"19" грудня 2006 р.Справа № 19/4-5083/1
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,
(згідно розпорядження Голови суду В. С. Балуха №137 від 06.11.2006 р., склад колегії суддів змінений з колегії суддів у складі суддів: Разюк Г. П., Колоколова С. І. та Петрова М. С. на колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.),
при секретарі - Волощук О. О.,
за участю представників:
від Прокурора Жовтневого району Миколаївської області -Елісашвілі О.М.,
від позивача - Державного комітету України по водному господарству - не з'явився,
від позивача - Жовтневого управління водного господарства -Жукевич М.Г.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційне подання Прокурора Жовтневого району Миколаївської області, м. Миколаїв на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006 р. №19/4-5083/1 про повернення позовної заяви Прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави -спеціально уповноваженого органу влади з питань водного господарства та меліорації земель -Державного комітету України по водному господарству, м. Київ в особі Жовтневого управління водного господарства, м. Миколаїв до ТОВ „Будмонтажсервіс”, м. Миколаїв про стягнення 14500,00 грн.,
19.10.2006 р. (вх. №10405) Прокурором Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави -спеціально уповноваженого органу влади з питань водного господарства та меліорації земель -Державного комітету України по водному господарству в особі Жовтневого управління водного господарства у господарському суді Миколаївської області пред'явлено позовну заяву до ТОВ „Будмонтажсервіс” про стягнення 14500,00 грн., з підстав неповного розрахування за договором від 01.07.2003 р. на надання послуг автоскреперами (а. 11-12). Своє звернення до суду з позовом прокурор мотивував наступним.
Згідно ст.ст. 2,29 ЗУ "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України", рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р. та роз'яснення Вищого господарського суду України №04-5/570 від 22.05.2002 р., прокурор представляє інтереси держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду №3-рп/99, таким органом є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідно ст. 1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" №1572/99 від 15.12.1999 р. та ст. 13 Водного кодексу України, центральним органом виконавчої влади України з питань водного господарства є Державний комітет України по водному господарству. Комітет спеціально уповноважений на здійснення державного управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Крім того, до його відома належить виконання заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків (ст. 16 Водного кодексу України). Жовтневе УЗС, в свою чергу, є уповноваженою державною бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління зазначеного органу виконавчої влади - Державного комітету України по водному господарству. Жовтневе УЗС було створене наказом Міністерства меліорації та водного господарстві УРСР та на підставі наказів Держводгоспу №315 від 10.12.2004 р. та №128 від 20.06.2006 р. було перейменовано у Жовтневе управління водного господарства (далі - Жовтневе УВГ). Жовтневе УВГ є юридичною особою та має право бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції. На Жовтневе УВГ покладені функції управління і контролю в галузі водного господарства, меліорації земель в Жовтневому районі. В межах своїх повноважень Жовтневе УВГ спрямовує свою діяльність на експлуатацію державних меліоративних систем міжгосподарського значення, водогосподарських комплексів та окремих споруд і несе відповідальність за стан організації та виконання експлуатаційно - ремонтних робіт, використання і регулювання водних ресурсів (п.1.3. Положення). В тому числі, Жовтневе УВГ вживає заходи щодо попередження шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, бере участь у забезпеченні заходів щодо захисту населених пунктів і сільгоспугідь від затоплення (п.2.2.5 Положення). Невиконання грошових обов'язків з боку відповідача вчиняє значні перешкоди для здійснення Жовтневим УВГ покладених на нього обов'язків, що, в свою чергу, спричиняє суттєву шкоду інтересам держави. В обґрунтування свого позову прокурор послався також на ст. 2 ГПК України, ст.ст. 525,526 ЦК України, ст.ст. 20,36-1 ЗУ "Про прокуратуру".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006 р. №19/4-5083/1 (суддя Дубова Т.М.), на підставі п.6 ст. 63 ГПК України, позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду, оскільки серед документів доданих до позову відсутні докази надсилання копії позовної заяви позивачеві - Державному комітету України по водному господарству, згідно ч.1 ст. 56 ГПК України. Оскільки, згідно ст. 29 ЗУ „Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р., п.1 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України №04-5/570 від 22.05.2002 р., визначено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах набуває статусу позивача у справах, порушених за позовом прокурора, і, на підставі ч.1 ст. 21 ГПК України, є стороною в господарському процесі, і має права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Крім того, суд вказав, що в заяві не зазначена поштова адреса позивача, не з'ясовано, з яких підстав Жовтневе управління водного господарства виступає від імені Комітету, чим підтверджені такі повноваження, не зазначено, які саме інтереси позивача - Комітету порушені з боку відповідача та які вимоги Комітет висуває до нього. В заяві не обґрунтовано необхідність захисту позивача, відповідно до ст. 2 ЗУ „Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”, оскільки він не позбавлений права на звернення до господарського суду. Крім того, на думку суду, визначений в позові спір є приватно - правовим, не пов'язаним зі здійсненням позивачем повноважень органу влади.
14.11.2006 р. (вх. №3439) прокурор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням на вищезазначену ухвалу, в якій просив її скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду, з тих підстав, що докази надіслання позивачу копії позовної заяви були додані до неї. А саме, штамп вхідної кореспонденції Жовтневого управління водного господарства №210 від 18.10.2006 р. та поштові квитанції (фіскальні чеки) №68 від 18.10.2006 р. та №67 від 18.10.2006 р. про направлення позовної заяви Державному комітету України по водному господарству та відповідачу. Якщо ці докази, на думку суду першої інстанції, є недостатніми, він мав право, згідно з положеннями ст. 38 ГПК України, витребувати нові (додаткові) докази, але повертати позов, саме з цих підстав, був не вправі. Поштові адреси Жовтневого управління водного господарства (54050, м. Миколаїв, вул. Бригадна, 44-а) та Державного комітету України по водному господарству (01601, м. Київ-4 МСП, вул. Червоноармійська, 8) зазначені на першій сторінці позовної заяви. Необхідність захисту прокурором інтересів позивача була викладена у 7 абз. позову, де було зазначено, що, згідно ст.ст. 2,29 ЗУ "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України", рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р. та роз'яснення Вищого господарського суду України №04-5/570 від 22.05.2002 р., прокурор представляє інтереси держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №3-рп/99, таким органом є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" №1572/99 від 15.12.1999 р. та ст. 13 Водного кодексу України, центральним органом виконавчої влади України з питань водного господарства є Державний комітет України по водному господарству. Комітет спеціально уповноважений на здійснення державного управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Жовтневе управління водного господарства, в свою чергу, є уповноваженою державною бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління зазначеного органу виконавчої влади - Державного комітету України по водному господарству. Невиконання грошових обов'язків з боку відповідача вчиняє суттєві перешкоди для проведення ефективного управління і контролю за використанням і охороною водних ресурсів на територіальному рівні та реалізації державної політики щодо розвитку водного господарства та меліорації земель, здійснення в галузі водного господарства єдиної технічної політики (п.п.2.1.1,2.1.2 Положення). Це, на думку прокурора, в свою чергу, спричиняє суттєву шкоду інтересам держави.
Розгляд апеляційного подання було призначено на 19.12.2006 р., про що прокурор та сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, належним чином повідомлялися. Але з відділення поштового зв'язку до суду повернувся конверт, в якому на адресу відповідача, зазначену у позові та поданні, надсилалася ухвала про прийняття апеляційного подання до провадження від 15.11.2006 р., тобто вказана ухвала відповідачем не отримана.
Оскільки представники прокурора та позивача - Жовтневого управління водного господарства не заявили клопотань про технічну фіксацію судового засідання, така фіксація, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.
Представник позивача - Державного комітету України по водному господарству та відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду матеріалів за оскарженою ухвалою не заявили і судова колегія прийняла рішення про розгляд матеріалів за їх відсутністю.
Представник прокурора в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримав подання і просив його задовольнити на викладених у ньому підставах.
Представник Жовтневого управління водного господарства в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримав подання і просив його задовольнити.
Заслухавши усні пояснення представників прокурора та Жовтневого управління водного господарства, ознайомившись з доводами апеляційного подання, дослідивши обставини і матеріали за ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006 р. №19/4-5083/1, в тому числі наявні у них докази, відповідність викладеним в ухвалі висновкам цим обставинам і доказам, а також, перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оскаржувана ухвала була прийнята місцевим судом, на підставі того, що при поданні позовної заяви прокурором не надано доказів надсилання копії позову позивачу - Державному комітету України по водному господарству; у позові не зазначено поштової адреси позивача; не з'ясовано, з яких підстав Жовтневе управління водного господарства виступає від імені Комітету, чим підтверджені такі повноваження; не зазначено, які саме інтереси позивача - Комітету порушені з боку відповідача та які вимоги Комітет висуває до нього; не обґрунтовано необхідність захисту позивача. Крім того, на думку суду, визначений в позові спір є приватно - правовим, не пов'язаним зі здійсненням позивачем повноважень органу влади.
Як вбачається з матеріалів, по-перше, докази надіслання позивачам копій позовної заяви були додані до неї: штамп вхідної кореспонденції Жовтневого управління водного господарства №210 від 18.10.2006 р. та поштова квитанція (фіскальний чек) №68 від 18.10.2006 р. про направлення позовної заяви Державному комітету України по водному господарству (а. 10,11). Якщо ці докази, на думку суду першої інстанції, є недостатніми, він мав право, згідно з положеннями ст. 38 ГПК України, витребувати додаткові докази, підтверджуючі факт надіслання позивачам копій позовної заяви. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення, відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002 р. №1155 (1155-2002-п), згідно п.п.3.3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/289 від 18.09.1997 р. (зі змінами та доповненнями), вважається належним доказом надсилання копії позовної заяви. У даному випадку, таким розрахунковим документом є фіскальний чек. Отже, на думку судової колегії, суд першої інстанції не повинен був повертати позов заявникові, на підставі п.6 ст. 63 ГПК України.
