Справа № 492/463/22
Провадження № 2/513/287/22
Саратський районний суд Одеської області
15 вересня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Миргород В.С.
при секретарі Челак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 492/463/22 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів на дитину, суд -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів на дитину.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним: 16.04.2018 року Арцизським районним судом Одеської області був виданий судовий наказ по справі №492/431/18, про стягнення, з нього, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу, тобто з 03 квітня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), 10.09.2018 року було відкрито виконавче провадження ВП №57109910 на виконання судового наказу №492/431/18, виданого 16.04.2018 року, Арцизським районним судом Одеської області. На час звернення до суду у позивача змінився сімейний та майновий стан, у позивача на утриманні перебувають дружина ОСОБА_4 та малолітній син- ОСОБА_1 , 2019 року народження. Посилаючись на ст.192 Сімейного кодексу України, позивач ОСОБА_3 просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , 2012 року народження, визначений судовим наказом виданим Арцизським районним судом Одеської області 16 квітня 2018 року по цивільній справі 492/431/18, з 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу, на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2900 грн. Зазначаючи що ця сума є більшою від прожиткового мінімуму та більшою ніж він сплачував раніше. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.08.2022 року було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.08.2022 року.
Ухвалою суду від 31.08.2022 року було призначено судовий розгляд справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомленою належним чином про дату, місце та час розгляду справи, шляхом направлення SMS повідомлення, яке ним отримано. Позивачем до суду було направлено заяву про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні позову наполягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, була повідомленою належним чином про дату, місце та час розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про її виклик до суду на офіційному веб-порталі "Судова влада України", поважність причини неявки суду не надала. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не направила, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.
Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони клопотань у тому числі і про призначення експертизи не заявляли.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які наявні у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Судом встановлено, що 16.04.2018 року Арцизським районним судом Одеської області був виданий судовий наказ по справі №492/431/18, про стягнення, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу, тобто з 03 квітня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином вказаним вище судовим наказом був встановлений обов'язок відповідача по сплаті аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 та визначено їх розмір.
Постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), від 10.09.2018 року, з 14.05.2022 року було відкрито виконавче провадження ВП №57109910, на виконання судового наказу №492/431/18, виданого 16.04.2018 року, Арцизським районним судом Одеської області.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Окрім того, при розгляді позовів про зміну розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 181 «Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до ст.ст.183,184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Таким чином, обрання способу стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі здійснюється саме за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , 2012 року народження проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 - відповідачем по справі, якою обрано спосіб стягнення аліментів з батька дитини саме в частці від доходу батька дитини.
Відповідно до норм ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України віл 27.02.1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 27 вищезазначеної Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зміну способу стягнення, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначений судом спосіб.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, на підтвердження своїх вимог щодо зміни способу стягнення аліментів на дитину, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що на момент звернення до суду у нього змінився майновий та сімейний стан, а саме на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_4 (шлюб зареєстровано 03 жовтня 2017 року, згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 03 жовтня 2017 року Приморським районним у м.Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області) та син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 16 лютого 2019 року, Малиновським районним у м.Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області).
Доводів та доказів на підтвердження своїх вимог, які б слугували безумовною підставою для зміни способу стягнення аліментів, суду надано не було.
Належних і допустимих доказів, які б підтверджували покращення матеріального становища відповідачки, позивачем не надано. Разом з тим, на час ухвалення судового рішення суду не повідомлено ні позивачем, ні відповідачкою відомостей щодо: наявності/відсутності рухомого та/або нерухомого майна; грошових коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення. Тобто, належних та допустимих доказів наявності обставин, визначених ст. 192 СК України, необхідних для вирішення позову про зміну способу стягнення аліментів не надано.
Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем в позовній заяві, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене та положення, зокрема, ч. 1 ст. 192 СК України, дійшов до переконання у відсутності підстав для зміни способу стягнення аліментів, визначеного судовим наказом Арцизського районного суду Одеської області у справі №492/431/18.
Враховуючи те, що позивач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров'я (відсутні відомості зворотнього), будь-яких інших належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання дитини не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зміни способу стягнення аліментів визначеного судовим наказом, факт зміни сімейного стану позивача, не може слугувати самостійною підставою для встановлення іншого способу їх стягнення, та те, що розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України, а тому відмовляє в задоволенні позову.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів відмовити за його необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Повне рішення складено 15.09.2022 року.
Суддя В. С. Миргород