"21" грудня 2006 р.Справа № 16/342-06-9193А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Л. І.Бандури
суддів : Л. В.Поліщук, В.Б.Туренко
при секретарі судового засідання : Г.В. Селіховій
за участю представників сторін:
від позивача -В.Г.Андрієнко
від відповідача - Є.В.Волканов
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області від 17.10.06 р.
у справі № 16/342-06-9193А
за позовом Приватного підприємства „ВНЦ”
до ДПІ у Приморському р -ні м. Одеси
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення та зобов'язання поновити суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 90000 грн. на картці особового рахунку
встановив:
ДПІ у Приморському р -ні м. Одеси здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з ПДВ за квітень 2006 р. ПП”ВНЦ”, за наслідками якої складено акт №652/15-02 від 16.05.06 р., де відображено, що підприємство надало до податкового органу податкову декларацію за квітень 2006 р. з сумою ПДВ до бюджетного відшкодування у розмірі 90000 грн., додавши до декларації розрахунок суми бюджетного відшкодування. В порушення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.5.11, 5.12 наказу ДПА України від 30.05.97 р. №166 в редакції наказу №213 від 15.06.05 р., платником для перевірки не надані документи, підтверджуючі сплату сум ПДВ постачальникам товарів попереднього податкового періоду (березень 2006 р.). Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по даним перевірки за березень 2006 р. складає 0 грн. Залишок від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування у розмірі 90000 грн. слід врахувати у складі податкового кредиту наступного звітного періоду у рядку 23.2 декларації. За висновком акту перевірки, на підставі п. п.7.7.5, 7.7.7 п.7.7 ст.7 вищеназваного Закону збільшена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 90000 грн. і на цю ж суму зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. (а.с.7).
На підставі акту перевірки, 16.05.06 р. ДПІ у Приморському р -ні м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0019671502/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2006 р. у розмірі 90000 грн. (а.с.8).
ПП „ВНЦ” у вересні 2006 р. звернулось з адміністративним позовом про визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення-рішення, посилаючись на проведення перевірки та оформлення її результатів із порушенням чинного законодавства, на невідповідність висновків податкової служби фактичним обставинам справи. (а.с.2-4, 26-29).
Заявами від 18.09.06 р., 25.09.06 р. позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення і зобов'язати ДПІ поновити суму бюджетного відшкодування у розмірі 90000 грн. на картці особового рахунку платника ПДВ. (а.с.11, 21).
Заперечуючи проти задоволення позову, податкова інспекція послалась на безпідставність заявлених вимог. (а.с.14-15).
Постановою господарського суду Одеської області від 17.10.06 р.(суддя С.П.Желєзна), яка складена у повному обсязі 26.10.06 р., позов задоволено з мотивів його правомірності, законності та доведеності належними первинними документами.
Не погодившись із постановою суду, ДПІ у Приморському р -ні м. Одеси 27.10.06 р. звернулась із заявою про апеляційне оскарження, а 15.11.06 р. з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу, позивач зазначив про необґрунтованість доводів скаржника, у зв'язку з чим, просив відмовити у її задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного:
ПП „ВНЦ” зареєстровано як платник ПДВ, про що 27.03.03 р. видано відповідне свідоцтво №23190269.
06.05.06 р. платником до податкового органу була подана Декларація з ПДВ за квітень 2006 р., в якій відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 90000 грн. (рядок 25.2) та розрахунок суми бюджетного відшкодування ( а.с.9-10, 38).
Як вбачається з акту камеральної перевірки та оспореного податкового повідомлення-рішення у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування у зв'язку із ненаданням платником податку до перевірки документів, підтверджуючих сплату сум ПДВ постачальникам товарів попереднього податкового періоду (березень 2006 р.).
Аналізуючи положення п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.1 -7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. №250/2054 з подальшими змінами та дослідивши первинну документацію, а саме: договір поставки від 23.01.06 р., укладений між позивачем та ТОВ „Одеська вино-горілчана компанія”, платіжні доручення №19, 20, 21, 22, 23, 24 від 22.03.06 р. про перерахування коштів на виконання умов вказаного договору в загальній сумі 30 000000 грн. у т.ч. ПДВ -5 000000 грн.(а.с.30-37), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума 90000 грн. являє собою частину від'ємного значення ПДВ минулого звітного (податкового) періоду, яка була відображена у податковій декларації з ПДВ за попередній податковий період та фактично сплачена у цьому періоді. Як свідчать матеріали справи, акт перевірки та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції, інше камеральною перевіркою не встановлено. Отже, порушення п. п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ” відсутнє.
Правомірним є висновок місцевого господарського суду щодо проведення камеральної перевірки із недотриманням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.05 р. №327, зареєстрованого Мінюстом України 25.08.05 р. за №925/11205, що призвело до позбавлення позивача можливості надати будь-які пояснення та документи стосовно предмету перевірки, а це в свою чергу означає, що податковою інспекцією фактично не були зібрані всі необхідні докази, які достовірно підтверджували б наявність факту порушення податкового законодавства з боку ПП „ВНЦ”.
Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив про порушення відповідачем п.4.5, 4.6 і про неправомірність застосування п.4.9 Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України 21.06.01 р. №253 в редакції наказу від 27.05.03 р. №247, зареєстрованого Мінюстом України 06.07.01 р. за №567/778 із змінами. При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист №3032/10/15-02 від 28.04.06 р. (а.с.18), яким позивачу було запропоновано надати для перевірки податкових декларацій з ПДВ за березень та лютий 2006 р. документи, що підтверджують факт оплати ПП”ВНЦ” товарів у попередніх податкових періодах, тобто за лютий і січень 2006 р., тоді як камеральна невиїзна перевірка здійснювалась за декларацією з ПДВ, поданою за квітень 2006 р. Крім того, обґрунтовуючи неправомірність застосування податковим органом п.4.9 Порядку №253, суд послався на лист ПП „ВНЦ” від 20.03.06 р. за №20/03, яким останнє повідомило податкову інспекцію про фактичну адресу свого місцезнаходження і направлення цього листа підтверджена реєстром відправлення кореспонденції. (а.с.39) і за цих підстав не прийняті до уваги надані податковою інспекцією акти №49/15-02 від 10.05.06 р. та №46/15-02 від 28.04.06 р., оскільки складені вони про незнаходження ПП „ВНЦ” за юридичною адресою, а не фактичною адресою.(а. с. 23-24).
У судовому засідання апеляційної інстанції будь-які заперечення щодо фактичного відправлення зазначеного листа скаржником не наведені.
З урахуванням викладеного, підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу
адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 17.10.2006р. у справі № 16/342-06-9193А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Л. І. Бандура
Суддя Л. В. Поліщук
Суддя В. Б. Туренко