"21" грудня 2006 р.Справа № 9/631/06
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача Васильченко О.В.,
від відповідача Думітру Р.Т.
розглянула апеляційну скаргу
Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 31.10.2006р.
по справі № 9/631/06
за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до ТОВ експертно-консультаційного бюро „Юрекспертиза”
про стягнення 4024 грн.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.4 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2006р. відкрито апеляційне провадження у справі № 9/631/06 за апеляційною скаргою Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2006р. розгляд даної справи в апеляційному порядку призначено на 21.12.2006р.
Вказані ухвали надіслані сторонам 12.12.2006р., тобто останні повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.160 КАС України в судовому засіданні 21.12.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
02.10.2006р. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Миколаївської області із адміністративним позовом про стягнення з ТОВ експертно-консультаційного бюро „Юрекспертиза” 4024 грн. штрафних санкцій за нестворення робочого місця для працевлаштування інваліда в 2005 році.
Постановою місцевого господарського суду від 31.10.2006р. (суддя Філінюк І.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення вмотивоване тим, що на підприємстві протягом перевіряємого періоду працював один інвалід, на підтвердження чого відповідачем надано докази, наявні в матеріалах справи.
Не погоджуючись із постановою суду, Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Так, скаржник зазначає, що з тексту наказу про прийняття на роботу від 29.12.2005р. № 804 вбачається працевлаштування товариством одного інваліда, починаючи лише з 29.12.2005 року. Відтак, з урахуванням положень „Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві”, затвердженої Наказом Міністерства статистики від 07.07.1995р. № 171 зі змінами, встановлений законодавством норматив не виконано.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21.03.1991р. (із змінами та доповненнями) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з тексту звіту за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів ТОВ експертно-консультаційного бюро „Юрекспертиза” за 2005 рік, на підприємстві середньооблікова чисельність штатних працівників складає 25 осіб (рядок звіту 01) з них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 1 особу (рядок звіту 02); кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно вимог ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” дорівнює 1 особі (рядок звіту 03); фонд оплати праці штатних працівників -100,6 тис. грн. (рядок звіту 04); середньорічна заробітна плата штатного працівника -4024 тис. грн. (рядок звіту 05); сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів -0 грн.
Згідно із приписами „Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштова -річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.12.2004р. № 338 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за № 1671/10270, у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (п.3.2 Інструкції), а у рядку 03 відображається кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених підприємством, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Показник рядка 03 визначається для підприємств, на яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4%, а для підприємств, на яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1 особі (п.3.3 Інструкції). За змістом вказаної Інструкції показники рядків звіту 01,02 визначаються відповідно до пунктів 3.3.1 -3.3.3, з урахуванням п.2.1.9 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві.
Відповідно до вимог п.3.1 „Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві”, затвердженої Наказом Міністерства статистики від 07.07.1995р. № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995р. за № 287/823 зі змінами (чинна до 01.01.2006р.), якою встановлено порядок визначення середньооблікової кількості штатних працівників, у звітності з праці чисельність працівників облікового складу наводиться не тільки на певну дату, а й в середньому за звітний період (за місяць, квартал, з початку року, рік). Для визначення чисельності працівників підприємства, (установи, організації за будь-який період (місяць, квартал, з початку року, рік) недостатньо мати чисельність працівників на дату, наприклад, тільки на початок або на кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.
Згідно із приписами п.п.3.3.2, 3.3.3 цієї Інструкції середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць...визначається шляхом ділення суми чисельності штатних працівників облікового складу за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові (неробочі) дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному місяці. Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року, тобто відповідно на 2,3,4...12.
З матеріалів справи вбачається, що Герасименко А.Т. -інвалід ІІІ групи прийнятий на роботу до ТОВ експертно-консультаційного бюро „Юрекспертиза” 29.12.2005 року.
Отже, за період з січня по листопад 2005 року включно середньооблікова чисельність штатних працівників-інвалідів становила 0 осіб, а в грудні 2005 року -округлено 0,1 особи (3:31- кількість робочих днів, відпрацьованих інвалідом, поділена на кількість днів у місяці).
Відтак, середньооблікова чисельність працівників-інвалідів (рядок 02) в 2005 році розраховується шляхом поділення середньооблікової чисельності працівників-інвалідів за всі місяці роботи (0,1) на кількість місяців (12), що округлено становить 0,01 особи.
Приписами п. 3.4 „Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштова -річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.12.2004р. № 338, встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Враховуючи те, що після коми знаходиться число 0, середньооблікову чисельності працівників-інвалідів слід округлювати в бік зменшення, тобто до 0 (до нуля).
З огляду на наведене, ТОВ експертно-консультаційне бюро „Юрекспертиза” невірно заповнило рядок 02 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вказавши в ньому цифру 1 замість цифри 0.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не виконано вимоги ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” та не працевлаштовано одного інваліда протягом 2005 року, що не враховано господарським судом першої інстанції.
Згідно із приписами ч.1 ст.20 названого Закону України із змінами підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, неінформування відповідачем уповноважених органів про створення робочого місця для працевлаштування інваліда, хибність доводів товариства, викладених у тому числі у відзиві на позовну заяву, дотримання суб'єктом владних повноважень передбачених ст.250 ГК України строків застосування адміністративно-господарських санкцій, колегія суддів вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення -скасуванню як постановлене з порушенням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 31.10.2006р. зі справи № 9/631/06 скасувати.
Позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Стягнути з ТОВ експертно-консультаційного бюро „Юрекспертиза” на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 4024 грн. штрафних санкцій.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.Т. Пироговський
СуддіВ.І. Картере
В.І. Жеков