Справа № 210/2865/22
Провадження № 2-о/210/48/22
іменем України
"14" вересня 2022 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянувши матеріали заяви адвоката Гудими Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,-
13 вересня 2022 року представник заявника звернулася до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із вищезазначеною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись із змістом та формою заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ст.43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Отже, в заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою обов'язково зазначається мета, з якою необхідно визнати фізичну особу безвісно відсутньою (наприклад, з метою розірвання шлюбу іншим із подружжя), обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи та долучаються всі наявні у заявника докази (наприклад, копія звернення до правоохоронних органів із заявою про зникнення особи та її розшук, докази розміщення об'яв щодо розшуку та встановлення місця перебування особи, можливі покази свідків, які стали очевидцями, які востаннє бачили зниклу особу, спілкувалися з нею, чи бачили її викрадення або примусове утримання окупаційними військовими і т. ін.).
Однак, заявник всупереч вказаним вимогам не вказала обставин, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, а також не зазначила мету з якою необхідно визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім, що передбачено ст.43 ЦК України.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справ є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно ч.4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Суд звертає увагу заявника на те, що заінтересованими є ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
А тому, заявнику необхідно зазначити заінтересовану особу у справі, з наданням відповідної кількості заяв та копії документів, що додаються до неї для заінтересованої особи.
Крім того, Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» визначено, що особою, зниклою безвісти, вважається фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
Статусу зниклої безвісти така особа набуває з моменту подання заявником до поліції заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду (про визнання фізичної особи безвісно відсутньою) та вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку (до встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти).
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач у позовній заяві повинен зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як випливає з тексту позовної заяви відсутні посилання на докази, які підтверджують обставини зазначені заявником, а тому необхідно надати нову редакцію позовної заяви з урахуванням викладеного.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву адвоката Гудими Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня її отримання та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. Є. Скотар