14.09.2022 Справа №607/12156/22
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 12022210000000107 від 22 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вищі Луб'янки Збаразького району Тернопільської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, не депутата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації у АДРЕСА_2 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 ..
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідча група здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022210000000107 від 22.05.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 травня 2022 року приблизно о 07 годині, водій ОСОБА_5 , перед виїздом із с. Горпин Жовтанецької територіальної громади Львівського району Львівської області, не перевірив і не забезпечив технічно справний стан автомобіля «ВАЗ 2109», р.н. НОМЕР_1 , а розпочав рух із невідповідністю вимогам п. 6.3.8 ДСТУ 3649:2010 - встановленими колесами, які мають інший виліт (ЕТ), ніж це передбачено вимогами підприємства-виробника, чим порушив п.п. 2.3 (а) та 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР).
22 травня 2022 року о 10 годині, водій ОСОБА_5 , в порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР, а також вимог, які наведені у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30.06.1993), із змінами та доповненнями, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (2,42 ‰ (проміллє) етилового спирту у крові), керував технічно несправним автомобілем «ВАЗ 2109», р.н. НОМЕР_1 , та із пасажиром ОСОБА_8 рухався проїзною частиною автомобільної дороги С200602 «Збараж - Хомівка» через Тернопільський район Тернопільської області зі сторони с. Хомівка у бік м. Збараж.
Під час руху водій автомобіля «ВАЗ 2109» ОСОБА_5 , внаслідок алкогольного сп'яніння, не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) ПДР.
Унаслідок цього і в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та виконання їх вимог) та 12.1 ПДР, водій ОСОБА_5 , під час проїзду ділянки вказаної автодороги, що між селами Іванчани та Новики Збаразької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, не обрав в установлених межах таку безпечну швидкість транспортного засобу із врахуванням дорожньої обстановки, не застосував такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив занос керованого автомобіля «ВАЗ 2109», його виїзд за межі проїзної частини вліво та перекидання.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 2109» ОСОБА_8 , 1966 р.н., отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді черепно-лицевої травми з переломами кісток носа, яка призвела до механічної асфіксії внаслідок закриття просвіту дихальних шляхів (аспірації) кров'ю, від чого настала його смерть на місці пригоди.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 12.1 ПДР перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_8 .
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , який затриманий слідчим в порядку ст. 208 КПК України, 22 травня 2022 року о 15 год. 45 хв.
23 травня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
13 липня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
13 липня 2022 року, під час додаткового допиту підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, не визнав та змінив раніше дані показання. Зокрема, повідомив, що незадовго до ДТП, під час руху у с. Хомівка Тернопільського району, коли він керував автомобілем «ВАЗ 2109», то його пасажир ОСОБА_8 запропонував йому помінятись місцями, на що він погодився, оскільки хотів відпочити. Після того, як вони зупинились у вказаному селі, то додатково разом вжили спиртні напої, після чого він ліг спати на задні пасажирські сидіння, а ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля та розпочав рух у напрямку с. Вищі Луб'янки. Коли він прокинувся, то знаходився у задній частині салону автомобіля, який вже був перекинутим на дах. ОСОБА_8 у салоні не було. Надалі, хтось відчинив задні (найімовірніше ліві) двері та допоміг йому вибратись з салону автомобіля.
Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, дають зібрані під час досудового розслідування докази.
24 травня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 124050 гривень, та строком дії до 23 год. 59 хв. 20 липня 2022 року.
18 липня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 продовжено до 23 год. 59 хв. 16 вересня 2022 року.
12 вересня 2022 року до Тернопільського міськрайонного суду подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців.
В даний час у кримінальному провадженні необхідно провести та завершити ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій для забезпечення повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, а саме:
завершити проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, яка виконується експертами Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи та Тернопільського науково-дослідного інституту судових експертиз МВС України, та яку призначено 09.08.2022;
виконати інші слідчі дії у проведенні яких виникне необхідність після отримання вказаного висновку;
відкрити сторонам матеріали кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України.
Виконання зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідні для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, а також, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для збирання додаткових доказів.
Провести вказані слідчі (розшукові) дії у строк дії попередніх ухвал суду про застосування запобіжного заходу не представилось можливим у зв'язку з тривалим проведенням та черговістю проведення судових експертиз, а також зміною показань підозрюваним ОСОБА_5 . Водночас, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися та продовжують існувати. У зв'язку з цим, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Метою продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , згідно з вимогами п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативну міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років і на даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Встановлено, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, з поміж інших доказів, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які допитані слідчим у ході досудового розслідування. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них. За таких обставин, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , шляхом схиляння до дачі ними у суді завідомо неправдивих показань або відмови від дачі показань, чим перешкодить кримінальному провадженню.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він є мешканцем іншої області, проживає без реєстрації у с. Горпин Жовтанецької територіальної громади Львівського району Львівської області, де характеризується негативно, в даний час ніде не працює, є неодруженим, на утриманні дітей чи осіб похилого віку не має, що вказує на такі соціальні зв'язки, які дозволяють йому переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, 23.06.2011 ОСОБА_5 був засуджений вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі, та 18.08.2016 звільнений по відбуттю покарання. Зазначена обставина свідчить про те, що він є особою, яка на даний час має не зняту та не погашену судимість, а тому є схильним до вчинення кримінальних правопорушень.
На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди із смертельним наслідком, підозрюваний ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим відповідно порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР, що вказує на його легковажне відношення до встановлених Законом правил безпеки дорожнього руху, і яке, як наслідок, призвело до загибелі людини. Наведені обставини свідчать про те, що він може таким же чином легковажно порушити покладені на нього судом обов'язки, у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, не буде з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та належним чином виконувати процесуальні рішення у кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, а відтак, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_11 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 з приводу задоволення клопотання заперечила та вказала, що розмір застави, встановлений в ухвалі слідчого судді, є занадто великий та непосильний, а тому, просить в задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу відмовити, врахувати особу підозрюваного, його майновий стан та зменшити встановлений слідчим суддею надмірний розмір застави ОСОБА_5 ..
Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав доводи захисника.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу додатково мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідча група здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022210000000107 від 22.05.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
22.05.2022 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.05.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
13 липня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
24 травня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 124050 гривень, та строком дії до 23 год. 59 хв. 20 липня 2022 року.
18 липня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 продовжено до 23 год. 59 хв. 16 вересня 2022 року.
14 вересня 2022 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду продовжено строк досудового розслідування до шести місяців.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, що підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме: а саме: показання підозрюваного ОСОБА_5 від 22.05.2022, які він дав після затримання в порядку ст. 208 КПК України, відповідно до яких, на протязі останніх 4 місяців у його володінні перебуває автомобіль «ВАЗ 2109», р.н. НОМЕР_1 . 22.05.2022 о 7 годині, на вказаному автомобілі він виїхав з дому та поїхав у с. Вищі Луб'янки Збаразької територіальної громади в гості до своєї матері. Під час руху він перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки напередодні ввечері вжив близько 300 грам горілки, а цього ж дня зранку - близько 100 грам горілки. Пасажиром автомобіля був його товариш ОСОБА_12 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні. Близько 10 години, керуючи вказаним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, він рухався автодорогою через Збаразький район зі сторони с. Іванчани у бік м. Збараж. Технічно справний автомобіль вів смугою свого напрямку із швидкістю 60-70 км/год. Під час такого рух на ділянці автодороги між селами Іванчани та Новики, він розмовляв із своїм пасажиром ОСОБА_13 та на якусь мить відволікся від керування автомобілем, унаслідок чого вивернув кермо вліво та автомобіль виїхав за межі дороги вліво, де перекинувся на дах;
показання підозрюваного ОСОБА_5 від 23.05.2022, які він дав після повідомлення йому про підозру, відповідно до яких, він повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та у скоєному щиро розкаявся. Із порушеннями ПДР України, які викладені у письмовому повідомленні про підозру, погодився;
протокол огляду місця ДТП від 22.05.2022 з додатками, яким, окрім загальних характеристик дороги, зафіксовано дугоподібні сліди заносу автомобіля «ВАЗ 2109», які починаються на проїзній частині дороги та надалі виходять за її межі вліво у кювет; ділянку із зривами ґрунту, уламками та деталями ТЗ, пошкоджений автомобіль «ВАЗ 2109» та труп ОСОБА_8 , які розташовані у лівому кюветі;
показання свідка ОСОБА_9 , згідно яких, 22.05.2022 о 10 годині, рухаючись автодорогою між селами Іванчани та Новики, він виявив наслідки ДТП, а саме перекинутий на дах автомобіль «ВАЗ 2109», червоного кольору, що знаходився за межами проїзної частини. Під автомобілем знаходилось тіло чоловіка. У автомобілі на водійському сидінні перебував ще один, раніше незнайомий йому чоловік, якому він допоміг вибратись з салону. Візуально, останній перебував у стані алкогольного сп'яніння та з його ротової порожнини було чути запах алкоголю. Водій повідомив, що їхав з м. Львів до своєї матері. На місці пригоди також зупинився ОСОБА_14 , який повідомив про ДТП у відповідні служби;
показання свідка ОСОБА_10 , які за змістом є аналогічними до показань свідка ОСОБА_9 ;
