461/4635/22
1-кп/461/592/22
07.09.2022 м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Городок, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою незакінченою освітою, неодруженого, дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України -
02 серпня 2022 року в період часу з 06:00 год. по 06:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, таємно, використовуючи фізичну силу відкрив капот автомобіля «ВАЗ 21011» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , тим самим проник у підкапотне приміщення вказаного автомобіля, звідки таємно викрав акумулятор марки «W Star Premium» 62 ah(l)/12 V 640 A(EN) max 16 kg, належний потерпілому ОСОБА_6 , вартістю 1500 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15 - ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15 - ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладені у обвинувальному акті. Пояснив суду, що 02 серпня 2022 року перебував у дворі будинку АДРЕСА_1 , відкрив капот автомобіля «ВАЗ 21011» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , звідки викрав акумулятор. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду у даній справі без його участі.
Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, не одружений, дітей на утриманні не має, з незакінченою вищою освітою, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
При цьому, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
Окрім того, суд вважає за необхідне запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 75, 185 КК України, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 04.08.2022 у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:
-піджак синього кольору фірми «Essentials» та джинси чорного кольору фірми «Dimensione» - залишити у власності ОСОБА_4 ;
-акумулятор марки «W Star Premium» - повернути ОСОБА_6 ;
-DVD-R диск, на якому наявний відеозапис - залишити в матеріалах кримінального провадження №12022141360001158.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1