Справа № 2-а-4125/09/2270/8
27 липня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого судді Святецького В.В. при секретарі Маховичі В.А.
з участю представника позивача Кулініча А.О.,
представників відповідача Нахілко Ю. О., Рудя В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форварт» м. Красилів до Красилівської міжрайонної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 23.02.2009 року по 16.03.2009 року посадовими особами Красилівської міжрайонної податкової інспекції (МДШ) проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Форварт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.05.2007 року по 31.12.2008 року, про що складено акт перевірки №243/23/34971767 від 23 березня 2009 року.
На підставі зазначеного Акту 27 березня 2009 року МДШ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000512300/0, яким ТОВ "Форварт" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 45211 гривень (з них 31104, 00 гривні -зобов'язання за основним платежем та 14107, 00 гривень - сума нарахованих штрафних санкцій).
ТОВ „Форварт" не погоджується з прийнятим рішенням та просить його скасувати. В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просить його задовольнити. При цьому пояснив, що в акті перевірки зазначено ряд порушень по податку на прибуток підприємств, в результаті чого на думку працівників МДШ було занижено оподатковуваний прибуток в 2007 році на 12 625 грн. та в 2008 році на 108 747 грн.. Загалом за 2 роки на суму 121 372 грн.. Сума заниженого податкового зобов'язання визначена в розмірі 30 343 грн. ( ст. 12 акту перевірки).
ТОВ «Форварт» не погоджується з такими висновками Красилівської МДШ з наступних підстав.
В II кварталі 2007 року посадовими особами Красилівської МДШ встановлено заниження ТОВ «Форварт» валового доходу на суму 23 700 (двадцять три тисячі сімсот) гривень 00 копійок. Порушення, на думку перевіряючи, виникло у зв'язку з не включенням до складу валових доходів поворотної фінансової допомоги отриманої від ОСОБА_4 по Договору позички від 22.06.07р.. Крім того, на думку перевіряючих ТОВ «Форварт» занижено валовий дохід в 2008 році: за І квартал на 19 467 грн.;за II квартал на 1 603 грн.; за III квартал на 10 608 грн. внаслідок встановлення розбіжностей між даними внесеними в декларацію з податку на прибуток за відповідний період та фактичними даними визначеними на основі первинних документів представлених для перевірки.
Однак, в порушення підпункту 2.3.2. пункту 2.3. розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року за № 327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (із змінами та доповненнями) МДПІ за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства в Акті перевірки не вказують жодного з первинних документів, що підтверджують господарські операції, не проведенні по податковому чи бухгалтерському обліку. За таких обставин, висновки податкового органу є надуманими та необгрунтованими.
До початку проведення перевірки ТОВ «Форварт» самостійно було подано до Красилівської МДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік. Згідно даного розрахунку позивачем було збільшено об'єкт оподаткування на суму 85 424 грн. зі сплатою до бюджету 21 356 грн. податку на прибуток та 1 068 грн. самостійно нарахованої у відповідності до пункту 17.2. Закону України від 21 грудня 2000 року за № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафною санкцією. Під час проведення перевірки податковим органом не було взято до уваги поданий уточнюючий розрахунок.
Представники відповідача позов не визнали та пояснили, що під час проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Форварт» виявлено описані позивачем порушення п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, ч.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.7.3.5 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року N 283/97-ВР. Посадовими особами МДПІ вірно визначено не включення позивачем до валового доходу суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 23700 грн., що залишилась неповернутою платником податку у звітному періоді.
Перевіркою також встановлено, що на порушення п. 5.1 ст. 5, ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість лісоматеріалів та транспортних послуг на загальну суму 189725, 00 грн.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік був надісланий листом з повідомленням від 20.02.2009 року зареєстрований загальним відділом 23.02.2009 року №617/10. Однак уточнюючий розрахунок не визнаний як податкова звітність, оскільки: згідно п.2 ст. 17 та п.п.4.1.7. п.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Позивачем порушено порядок подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Даний уточнюючий розрахунок був поданий під час проведення планової документальної перевірки, яка розпочата 23.02.2009 року та за період, що підлягає перевірці.
Таким чином, дії працівників податкової служби відповідають Закону, а тому просять в позові відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 9 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В Акті перевірки від 23.03.09 року №243/23/34971767 посадовими особами Красилівської МДПІ зазначено, що в порушення абзацу п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, ч.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.7.3.5 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткувашя прибутку підприємств" від 22.05.1997 року N 283/97-ВР ТОВ «Форварт» занижено валовий дохід на загальну суму 124416, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 31104 грн.. Зокрема, ТОВ «Форварт» не включено до складу валових доходів суму отриманої поворотної фінансової допомоги в розмірі 23700, 00 грн.; на порушення п. 5.1 ст. 5, ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість лісоматеріалів та транспортних послуг на загальну суму 189725, 00 грн.
Представником позивача доведено, що 20 лютого 2009 року позивачем здано на пошту уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік, що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно даного розрахунку позивачем самостійно збільшено об'єкт оподаткування на суму 85 424 грн. зі сплатою до бюджету 21 356 грн. податку на прибуток та 1 068 грн. самостійно нарахованої штрафної санкції.
Представники відповідача визнали, що дійсно уточнюючий розрахунок був поданий позивачем, однак до МДПІ він надійшов 23 лютого 2009 року, тобто після початку перевірки, а тому не був прийнятий до розгляду та не врахований при перевірці.
Відповідно до пункту 17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Згідно направлень на перевірку та акту перевірки перевірка позивача почалась 23 лютого 2009 року.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не прийнято до розгляду уточнюючий розрахунок та не враховано при визначені суми податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 1.22.2. пункту 1.22. статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
В силу статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. У пункті 4.1 статті 4 цього Закону валовий дохід визначено як загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Водночас Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить спеціального визначення терміну "дохід" для цілей цього Закону.
В підпункті 6.1 пункту 6 розділу II Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 08.05.2003 року N 215 зазначено, що виходячи з пункту 1 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 24.12.2002 року N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо платник податку - позичальник не включав до валового доходу суми отриманої поворотної допомоги, це не вважається порушенням податкового законодавства.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сам по собі факт отримання коштів у власність за договором позики не є ознакою отримання доходу, оскільки ці надходження обтяжені зобов'язанням щодо їх повернення. За цих обставин суд вважає, що у зв'язку з отриманням грошей за договором позики у позивача не було підстав для збільшення валових доходів, а відтак Інспекція безпідставно нарахувала податок на прибуток та застосувала штрафні санкції.
Відповідно до підпункту 2.3.2. пункту 2.3. розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року за № 327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (із змінами та доповненнями) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
• - висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
• - у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; - зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
В Акті перевірки не вказано жодного з первинних документів, що підтверджують господарські операції, не проведенні по податковому чи бухгалтерському обліку.
За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що висновки податкового органу частині заниження позивачем валового доходу є необгрунтованими.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Красилівської міжрайонної податкової інспекції Хмельницької області від 27 березня 2009 року № 0000512300/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Форварт" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 45211 грн. (з них 31104, 00 грн. - зобов'язання за основним платежем та 14107, 00 грн. - сума нарахованих штрафних санкцій).
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 03 серпня 2009 року.