ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа 1-178/2010 рік
11 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області
під головуванням судді Збицької К.Д.
з участю прокурора Лозовика А.В.,
захисника ОСОБА_1,
секретаря Кравець Л.Ю.,
представника служби в справах дітей Малети Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 (зареєстрований АДРЕСА_2), українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, студента 2-го курсу Малинського лісотехнічного коледжу, не жонатого, не судимого,
за ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
встановив:
16 квітня 2010 року близько 24-ї години в АДРЕСА_3 неповнолітній ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив таємне викрадення чужого майна.
Через незачинені двері автомобіля ГАЗ 24 «Волга» реєстраційний номер НОМЕР_1, припаркованого на узбіччі, який належить ОСОБА_4, ОСОБА_3 заліз до салону автомобіля, звідки викрав з панелі автомобіля автомагнітолу «Pioner DEN-P75BT» вартістю 450грн., із заднього пасажирського сидіння пакет, в якому знаходились пляшка горілки «Неміров» ємкістю 0,5л вартістю 23грн.10коп., пляшка вина «Тамянка» ємкістю 0,7л вартістю 16грн.32коп., 300г цукерок «Ліщина» на суму 15грн.52коп., рулон харчової фольги довжиною 10м вартістю 5грн. 34коп., двохлітрова пляшку мінеральної води «Бонаква» вартістю 4грн.56коп., туалетна вода «FUULSPEED» вартістю 115грн., дезодорант-спрей для тіла «FUULSPEED» вартістю 27грн.99коп., кульковий дезодорант «FUULSPEED» вартістю 13грн.99коп., чим завдав ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 672грн.55коп.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Показав, що ввечері 16 квітня в центрі міста із знайомими розпивав пиво та горілку. Повертаючись з ОСОБА_5 після 23-ї години додому, помітив на узбіччі автомобіль, в якому не були зачинені задні ліві двері. Відійшовши метрів на 50 від автомобіля, у нього виникла думка щось викрасти з нього. Нічого не пояснюючи ОСОБА_5, він повернувся до автомобіля, із заднього сидіння викрав пакет із горілкою, вином, цукерками та іншими зазначеними в обвинуваченні речами, на панелі від'єднав дроти та викрав автомагнітолу й повернувся до ОСОБА_5. На запитання останнього пояснив, що викрав це з автомобіля. З ОСОБА_5 пішли до ОСОБА_6, в квартирі якого розпивали викрадені напої. Автомагнітолу залишив ОСОБА_6, просив знайти покупця. Той погодився. Наступного дня, коли він цікавився чи не знайшов ОСОБА_6 покупця, той запитав у нього чи не викрадена вона. Він зізнався і ОСОБА_6 порадив повернути власнику, але зробити це він не встиг, бо про крадіжку було повідомлено працівників міліції. Кається.
З показань потерпілого ОСОБА_4 біля 21-ї години 30 хвилин в магазині «Фуршет» він купив спиртне, цукерки, воду, рулон харчової фольги, склав у пакет та поклав на заднє сидіння свого автомобіля ГАЗ 24 «Волга» 1987 року випуску. Там також знаходився подарований йому на день народження знайомою ОСОБА_7 косметичний набір від
2.
фірми «Ейвон». Автомобіль припаркував на вулиці Лисенка неподалік будинку, де знімає квартиру. Із ОСОБА_8 пішов в квартиру. Повернувшись приблизно о пів на другу ночі до автомобіля, намагався його завести, але не зміг. Тоді помітив, що з панелі вирвана з дротами автоманітола, зник пакет з придбаними продуктами, напоями та косметичним набором. Повідомив в міліцію. Збитки йому відшкодовано, претензій до підсудного не має. Просить призначити мінімальне покарання.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються, цивільний позов не заявлений.
На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку про доведеність вини підсудного в таємному умисному з корисливих мотивів викраденні чужого майна й кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочин вперше, у неповнолітньому віці. Характеризується він як за місцем проживання, так і за місцем навчання позитивно. Щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдані потерпілому збитки. Навчається у Малинському лісотехнічному коледжі. Ці обставини відповідно до ст.66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи з наведеного суд находить за необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України, у виді арешту із звільненням від його відбування з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст.104 КК України. Оскільки підсудний не працює, самостійних доходів не має, суд не може застосувати до нього покарання у виді штрафу чи виправних робіт.
Речовий доказ, що знаходиться на зберіганні у потерпілого, підлягають поверненню.
Керуючись ст.ст.323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України, -
засудив :
визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити 30 (тридцять) діб арешту.
На підставі ст.ст.104,75 Кримінального кодексу України з вільнити засудженого від відбування призначеного покарання за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього відповідно до п.3 ч.1 ст.76 цього Кодексу обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Речовий доказ - автомагнітолу «Pioner DEN-P75BT» повернути потерпілому ОСОБА_4, у якого вона знаходиться на зберіганні.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуюча