ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 вересня 2022 року м. Київ № 640/5665/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши клопотання Головного сервісного центру МВС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного сервісного центру МВС (04071, м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 62, код ЄДРПОУ 40109173)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), Територіальний центр №8046 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС)
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного сервісного центру МВС, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного сервісного центру МВС № 41-дс від 28.01.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного сервісного центру МВС № 2/10/22-кп від 01.02.2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді адміністратора територіального сервісного центру №8046 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС);
- стягнути з Головного сервісного центру МВС середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11 липня 2022 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного сервісного центру МВС надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи та характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана позиція суду грунтується на висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі №727/1002/17.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява N 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява N 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись положеннями ст. ст.171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Відмовити у задоволенні клопотання Головного сервісного центру МВС про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська