14.09.22Справа № 396/992/22
Провадження № 1-кп/396/210/22
Кримінальне провадження №42022121050000044
14 вересня 2022 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
за участю потерпілого - ОСОБА_5 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
за участю захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Новоукраїнка кримінальне провадження, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомосковськ Дніпропетровської області та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.405 КК України, відомості про що внесено до ЄРДР за № 42022121050000044 від 15.07.2022 року та ч.1 ст.406 КК України, відомості про що внесено до ЄРДР за № 42022121050000062 від 17.08.2022 року, -
ОСОБА_6 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 05.07.2022 року близько 07 год. 00 хв. перебуваючи на ранковому шикуванні у місці тимчасової дислокації 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташованого поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 під час виконання завдань з охорони та оборони залізничного мосту УЗ 17/08 через АДРЕСА_3 - 218 км. між станцією Помічна та станція Новоукраїнка, діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, та в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 29, 30, 31, 49, 50, 119, 127, 128 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. ст. 1 - 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, умисно посягаючи на встановлений порядок несення військової служби у військових формуваннях України, усвідомлюючи, що командир 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_8 за своїм військовим званням та посадою є для нього прямим начальником та перебуває при виконанні обов'язків з військової служби, діючи з мотивів невдоволення його законною службовою вимогливістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у присутності однослужбовців - солдата ОСОБА_5 , молодшого сержанта ОСОБА_9 , старшого солдата ОСОБА_10 , старшого солдата ОСОБА_11 , солдата ОСОБА_12 , старший солдата ОСОБА_13 , солдата ОСОБА_14 та солдата ОСОБА_15 , діючи умисно, використовуючи нецензурну лайку, висловив вербальну погрозу застосування фізичного насилля та розправи до свого командира - старшого лейтенанта ОСОБА_8 у виді спричинення йому побоїв, підійшовши до останнього та демонструючи реальність своїх погроз, замахнувся для нанесення удару правою рукою зігнутою в кулак на відстані 50 см. від обличчя ОСОБА_8 яка за вищевикладених обставин спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 була сприйнята останнім як реальна - тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 405 КК України - у погрозі заподіяння побоїв начальникові у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
В подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи свої дії, направлені на здійснення погроз щодо начальника, у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану, близько 12 год. 10 хв. 11.07.2022, будучи у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у спальному приміщенні у місці тимчасової дислокації 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташованого поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 під час виконання завдань з охорони та оборони залізничного мосту УЗ 17/08 через АДРЕСА_3 - 218 км. між станцією Помічна та станція Новоукраїнка, діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, та в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 29, 30, 31, 49, 50, 119, 127, 128 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. ст. 1 - 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та ст. ст. 3, 68 Конституції України, умисно посягаючи на встановлений порядок несення військової служби у військових формуваннях України, усвідомлюючи, що командир 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_8 за своїм військовим званням та посадою є для нього прямим начальником та перебуває при виконанні обов'язків з військової служби, діючи з мотивів невдоволення його законною службовою вимогливістю щодо необхідності додержання військової дисципліни ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у присутності військовослужбовця солдата ОСОБА_14 , ОСОБА_6 взявши до рук закріплену за ним особисту зброю автомат АКМ 47, серійний номер НОМЕР_2 , рік випуску НОМЕР_3 , спорядженого магазином з 30 патронами 7,62*39 мм, з вимкненим запобіжником стрільби (у крайньому верхньому положенні прапорця), висловив вербальну погрозу вбивством до свого командира - старшого лейтенанта ОСОБА_8 , спрямувавши ствол останнього дульним зрізом в його напрямку, яка за вищевикладених обставин спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 була сприйнята останнім як реальна.
Таким чином ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.405 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: погроза вбивством начальникові у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Він же, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді стрільця відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», близько 12 год. 00 хв. 11.07.2022 р., будучи у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у спальному приміщенні у місці тимчасової дислокації 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташованого поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 під час виконання завдань з охорони та оборони залізничного мосту УЗ 17/08 через АДРЕСА_3 - 218 км. між станцією Помічна та станція Новоукраїнка, діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, та в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 49, 50, 127, 128 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. ст. 1 - 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та ст. ст. 3, 68 Конституції України, умисно посягаючи на встановлений порядок несення військової служби у військових формуваннях України, з метою утвердити власний авторитет, за відсутності відносин підлеглості, проявляючи явну неповагу до військового колективу, використовуючи як привід для застосування насильства раптово виниклу міжним та стрільцем відділення охорони 4 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_5 суперечку з приводу зауваження останнього щодо порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та неможливості належного виконання обов'язків чергового наряду ОСОБА_6 , який був у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 будучи не пов'язаним з ОСОБА_5 відносинами підлеглості, використовуючи нецензурну лайку взяв до рук особистого тактичного ножа, що не є холодною зброєю, підійшовши до останнього та висловив при цьому вербальну погрозу вбивством відносно ОСОБА_5 , яка за вищевикладених обставин спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 була сприйнята ним як реальна.