висновок експерта від 24.05.2022 № 438, згідно якого, у крові ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у кількості 2,42 ‰ (проміллє);
висновок експерта від 23.06.2022 № 266, згідно якого, смерть ОСОБА_8 настала від черепно-мозкової травми з переломами кісток носа, яка призвела до механічної асфіксії внаслідок закриття просвіту дихальних шляхів (аспірації) кров'ю Між отриманою внаслідок ДТП черепно-лицевою травмою з переломами кісток носа, яка призвела до механічної асфіксії внаслідок закриття просвіту дихальних шляхів (аспірації) кров'ю та настанням його смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок. Таким чином, виявлений у ОСОБА_8 комплекс тілесних ушкоджень був спричинений в один момент під час ДТП і розмежувати кожне з виявлених у нього ушкоджень не є можливим, а тому, встановлені у нього травматичні зміни, стосовно живих осіб, за ознакою небезпеки для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень;
висновок експерта від 08.07.2022 № СЕ-19/120-22/5011-ІТ, відповідно до якого, система рульового керування та робоча гальмова система автомобіля «ВАЗ 2109» перебувають у працездатному стані та вимогам ПДР України відповідають. На момент експертного дослідження колеса та шини автомобіля «ВАЗ 2109» вимогам п. 31.1 ПДР не відповідають, зокрема встановлені на ньому колеса мають інший виліт (ЕТ), ніж передбачено вимогами підприємства-виробника - невідповідність п. 6.3.8 ДСТУ 3649:2010. Вказана невідповідність носить експлуатаційний характер, була утворена до моменту ДТП, могла бути виявлена водієм шляхом поверхневого візуального огляду перед початком руху, могла мати вплив на керування транспортним засобом у вигляді ускладнення керування, проте не позбавляла водія технічної можливості контролювати траєкторію руху транспортного засобу;
висновок експерта від 07.07.2022 № СЕ-19/120-22/5015-ІТ, згідно якого, слідів на автомобілі «ВАЗ 2109», які б вказували про його контактування безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою з іншими транспортними засобами, не виявлено. Також описано можливий механізм дорожньо-транспортної пригоди;
речовий доказ - автомобіль «ВАЗ 2109», р.н. НОМЕР_1 , із пошкодженнями, які утворились внаслідок ДТП;
інші матеріали кримінального провадження.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні дані, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а саме, лише посилання на оскарження повідомлення про підозру не свідчить про її необґрунтованість.
У зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , у слідчого виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі слідчого судді про його застосування, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий суддя вважає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, на даний час ризики, які встановлені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати й надалі та їх обсяг не зменшився, що виправдовує тримання ОСОБА_5 під вартою.
Як вбачається зі змісту вказаної ухвали при застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вважав, що існують ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти, що в силу вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, з поміж інших доказів, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які допитані слідчими у ході досудового розслідування.
За таких обставин, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , шляхом схиляння до дачі ними у суді завідомо неправдивих показань або відмови від дачі показань, чим перешкодить кримінальному провадженню.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_5 , на свободу.
За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які на даний час продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено. Так, підозрюваним та його захисником не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що у підозрюваного слабкі соціальні зв'язки, оскільки ОСОБА_5 неодружений та жодні особи на його утриманні не перебувають, а також, відсутність доказів про негативний стан здоров'я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах СІЗО. Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , в разі визнання його винним, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також, слідчий суддя бере до уваги, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 22 листопада 2022 року.
В даний час у кримінальному провадженні необхідно провести та завершити ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій для забезпечення повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, а саме: завершити проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, яка виконується експертами Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи та Тернопільського науково-дослідного інституту судових експертиз МВС України, та яку призначено 09.08.2022; виконати інші слідчі дії у проведенні яких виникне необхідність після отримання вказаного висновку; відкрити сторонам матеріали кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України.
Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 може бути продовжений в межах досудового розслідування на запропонований прокурором строк. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Крім цього, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). У свою чергу при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Отже, застава (як альтернатива триманню під вартою) є складовою запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтованість її розміру (як еквіваленту триманню під вартою) підлягає перевірці щоразу при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, ухвалою слідчого судді від 24.05.2022 ОСОБА_5 визначено заставу 124 050,00 грн. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави.
При цьому, такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак, дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 12022210000000107 від 22 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слід задовольнити та продовжити на 58 (п'ятдесят вісім ) дні строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави у розмірі п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124 050,00 грн, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 травня 2022 року.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 12022210000000107 від 22 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити на 58 (п'ятдесят вісім ) дні строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави у розмірі п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124 050,00 грн (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят гривень), відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 травня 2022 року.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 10 листопада 2022 року.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали слідчого судді буде оголошений 14 вересня 2022 року о 16 год. 50 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1