Справа № 336/3101/22
Провадження №2-р/336/5/2022
09 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя а у складі: головуючого судді: Карабак Л.Г., при секретарі: Тимошенко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в цивільній справі № 336/3101/22 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, -
18.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт народження дитини - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Автономній Республіці Крим, в місті Євпаторія.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18.07.2022 року було задоволено заяву та постановлено рішення такого змісту: встановити факт народження дитини - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Автономній Республіці Крим, в місті Євпаторія.
31.08.2022 року ОСОБА_1 із заявою, в якій просить роз'яснити рішення від 18.07.2022 року зазначивши, що батьками народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення не вбачається, що заявник фактично просить змінити резолютивну частину рішення доповнивши його рішенням про батьків дитини, факт народження якого визнаний в порядку ст. 317 ЦПК України, що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 271 ЦПК України.
Рішення суду незалежно від його форми містить такі частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну.
Дане рішення відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
Так, воно містить вступну, описову та мотивувальну частини.
Резолютивна частина викладена чітко та зрозуміло.
Слід зауважити, що заявник звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, просив лише визнати факт її народження, вимог щодо внесення даних у свідоцтво про народження про батьків дитини не заявлено.
Таку позицію, зокрема викладено в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» та п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».
Однак слід звернути увагу, що у процесуальному законодавстві (Цивільному, Господарському процесуальному кодексах України, Кодексі адміністративного судочинства України та Кримінальному процесуальному кодексі України) відсутня чітка вказівка щодо роз'яснення саме резолютивної частини рішення та щодо вирішення проблемних питань, що виникають у зв'язку із виконанням судового рішення.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В заяві не вказано яка частина рішення є незрозумілою, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в їх розумінні, суд не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення, оскільки воно викладено зрозуміло і не потребує додаткових роз'яснень, а тому у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
Механізм визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 800/211/16 встановлено таке: «необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню. Крім того, відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які мають виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово.
Враховуючи викладене вбачається, що чинне законодавство України не передбачає роз'яснення саме механізму виконання постанови суду, тому суд не вбачає підстав для такого роз'яснення».
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду та з інших поважних причин.
Суддя : Л.Г.Карабак