По-друге, поштові адреси позивачів - Жовтневого управління водного господарства (54050, м. Миколаїв, вул. Бригадна, 44-а) та Державного комітету України по водному господарству (01601, м. Київ-4 МСП, вул. Червоноармійська, 8) були зазначені прокурором на першій сторінці позовної заяви (а. 11). Якщо у суду виникали сумніви щодо їх достовірності, він мав змогу звернутись до управління статистики з відповідним запитом або зобов'язати зробити це прокуратуру.
По-третє, у позові було вказано, що Жовтневе управління водного господарства, яке є юридичною особою, виступає від імені Державного комітету України по водному господарству, оскільки, відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" №1572/99 від 15.12.1999 р. та ст. 13 Водного кодексу України, центральним органом виконавчої влади України з питань водного господарства є Державний комітет України по водному господарству. Комітет спеціально уповноважений на здійснення державного управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Згідно до витягу з Положення про Жовтневе управління водного господарства, доданого до позовної заяви, останнє, в свою чергу, є уповноваженою державною бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління зазначеного органу виконавчої влади. Жовтневе управління водного господарства у межах наданих йому повноважень спрямовує свою діяльність на експлуатацію державних меліоративних систем міжгосподарського значення, водогосподарських комплексів та окремих споруд і несе відповідальність за стан організації та виконання експлуатаційно-ремонтних робіт, використання і регулювання водних ресурсів (п.1.3. Положення).
По-четверте, у позові зазначені вимоги про стягнення з відповідача на користь Жовтневого УВГ 14500,00 грн., з підстав неповного розрахування за договором від 01.07.2003 р. на надання послуг автоскреперами.
По-п'яте, позов був поданий в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Державного комітету України по водному господарству, який в Жовтневому районі Миколаївської області представляє Жовтневе управління водного господарства.
Конституційний Суд України 08.04.1999 р. рішенням у справі №3-рп/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах” визнав орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. За приписами ст.ст. 2,29 ГПК України та ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», а також зазначеного рішення Конституційного Суду України, прокурор та його заступник має право, подавати позови до господарського суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/570 від 22.05.2002 р. „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” та рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р., прокурор (його заступник) звертається до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади чи місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження органу виконавчої влади. Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Як зазначено вище, відповідно ст. 1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" №1572/99 від 15.12.1999 р. та ст. 13 Водного кодексу України, центральним органом виконавчої влади України з питань водного господарства є Державний комітет України по водному господарству. Жовтневе УВГ належить до сфери управління зазначеного органу виконавчої влади. На Жовтневе УВГ покладені функції управління і контролю в галузі водного господарства, меліорації земель в Жовтневому районі. Невиконання грошових обов'язків з боку відповідача вчиняє значні перешкоди для здійснення Жовтневим УВГ покладених на нього обов'язків щодо проведення ефективного управління і контролю за використанням і охороною водних ресурсів на територіальному рівні та реалізації державної політики щодо розвитку водного господарства та меліорації земель, здійснення в галузі водного господарства єдиної технічної політики, що, в свою чергу, як правильно вказав прокурор, спричиняє суттєву шкоду інтересам держави.
Таким чином, колегія суддів вважає, що звернення прокурора в інтересах держави -спеціально уповноваженого органу влади з питань водного господарства та меліорації земель -Державного комітету України по водному господарству в особі Жовтневого управління водного господарства є правомірним і обґрунтованим, оскільки здійснюється від імені органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності (впровадження державної політики щодо розвитку водного господарства) у відповідних правовідносинах і спрямоване на захист інтересів держави.
По-шосте, визначений в позові спір пов'язаний зі здійсненням позивачем повноважень органу влади, оскільки, як вбачається з вищенаведеного, Державний комітет України по водному господарству здійснює самостійно, а також і через управління (у даному випадку - Жовтневе УВГ) впровадження державної політики щодо розвитку водного господарства, у тому числі і через укладання господарських договорів для отримання коштів для такого розвитку.
З огляду на викладене, апеляційне подання прокурора підлягає задоволенню, ухвала місцевого суду про повернення позову і доданих до нього документів - скасуванню, а матеріали №19/4-5083/1 за вказаною ухвалою - скеруванню до місцевого суду для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 99,101-106 ГПК України, колегія суддів -
1) Апеляційне подання Прокурора Жовтневого району Миколаївської області задовольнити.
2) Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006 р. №19/4-5083/1 про повернення позовної заяви Прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави -спеціально уповноваженого органу влади з питань водного господарства та меліорації земель -Державного комітету України по водному господарству в особі Жовтневого управління водного господарства до ТОВ „Будмонтажсервіс” про стягнення 14500,00 грн. - скасувати, а матеріали №19/4-5083/1 за вказаною ухвалою скерувати до господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.