтвердження правомірності дій поліцейського під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також доказ вчинення позивачем правопорушення, яке ставиться йому у вину до відзиву додано диск з відеозаписом.
07.09.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримує позовні вимоги, також зазначає, що доданий УПП диск з відеозаписом не засвідчений електронним цифровим підписом, відсутні будь-які фактичні дані про технічний пристрій, яким здійснено цей запис. Окрім цього, вважає, що у постанові невірно зазначено місце вчинення правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, 07.09.2022 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Представник Управління патрульної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, у відзиві просить розгляд справи проводити у відсутності їх представника.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України неявка учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила).
Пунктом 1.9. Розділу 1 Правил визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Судом встановлено, що 20.06.2022 інспектором УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції винесено відносно позивача постанову серії ЕАР №5508976 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою ОСОБА_1 20.06.2022 на вул. Городоцька, 131 у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу наказового знаку 4.2 «Рух праворуч», здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4г ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» має наказове значення і вказує водію ТЗ, що рух можливий лише праворуч.
Згідно п.8.4г ПДР України наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків.
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Позивач покликається на те, що інспектор не надав жодних доказів порушення ним правил дорожнього руху та порушив процедуру розгляду справи. Однак, суд вважає, що твердження позивача є безпідставним, виходячи з наступного.
Судом досліджено відеозапис з відеореєстратору поліцейського, з якого вбачається факт вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП. Зокрема, відразу після зупинки водій зупинений працівниками поліції, які повідомили позивача про порушення ПДР, не виконання водієм вимог дорожнього знаку 4.2 Рух праворуч по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , надаючи пояснення працівнику поліції, запитує в останнього чи давно повісили знак і який розмір штрафу за порушення вимого знаку, чи можливо застосувати до нього попередження. Під час розгляду справи поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 його права відповідно до ст.268 КУпАП, суть правопорушення, після чого ОСОБА_1 змінив тон розмови та почав вимагати пояснення щодо процедури розгляду справи, чи працює ще нагрудна камера
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що поліцейським порушено процедуру розгляду справи. Всі доводи, викладені позивачем у позовній заяві спростовуються відеозаписом.
Необґрунтованими також є доводи позивача про відсутність електронного підпису електронного доказу (диску з відеозаписом) відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги», на які покликається позивач, і такі не приймаються судом до уваги.
Також суд не вбачає порушення з боку поліцейського щодо невірно зазначеного місця вчинення правопорушення, оскільки під час розгляду справи ОСОБА_1 визнав, що порушив вимоги знаку «Рух праворуч», який не помітив, рухаючись по вул.С.Бандери в сторону вул.Городоцька в м.Львові, де і був зупинений працівниками поліції.
Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
У статті 222 КУпАП чітко встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, чинним законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №487/2179/17.
Судом встановлено, що позивачу роз'яснено його права та обов'язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови. Слід зауважити, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На переконання суду, наведенні позивачем доводи не спростовують фактичних обставин вчинення ним адміністративних правопорушень, встановлених при розгляді справи про адміністративне правопорушення та не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови, тоді як відповідачем доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного позивачем рішення, поза жодними сумнівами доведено порушення позивачем ПДР України, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що постанова ЕАР 5508976 від 20.06.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення винесена правомірно, відтак позов не підлягає задоволенню.
За змістом вимог ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача судові витрати понесені останнім не відшкодовуються.
Керуючись ст. 5, 7, 77, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕАР 5508976 від 20.06.2022 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складений 14.09.2022.
Учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, м.Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя О.Ю.Горбань