ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 1-177/2010 рік
18 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі
головуючої судді Збицької К.Д.,
з участю прокурора Лозовика А.В.,
при секретарі Гузіковій І.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, нежонатого, непрацюючого, не судимого,
за ст.ст.304 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 Кримінального кодексу України, та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, нежонатого, який працює в ресторані «Мак Фоксі» в м. Києві, в силу ст.89 КК України не судимого, -
за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 Кримінального кодексу України, -
встановив:
10 березня 2010 року близько 9-ї години ранку в селі Головки Малинського району ОСОБА_1, достовірно знаючи, що його знайомий ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 є малолітнім, запропонував йому вчинити крадіжку шиферу з даху будівлі сіносховища П(ПО)СП «Малинівське», чим викликав у нього корисливі наміри та спонукав до вчинення злочину, втягнувши у злочинну діяльність.
Реалізуючи свої злочинні наміри на таємне викрадення чужого майна з метою подальшого його продажу, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітній, кримінальна справа відносно якого закрита, за попередньою змовою групою осіб біля 15-ї години прийшли до приміщення сіносховища. ОСОБА_2 та особа, кримінальна справа відносно якої закрита, залізли на дах, від'єднали в місцях кріплення 25 листів шиферу вартістю 662грн. 50коп., по вірьовці спустили вниз, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складали його. Під час вчинення зазначених дій були затримані працівниками міліції і довести свій замисел до кінця не змогли із-за обставин, які від них не залежали.
Діями підсудних П(ПО)СП «Малинівське» могла бути завдана шкода на суму 662грн.50коп.
У судовому засіданні підсудні вину в інкримінованих їм злочинах визнали повністю та підтвердили обставини його вчинення, викладені в обвинуваченні.
Крім того підсудний ОСОБА_1 показав, що мова з ОСОБА_3 про викрадення шиферу була напередодні, а 10 березня він запропонував ОСОБА_3 здійснити задумане. Про те, що він малолітній, знав. На допомогу запросили ОСОБА_2, який взяв з дому фомку та мотузку. По дорозі зустріли ОСОБА_4, з яким пішли домовлятися про коня з ОСОБА_9, щоб перевезти шифер. Коли вони від'єднали та спустили 25 штук шиферу, підійшли працівники міліції і вони припинили свої дії, дали пояснення, відвезли шифер на тракторну бригаду.
Аналогічні показання дав підсудний ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3.
Всі щиро каються.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України за згодою підсудних, потерпілого, прокурора суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки фактичні обставини, розмір заподіяної шкоди ніким не оспорюються, цивільний позов не заявлений.
2.
На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку щодо доведеності вини підсудних у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, і кваліфікує їхні дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Дії підсудного ОСОБА_1, які полягають у втягненні малолітнього у злочинну діяльність, суд кваліфікує за ч.2 ст.304 Кримінального кодексу України.
Визначаючи вид та міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, особи винних, обставини справи.
Підсудні характеризуються позитивно. Вину визнали, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, усунули заподіяну шкоду, повернувши викрадене. ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, судимість ОСОБА_2 погашена. Ці обставини відповідно до ст.66 КК суд визнає такими, що пом'якшують покарання.
Обставин, які у відповідності до ст.67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання, судом не встановлено.
З врахуванням наведеного суд визнає за необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів призначити підсудним покарання за вчинення замаху на крадіжку в межах санкції статті, за якою вони засуджуються, у виді позбавлення волі.
При призначенні покарання ОСОБА_1 за втягнення малолітнього у злочинну діяльність враховує наявність пом'якшуючих покарання обставини, відсутність обтяжуючих та визначає покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі.
При цьому суд визнає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком.
Речові докази, які передані на зберігання ОСОБА_5, підлягають поверненню за належністю П(ПО)СП «Малинівське».
Керуючись ст.ст.323,324,327 Кримінально-процесуального кодексу України, -
засудив :
визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 185 ч. 2, 304 ч.2 Кримінального кодексу України, та призначити покарання:
- за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 - один рік і шість місяців позбавлення волі;
- за ст.304 ч.2 із застосуванням ст.69 КК України два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити два роки позбавлення волі.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст.15 ч.2, 185 ч. 2 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнити засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за умови, що вони протягом визначеного судом іспитового строку терміном один рік не вчинять нового злочину та виконають покладені на кожного з них відповідно до п.3,4 ч.1 ст.76 цього Кодексу обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
3.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підсудним підписку про невиїзд.
Речові докази - 25 листів шиферу, передані на зберігання ОСОБА_5, повернути П(ПО)СП «Малинівське».
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуюча
Справа №1-177/2010 рік
18 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі
головуючої судді Збицької К.Д.,
з участю прокурора Лозовика А.В.,
захисника ОСОБА_6,
представника служби у справах дітей Хамайка А.В.,
при секретарі Гузіковій І.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині в кримінальній справі постанову про закриття кримінальної справи та застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, ІНФОРМАЦІЯ_8, який навчається у 7-му класі Головківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів,
встановив :
ОСОБА_3, маючи вік, з якого він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, 10 березня 2010 року вчинив суспільно небезпечне діяння, що має ознаки злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України.
Так, 10 березня 2010 року біля 15-ї години, маючи намір на таємне викрадення чужого майна з метою подальшого його продажу, ОСОБА_3 за пропозицією ОСОБА_1 та за попередньою змовою з ним і ОСОБА_2 прийшли до приміщення сіносховища П(ПО)СП «Малинівське», де вчинили замах на таємне викрадення 25 листів шиферу вартістю 662грн. 50коп. Під час вчинення зазначених дій були затримані працівниками міліції і довести свій замисел до кінця не змогли із-за обставин, які від них не залежали.
ОСОБА_3 визнав факт своєї участі у вчиненні зазначених дій. Його також підтвердили підсудні у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відносно яких винесений обвинувальний вирок. Шифер, замах на викрадення якого вони вчинили, повернутий.
На підставі перевірених судом доказів суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 своїми винними діями вчинив суспільно небезпечне діяння, з приводу якого була порушена кримінальна справа та за яке настає кримінальна відповідальність по досягненню 14 років, тобто, вчинив їх до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Тому кримінальна справа відносно нього на підставі ст.7-3 КПК України підлягає закриттю із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
При визначенні виду примусового заходу виховного характеру суд бере до уваги думку прокурора, захисника, законного представника, представника служби у справах дітей, враховує, що він навчається у 7-му класі, за місцем навчання характеризується посередньо. Виховується в повній сім'ї. Вперше вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке має ознаки злочину середньої тяжкості. На обліку в кримінальній міліції в справах дітей не перебував. Кається.
З огляду на викладене суд визнає за доцільне відповідно до п.3 ч.2 ст.105 Кримінального кодексу України передати неповнолітнього під нагляд матері.
Керуючись ст.ст. 7-3, 9 Кримінально-процесуального кодексу України, ст.105 Кримінального кодексу України, -
2.
постановив :
закрити кримінальну справу щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, за ознаками злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 Кримінального кодексу України.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_8 терміном на три роки.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.
Головуюча