Справа 362/1963/22
Провадження 3/362/1099/22
06.09.2022 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 179879 від 25.05.2022 ОСОБА_1 25.05.2022 о 23 год. 30 хв. в с. Ковалівка по вул. 50 Років Жовтня керував незареєстрованим моторолером Honda DIO в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «DRAGER 6810» під відеозапис. Результат огляду - 0,54 ‰.
ОСОБА_1 в судовому засідання свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що вважає, що поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були допущені суттєві порушення закону та підзаконних нормативно правових актів, вимоги яких є обов'язковими до виконання. Вказав, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння і тому без будь-яких вагань погодився на огляд на стан сп'яніння. Працівник поліції надав йому прилад для визначення стану сп'яніння, який був не запакований. Він, ОСОБА_1 , дмухнув повітря з ротової порожнини у цей прилад, однак поліцейський подивився на результат тесту і сказав зробити це ще раз. Він дмухнув повторно і прилад показав 0,54 ‰. Після побаченого результату він попросив працівників поліції про те, щоб пройти медичне освідування ще раз за наявності свідків та мундштуком на Драгер, який був би запакований (новий), однак йому було в цьому відмовлено. Також він попросив працівників поліції доставити його до медичного закладу охорони для проходження медогляду на алкогольне та наркотичне сп'яніння, в чому йому також було грубо відмовлено. Самостійно він доїхати до медичного закладу не мав можливості, оскільки почалась комендантська година. Це все було зафіксовано на бодікамеру поліцейського. В подальшому працівники поліції сказали йому підписувати протокол, оскільки це може мати для нього негативні наслідки. Після перегляду відеодиску ним було виявлено, що на диску відсутнє майже все відео з його запереченнями та не згодою з результатом приладу «Драгер». Тому просив провадження відносно нього щодо вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Зa клoпoтaнням ОСОБА_1 у судoве зaсідaння викликaвся інспектoр пoліції ОСОБА_2 , який oфoрмляв протокол, однак дo суду він не з'явився з невідoмих для суду причин.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 179879 від 25.05.2022, який містить суть адміністративного правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_1 (а.с. 1);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був направлений на огляд до КЗ БМР БЦ № 4, результат огляду: проба позитивна - 0,54 ‰ (а.с. 3);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведено за допомогою «Alkotest 6810 DRAGER», проба позитивна - 0,54 ‰ (а.с. 4);
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за те, що він 25.05.2022 о 23 год. 30 хв. керував моторолером Honda DIO не зареєстрованим у встановленому законом порядку, а також без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом (а.с. 5);
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску як додатку до протоколу, з якого вбачається рух мотоцикла в темну пору доби. В подальшому вбачається чоловік, який сидить в поліцейському автомобілі, йому дають вже налаштований газоаналізатор, він дихає в трубку, на екрані висвітився результат 0,54 ‰. Даний відеозапис не містить дату та часу зйомки (а.с. 6).
Суд не бере до уваги та не визнає доказом в даній справі роздруківку результатів тестування ОСОБА_1 № 7421, оскільки огляд ОСОБА_1 на вказаній роздруківці датований 25.05.2020, а протокол складений 25.05.2022, а тому це викликає сумніви щодо того, чи відноситься даний тест до предмету доказування в даній справі.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що констатувати факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння та порушення п. 2.9 а) ПДР України можливо лише після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного у відповідності до вимог статті 266 КУпАП.
З наявного у справі відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора. Однак відеозапис не містить дати та часу такого огляду, і після проходження огляду і показання позитивного результату припиняється і процесу оформлення матеріалів та складання протоколу за результатами огляду не зафіксовано.
Як вказує ОСОБА_1 в судовому засіданні, ним була висловлена незгода з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння та просив пройти тест повторно і використати мундштук, що був герметично запакований та за участі свідків, а після отримання відмови в цьому просив відвезти його до медичного закладу. У зв'язку з перериванням відеозапису дані твердження ОСОБА_1 не можливо спростувати чи підтвердити даним доказом.
З метою з'ясування питання щодо тих обставин, на які вказував ОСОБА_1 , зокрема щодо існуючих суперечностей в письмових поясненнях, які він давав при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення та тими поясненнями, які він давав в судовому засіданні, висловлення ним недовіри результатам тестування, того, що працівниками поліції після висловленої недовіри, не було запропоновано йому пройти огляд в медичному закладі, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, судом за клопотанням ОСОБА_1 в судове засідання був викликаний інспектор, який складав протокол, однак в судове засідання він не з'явився. Свідки огляду працівниками поліції не залучалися. Тому спростувати дані його пояснення безпосередньо в судовому засіданні не представилося можливим.
Оскільки спростувати чи підтвердити пояснення ОСОБА_1 , які надані ним в судовому засіданні доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні не можливо, суд приймає ті пояснення, які були надані ним безпосередньо в судовому засіданні, оскільки обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Необхідність та важливість безпосереднього дослідження в судовому засіданні всіх доказів та заслухання пояснень сторін є правовою позицією Верховного Суду, висловленою у справі №5-249кс15 від 21.01.2016, в якому вказано, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом, а отже, судове рішення, відповідно до статті 370 цього Кодексу, не може бути визнано законним і обґрунтованим і, згідно з частиною першою статті 412 КПК, підлягає скасуванню.
Наявні матеріали про адміністративне правопорушення, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні, не мають жодного доказу з приводу того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а саме: про це не міститься жодної згадки у представленому до справи записі нагрудної камери працівника поліції, працівник поліції для дачі пояснень в судове засідання не з'явився, свідки огляду відсутні. При цьому ОСОБА_1 в судовому засіданні вказував, що висловлював незгоду з результатами тесту і заперечував факт пропозиції йому пройти огляд у медичному закладі, хоча у разі незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, згідно положень до ст. 266 КУпАП особі мало бути запропоновано пройти такий огляд в закладах охорони здоров'я, а протокол про адміністративне правопорушення був складений до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, а згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши покази ОСОБА_1 , які не було спростовано в судовому засіданні безпосередньо дослідженими доказами, керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, так як огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а тому він не може вважатися дійсним, у зв'язку з чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно із п. 1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 40-1, 124, 130, 221, 282, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Сухарева О.В.