Таким чином ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.406 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є:порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні іншого насильства.
В судовому засіданні прокурор надав до суду Угода про визнання винуватості від 13 вересня 2022 року, укладеної, відповідно до вимог ст.36-37, 468, 469, 470, 472 КПК України, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_7 , яку просить затвердити судом та постановити вирок на підставі укладеної Угоди, зазначивши, що при укладені угоди про визнання винуватості, за присутності захисника, були дотримані вимоги діючого законодавства.
Згідно ч.3 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро кається, підтвердивши обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальних актах, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості укладеної з прокурором, за участі захисника.
13.09.2022 р. між обвинуваченим ОСОБА_6 , та прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері південного регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст.36, ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у об'єднаному кримінальному провадженні №42022121050000044 від 15.07.2022 року, за участі захисника ОСОБА_7 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. В якій обвинувачений щиро розкаявся визнав беззаперечно свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях та сторони погодились на призначення покарання за ч.4 ст.405 КК України, з урахуванням наявності пом'якшуючих покарання обставин, передбачених ст.66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батьків, позитивну характеристику за місцем реєстрації та місцем служби, ставши добровільно в ряди збройних сил України на захист держави, відсутність будь яких претензій з боку потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , із застосуванням ст.69 КК України, на призначення покарання більш м'якого виду покарання, не зазначеної у ч.4 ст.405 КК України, у виді 4(чотирьох) місяців арешту з відбуванням на гауптвахті. За ч.1 ст.406 КК України, погодились на призначення покарання у виді 3(трьох) місяців арешту з відбуванням покарання на гауптвахті. З урахуванням положень ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно погодили покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 4(чотирьох) місяців арешту з відбуванням покарання на гауптвахті.
Захисник ОСОБА_7 просить суд затвердити Угоду про визнання винуватості та постановити вирок на підставі угоди, обґрунтовуючи тим, що є підстави для застосування ст.69 КК України та призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено ч.4 ст.405 КК України. Додатково зазначивши, що при укладені угоди про визнання винуватості за її участю, не було допущено порушень чинного законодавства.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_6 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до нетяжкого та тяжкого кримінальних правопоршуень.
Покарання, узгоджене сторонами, відповідає санкції, передбаченій ч.1 ст.406 КК України та із застосуванням ст.69 КК України, ч.4 ст.405 КК України.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
На підставі ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, за участі захисника, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Вирішуючи питання про речові докази, а саме: ніж, який не є холодною зброєю та визнаний речовим доказом, згідно Постанови про речові докази від 17.08.2022 року, та знаходиться на зберіганні у кімнаті для зберігання речових доказів, суд вважає за необхідним передати власнику ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469, ч. 2 ст. 473, ст. ст. 474, 475 КПК України, суд, -
1.Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.09.2022 року по об'єднаному кримінальному провадженню № 42022121050000044 від 15.07.2022 року, за ч.1 ст.406 та ч.4 ст.405 КК України, укладену між обвинуваченим ОСОБА_6 , та прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері південного регіону ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_7 .
2. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.406 КК України та призначити, узгоджене, угодою про визнання винуватості, покарання, у виді 3(Трьох) місяців арешту.
3. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України та призначити, узгоджене, угодою про визнання винуватості, покарання, із застосуванням ст..69 КК України, у виді 4(Чотирьох) місяців арешту.
4. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити, узгоджене, угодою про визнання винуватості, покарання ОСОБА_6 у виді 4(Чотирьох) місяців арешту з відбуванням покарання на гауптвахті.
5.Речовий доказ: ніж, який не є холодною зброєю та визнаний речовим доказом, згідно Постанови про речові докази від 17.08.2022 року, та знаходиться на зберіганні у кімнаті для зберігання речових доказів, суд вважає за необхідним передати власнику ОСОБА_6 .
6. Роз'яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
7. Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1