1-кп/130/225/2021
130/830/21
27.07.2021 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020130000003 від 03.01.2021,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6
В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 02.08.2021 спливає строк застосування до обвинуваченого відповідного запобіжного заходу і продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотаня прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_6 поклалися на розсуд суду.
Вирішуючи клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує таке.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 15.02.2021 до обвинуваченого ОСОБА_4 , який був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 12.02.2021, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із правом внесення застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 68100 грн. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 03.06.2021 продовжено строк запобіжного заходу, який спливає 02.08.2021.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченим ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які продовжують існувати та вони не зменшились.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та йому у разі доведення його винуватості в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання від трьох до шести років позбавлення волі, що свідчить про наявність ризику переховування від суду; судове дослідження доказів по справі не проведене, що свідчить про наявність ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_4 на потерпілих, свідків; обвинувачений ОСОБА_4 має не зняті та непогашені судимості за вчинення крадіжок, а саме: 01.08.2013 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; 05.12.2013 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 14.08.2015 по відбуттю терміну ув'язнення, відносно нього в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області перебуває на розгляді обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, що свідчить про схильність обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення правопорушень та про наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з урахуванням практики Європейського суду з прав людини - виправдане, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на шістдесят днів до 24 вересня 2021 року включно, із розміром застави і обов'язками, передбаченими ухвалою від 15.02.2021.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178,183,184,314-316 КПК України,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, у виді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів, а саме до 24 вересня 2021 року включно, із розміром застави і обов'язками, передбаченими ухвалою від 15.02.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя