Провадження № 3/734/411/22 Справа № 734/634/22
іменем України
12 вересня 2022 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Колоколуши Н.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт. Козелець справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 308867 від 06 грудня 2021 року, 06.12.2021 року о 13 год. 02 хв. на а/д Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, 98 км, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Кіпті, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Ducato, д.н.з. НОМЕР_1 та від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що погоджувався на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, але працівники поліції його чомусь не відвезли до лікарні на освідування.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яке посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність. Це, - насамперед дія або бездіяльність, що за наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ААБ № 308867 від 06 грудня 2021 року вбачається, що 06.12.2021 року о 13 год. 02 хв. на а/д Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, 98 км, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Кіпті, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Ducato, д.н.з. НОМЕР_1 та від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків
Однак, згідно відеозапису на DVD-R диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 308867 від 06 грудня 2021 року, відсутні докази, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовляється від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а навпаки на пропозицію поліцейського пройти освідування на стан наркотичного сп'яніння, погоджується наступною фразою «Ну поїхали».
Особи, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, як свідки відмови, викликалися неодноразово судом, але в судове засідання не з'явилися, а їх письмові пояснення додані до протоколу про адміністративне правопорушення не можуть слугувати, як доказ вини ОСОБА_1 , так як не визначено їх процесуальний статус та не попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
Отже, судом встановлено порушення вимог ст. 266 КупАП, у зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 308867 від 06 грудня 2021 року, є недопустимим та неналежним доказом та не може слугувати законною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеним, а тому провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діяхОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки винуватість останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена та не підтверджена належними і допустимими доказами, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 247, 251, 252, 284 КУпАП, суд, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАПОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Суддя Козелецького районного суду
Чернігівської області С.М. Бараненко