1-кп/130/111/2021
130/2113/20
26.04.2021 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.345 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020020130000408 від 27.07.2020,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 29.04.2021 спливає строк застосування запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив замінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строків запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує таке.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченим ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді утримання під вартою спливає 29.04.2021.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що хоча обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має дружину та малолітню дитину, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, згідно довідки про судимість обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період перебування під домашнім арештом у кримінальному провадженні обвинувальний акт в якому за ч.4 ст. 296 КК України направлено до суду, що дає суду підстави вважати обвинуваченого ОСОБА_3 схильним до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, він ніде не працює та не має стабільного доходу, обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення та йому, у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні, може бути призначено покарання до 5 років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, тому вищевказане свідчить про наявність ризиків вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу сторону.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на преземцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, суд, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою на 60 днів, а саме: до 24 червня 2021 року включно.
Суд вважає, що заперечення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою не спростовують наведених прокурором обґрунтувань щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням чого та за відсутності об'єктивних відомостей щодо неможливості безпосереднього утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд не вбачає достовірних підстав для можливості застосування щодо нього жодного з решти більш м'яких, а ніж тримання під вартою, запобіжних заходів, оскільки вони не є достатніми для запобіганню вказаним ризикам та належного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, в зв'язку з чим клопотання прокурора ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176 -178 КПК України,-
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 24 червня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя