Справа № 161/5797/22
Провадження № 2/161/2665/22
14 вересня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Василюка І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що з 04.08.2007 він перебував у шлюбі з відповідачем, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2016 у справі № 161/11557/16-ц було розірвано.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.09.2016 у справі № 161/8816/16-ц ухвалено стягувати з нього на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі Ѕ частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, від дня подання позовної заяви з 08.07.2016 і до повноліття дитини.
06.10.2016 виконавчий лист у справі № 161/8816/16-ц пред'явлено до виконання в Луцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області. 07.10.2016 відкрито виконавче провадження № 52574533 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Зазначає, що він сплачує присуджені судом аліменти у повному обсязі, заборгованості з їх плати у нього перед відповідачем немає. Крім того, 01.03.2022 він був призваний на військову службу в військову частину НОМЕР_1 , де перебуває й на даний час.
Вказує, що він позбавлений в повній мірі сплачувати аліменти в розмірі який встановлений судовим рішенням, оскільки станом на сьогодні це 7500,00 грн. на місяць. Однак, він розуміє, що повинен утримувати своїх дітей і не уникає цього обов'язку та готовий сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5500,00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Посилаючись на вищевикладене, а також те, що його служба в Збройних Силах України є вагомою та самостійною підставою для зміни розміру та порядку стягнення аліментів на утримання трьох дітей, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів та їх розмір, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.09.2016 у справі № 161/8816/16-ц на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з Ѕ частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, від дня подання позовної заяви з 08.07.2016 і до повноліття дитини на тверду грошову суму в розмірі 5500,00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 16.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив, у якому ОСОБА_3 позовних вимог не визнала та заперечила щодо задоволення позову. Зазначила, що позивачем не наведено підстав, визначених ст.192 СК України, що можуть слугувати підставою для звернення до суду з позовом.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав та просив задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з мотивів наведених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
Відповідно до положень, що містяться у частинах 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою ВР України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтями180,181 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Стаття 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2016 у справі № 161/11557/16-ц шлюб між сторонами розірвано (а.с.06).
Із рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.09.2016 у справі № 161/8816/16-ц випливає, що ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі Ѕ частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, від дня подання позовної заяви з 08.07.2016 і до повноліття дитини (а.с.07).
Постановою головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 07.10.2016 відкрито виконавче провадження № 52574533 (а.с.08).
17.10.2016 Постановою головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області (ВП № 52574533) звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.09).
П.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З наведеного вбачається, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Звертаючись до суду із позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів, позивач, як платник аліментів в позовній заяві, як на підставу таких змін відповідно до ст.192 СК України, покликався на службу в Збройних Силах України.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5, 6 ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Судом встановлено, що з 01.03.2020 та по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.10).
Доказів іншого, зокрема визначених ст.192 СК України обставин для зміни розміру аліментів, суду позивачем не надано.
Аналізуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що розмір стягуваних аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі Ѕ частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, від дня подання позовної заяви з 08.07.2016 і до повноліття дитини, не погіршує матеріального становища самого платник аліментів.
Також суд враховує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дітей, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про зміну розміру та способу стягнення аліментів суперечать інтересам дітей, їх рівню життя, погіршать їхнє матеріальне становище, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. 88, 180-184, 191,192 СК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу та розміру стягнення аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 );
Відповідач: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомий).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта