Дата документу 12.09.2022
Справа № 2-4410/11
Провадження № 6/334/83/22
про відмову у видачі дубліката виконавчого листа
та поновленні строку для його пред'явлення до виконання
12 вересня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Мірошниченко О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листав та поновлення строку для його пред'явлення до виконання,
встановив:
представник стягувача ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа у справі№ 2-4410/11 (провадження № 2/814/986/2012) про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором для пред'явлення до виконання. Визнати причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі№ 2-4410/11.
Заяву обґрунтовує тим, що в проваджені Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебувала справа № 2-4410/11 (провадження № 2/814/986/12) про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 485-99/К-07 від 13 серпня 2007 року. Ленінським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист у справі. Ухвалою від 17.11.2020 замінено стягувача АТ «Дельта Банка» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Однак, при укладанні Договору про відступлення прав за кредитним договором між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказаний виконавчий лист не передався ТОВ «ФК «ЄАПБ». Згідно з відповіддю Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відомо, що у відділі на виконанні перебував виконавчий лист № 2-4410/11 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості та був повернутий стягувачу на підставі Закону України «Про виконавче провадження». Повторно даний виконавчий лист на виконання не надходив. АТ «Дельта Банк», як стягував, виконавчий документ не передав заявнику для звернення до виконання та місцезнаходження вказаного виконавчого листа невідоме, а втрата виконавчого листа позбавляє стягувача права на повторне звернення судового рішення до виконання.
В судове засідання учасники справи представник стягувача ТОВ «ФК «ЄАПБ», боржник ОСОБА_2 та представник заінтересованої особи Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, з'явились.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності усі надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2012 у справі №0814/2-4410/2011 позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено та з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнуто заборгованість по кредитному договору №485-99/К-07 від 13.08.2007 у сумі 11164,43 гривень. Також, вказаним рішенням з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнуто судовий збір в сумі 188,20 гривень.
Представником ПАТ «Дельта Банк» 05.03.2012 у Ленінському районному суді м. Запоріжжя по вказаній справі були отримані виконавчі листи.
24.07.2020 між AT «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір № 2295/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого AT «Дельта Банк» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні Банку, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.
Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №485-99/К-07 від 13.08.2007, в сумі 11164,43 грн., з яких: 10000,00 грн. - основна заборгованість за тілом кредиту; 1164,43 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за кредитом; 0 грн. - заборгованість по комісіям; 0 грн. - заборгованість по нарахованим штрафам.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2020 замінений стягувач у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2012 у справі № 2-4410/11 - Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
Відповідно до відповіді Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.06.2022 № 17075/13, 24.12.2012 державним виконавцем Литвиненко О.Г. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та згідно автоматизованої системи виконавчого провадження вищезазначений виконавчий документ на виконання до відділу більше не надходив. Матеріали виконавчого провадження знищені на підставі Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинні на дату повернення виконавчого листа стягувачу, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина п'ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Судом встановлено, що 24 грудня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-4410/11 від 05.06.2012 стягувачу. Строк пред'явлення виконавчого листа до повторного виконання закінчився 24.12.2015.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання, що передбачено частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Таким чином, підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку саме з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як на поважність пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник посилався на те, що первісний стягувач АТ «Дельта Банк» виконавчий документ не передав заявнику для звернення до виконання та місцезнаходження вказаного виконавчого листа невідоме, а втрата виконавчого листа позбавляє стягувача права на повторне звернення судового рішення до виконання.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, згідно з частиною другою статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Заявником не надано доказів того, що первісним стягувачем АТ «Дельта Банк» з 25.12.2012 (наступної дати після повернення виконавчого листа стягувачу) до 23.07.2020 (передувала даті відступлення права вимоги за кредитним договором), виконувалися дії, направлені на отримання інформації щодо стану виконавчого провадження та/або звернення до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з вимогою про видачу дублікату втраченого виконавчого листа та поновлення пропущеного строку на пред'явлення його до виконання.
Суд звертає увагу, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Стягувач зобов'язаний здійснювати контроль за виконавчими документами при їх виконанні в органах виконавчої служби.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правилами статті 81 ЦПК України покладається на заявника.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.
При цьому, новий стягувач протягом тривалого часу з набранням законної сили ухвалою про заміну стягувача від 17.11.2020 і до 02.06.2022 (дата відповіді державного виконавця про примусове виконання виконавчого листа) не цікавився ходом виконання судового рішення. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання звернувся до суду лише 30.08.2022.
Заявником не надано доказів щодо неможливості звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та із заявою про поновлення строків для пред'явлення виконавчого листа для примусового виконання рішення суду як первісним стягувачем так і ним протягом періоду з 25.12.2015 до 30.08.2022.
Зазначені заявником підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не можна розцінювати як наведення поважних причин пропуску строку із зазначенням обставин, які були об'єктивно непереборними для вчасного звернення до суду. Заявник лише констатує, що виконавчий документ не був йому переданий первісним стягувачем, без зазначення об'єктивно непереборних обставин.
Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.
Наявність норм Конституції України та положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов'язковість виконання судового рішення не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).
Суд приходить до висновку, що оскільки заявником не доведено поважності причин пропуску строку для подання виконавчого листа до виконання, заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Також, заявник не подав суду докази того, що він звертався до первісного стягувача АТ «Дельта Банк» з заявою про надання йому виконавчого листа у справі № 2-4410/11, хоча йому було достеменно відомо про наявність вказаної судової справи.
Оскільки строк для пред'явлення виконавчого листа у справі № 2-4410/11 до виконання сплив і суд дійшов висновку про відсутність підстав для його поновлення, також відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа.
Керуючись статтями 260, 268, 433, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: