Справа №1-12/2009 рік
03 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі
головуючої судді Збицької К.Д.
з участю секретаря Гузікової І.І.,
прокурора Лозовика А.В.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника цивільного позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Екибастуз Павлогардської області, Казахстан,
українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, жонатого, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1, засудженого вироком Малинського районного суду від 01 серпня 2007 року за ч.2 ст.296 КК України на три роки обмеження волі з іспитовим строком три роки, -
за ст.ст. 289 ч.2, 307 ч.2, 309 ч.1 Кримінального кодексу України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, нежонатого, непрацюючого, несудимого, -
за ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця міста Малина Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, студента ІНФОРМАЦІЯ_10, який проживає в селі Українці Малинського району Житомирської області, був засуджений вироком Малинського районного суду від 27 лютого 2008 року за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1р.6міс., -
за ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, -
встановив :
Влітку 2007 року ОСОБА_4 незаконно придбав у невстановленої в ході слідства особи 6,634 грама наркотичної речовини - канабісу (марихуани), яку незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання в АДРЕСА_1. Зазначена наркотична речовина вилучена працівниками міліції під час обшуку 04 квітня 2008 року.
30 березня 2008 року близько 23-ї години неподалік від АДРЕСА_3 поблизу міського парку культури та відпочинку ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, запропонував ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які також знаходились в стані алкогольного сп'яніння, вжити особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який зберігав при собі вагою не менше 0,039грама, та разом з ними вжив його шляхом куріння через саморобно виготовлений із пластикової пляшки пристрій, тобто, збув його.
2.
Після вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу - в той же день 30 березня 2008 року біля 24-ї години ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та під дією вжитого наркотичного засобу, разом з двома товаришами сіли в автомобіль таксі марки «ЗАЗ - DAEWOO» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_8, під керуванням згідно подорожнього листа водія ОСОБА_9, приїхали до нічного магазину «Продукти», що знаходиться в місті Малині на вулиці Героїв Малинського підпілля біля будинку №4, де ОСОБА_6 підійшов до водія, попросив дати йому проїхати за кермом автомобіля. Після відмови водія у задоволенні прохання ОСОБА_6, до ОСОБА_9 підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою безперешкодного заволодіння транспортним засобом запропонували йому відкрити багажник, намагались заштовхнути його в багажник, вихватити ключі запалення з його рук, але водій чинив опір.
Не подолавши опору водія, ОСОБА_5 наказав йому сісти за кермо та їхати до кафе «Піт-Стоп», що знаходиться біля автодороги Київ-Ковель за селом Українка Малинського району. По дорозі перед залізничним переїздом з метою незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_5 наказав ОСОБА_9 повернути праворуч до затопленого кар'єру. Після зупинки автомобіля ОСОБА_6 почав вимагати у водія ОСОБА_9 передачі йому ключів від замка запалення автомобіля, а після відмови став витягувати за одяг водія з автомобіля, вдарив кулаком в обличчя, спричинивши фізичний біль, чим змусив ОСОБА_9 вийти із-за керма автомобіля. На підтримку ОСОБА_6 підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 наніс удар кулаком в груди ОСОБА_9, погрожував розправою в разі невиконання їхніх незаконних вимог. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 схопили ОСОБА_9 за одяг, посадили на заднє пасажирське сидіння, де поряд з ним сів ОСОБА_4, який вдарив ОСОБА_9 кулаком в груди.
Внаслідок нанесених підсудними ударів ОСОБА_9 були спричинені легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.
Подолавши опір водія, ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля, поряд з ним на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_5, а решта на заднє сидіння, де знаходився ОСОБА_9. Під час руху ОСОБА_6 та ОСОБА_5 періодично передавали один одному кермо. Неподалік автодороги Київ-Ковель автомобіль зупинили. Скориставшись тим, що всі вийшли із салону, ОСОБА_9 з місця зупинки втік.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, незаконно заволодівши автомобілем «ЗАЗ - DAEWOO» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_8, не маючи навиків керування, по черзі їздили по селу Українка та за його межами по польовій дорозі, спричинили транспортному засобу механічні пошкодження, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 майнового збитку на суму 8530грн. 19коп. З метою приховати свою причетність до вчинення злочину чохлом із сидіння стерли відбитки пальців в салоні автомобіля та на його зовнішній стороні, після чого розділились на дві групи й розійшлися, залишивши автомобіль в полі.
У судовому засіданні підсудні визнали свою вину у інкримінованих їм злочинах частково.
Підсудний ОСОБА_4 визнав частково свою вину у незаконному заволодінні транспортним засобом. Свою вину та причетність до незаконного придбання, зберігання без мети збуту та незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут особливо небезпечних наркотичних засобів заперечив.
Показав, що 30 березня 2008 року біля 20-ї години в центрі міста зустрівся з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. У міському парку випили грам по 200 горілки. Неподалік від парку біля торгових ларьків знайомий дав йому тютюну для кальяну, який він і
3.
запропонував покурити товаришам. На таксі поїхали до магазину «Меркурій» з другої сторони парку, де хлопці з пластикових пляшок, фольги зробили пристрій, покурили по черзі й викинули його. Про те, що то був не тютюн, а конопля, не знав. Після цього повернулись на вулицю Кривенчука в центр міста, де зустріли ОСОБА_11. Через деякий час хлопці взяли інше таксі, поїхали в магазин на вулицю ОСОБА_12 підпілля по пиво. Всі, крім водія, вийшли з автомобіля. Стверджує, що просив водія відкрити багажник, щоб покласти свою куртку, але там було брудно. Ключі в нього не відбирав, у багажник не штовхав. Між водієм, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 біля багажника виникла штовханина, але хто, кого і з якої причини штовхав не пам'ятає. Знову всі сіли в автомобіль і поїхали в кафе «Піт-Стоп». По дорозі чомусь повернули до затопленого кар'єра, біля якого події погано пам'ятає. Від кар'єру за кермом їхав ОСОБА_6, але справитись з керуванням не міг, автомобіль рухався ривками, тоді його змінив ОСОБА_5. Вони мінялись місцями кілька разів. Чи добровільно віддав ключі ОСОБА_9 не пам'ятає. За селом Українка хтось із присутніх попросив зупинитися. Коли всі вийшли з автомобіля, ОСОБА_9 побіг від них в напрямку лісу. На їхні оклики не реагував. Що робити з автомобілем не знали й вирішили його сховати. Їхали від траси по черзі, трохи керував автомобілем по ґрунтовій дорозі і він, в чому визнає себе винним. Заїхали в багнюку, загрузли, виштовхали автомобіль. Проїхали ще трохи, але передача не перемикалась, з-під капоту пішов дим чи пар. Вирішили кинути автомобіль. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повитирали якоюсь ганчіркою відбитки пальців, які могли залишитися всередині та зовні автомобіля. ОСОБА_11 та ОСОБА_7 за кермо не сідали.
За показаннями ОСОБА_4 наміру на незаконне заволодіння транспортним засобом у нього не було, з хлопцями попередньо про це не домовлялися. Водію тілесних ушкоджень він не спричиняв, фізичною розправою не погрожував. Щодо виявлених під час обшуку 4 квітня 2008 року за місцем його попереднього проживання подрібнених рослин коноплі, то він їх там не зберігав, останнім часом з сім'єю проживав окремо від батьків у гуртожитку. По вулиці Фрунзе у батьків не жив кілька місяців, кому належать і звідки взялися наркотичні засоби не знає.
Підсудний ОСОБА_5 підтвердив обставини та місце зустрічі з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, факт розпиття алкогольних напоїв. Показав, що про поїздку з водієм таксі ОСОБА_9 домовлявся ОСОБА_6. Він також знав ОСОБА_9. Заперечує, що хтось із підсудних, в тому числі і він, заштовхував водія таксі в багажник, бив його. Чи добровільно передав ОСОБА_9 ключі від автомобіля ОСОБА_6, чи під тиском не пам'ятає. Прав на керування транспортним засобом не має, але за кермо сідав кілька разів. Автомобілем також керували ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
До оголошення показань, даних на досудовому слідстві, заперечував сам факт куріння ним в парку, потім визнав, що курив, але коноплю чи тютюн дав ОСОБА_4, не знає.
З показань підсудного ОСОБА_6 під час зустрічі та розпиття в міському парку біля меморіалу слави алкогольних напоїв ОСОБА_4 запропонував покурити «травку». ОСОБА_5 з ОСОБА_7 знайшли поліетиленові пляшки, зробили пристрій, покурили й знову поїхали в центр. Там зустріли ОСОБА_9, поїхали з ним на таксі до нічного магазину по пиво. Біля магазину в автомобілі залишався лише водій. Повернувшись, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_9 відкрити багажник, щоб покласти свою курточку, але там було грязно. Далі поїхали в кафе «Піт-Стоп». ОСОБА_5 сидів поряд з водієм. По дорозі він запропонував повернути до затопленого кар'єру. Коли біля кар'єру зупинились, він (ОСОБА_6) попросив у ОСОБА_9 проїхатись на автомобілі. ОСОБА_9 сам зняв з автомобіля фішку, поклав у багажник, сам сів на заднє сидіння. Він трохи проїхав, але щось не виходило, потім за кермо сідали ОСОБА_5, ОСОБА_4. Після того, як ОСОБА_9 від них втік і вони поверталися в Малин, керували
4.
автомобілем по черзі, поки він не заглух. Стверджує, що ОСОБА_9 ніхто не бив, не погрожував йому, в багажник не запихав. Ключі від автомобіля той віддав йому добровільно.
Не дивлячись на часткове визнання вини підсудними, суд визнає, що їх винуватість у вчиненні злочинів доведена іншими доказами - показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_9, який працює водієм таксі на автомобілі ОСОБА_8, показав, що 30 березня біля 23-ї години підсудні з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 умовили його відвезти їх до магазину на вулиці Героїв Малинського підпілля. Всі були в стані алкогольного сп'яніння. Там хлопці вийшли з автомобіля, пішли в магазин. Потім до нього підійшов ОСОБА_5, сказав, щоб відкрив багажник. Коли він, нічого не підозрюючи, відкрив його, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стали штовхати його в багажник, ОСОБА_5 відбирати ключі. Всі наказували, щоб залазив в багажник, але він упирався. ОСОБА_13 наказав сісти за кермо та їхати до «калюжі», тобто до затопленого кар'єру. Сам сів поруч, решта на заднє сидіння. Біля водойми хлопці вийшли з автомобіля. ОСОБА_6 просив дати йому самому покерувати автомобілем, але він відмовив. Тоді він наказав йому вийти, за одяг намагався витягнути із-за керма, вдарив в обличчя. До нього підійшли ОСОБА_13 та ОСОБА_4, допомагали витягувати з машини. ОСОБА_13 вдарив в груди. Погрожували, що потоплять в кар'єрі. Після нанесення ударів посадили на заднє сидіння, де ОСОБА_4, який сів поруч, вдарив ще в груди. ОСОБА_11 та ОСОБА_7 спостерігали за цими подіями, не вмішуючись. ОСОБА_6, який сів за кермо, не міг виїхати під гору. Тоді він, побоюючись за стан автомобіля, із заднього сидіння допоміг ОСОБА_6 включити задню передачу. Поїхали в напрямку села Українки. Мали намір поїхати відпочивати кудись в Київську область. По дорозі ОСОБА_6 та ОСОБА_13 мінялися місцями. Під'їхали до перехрестя з трасою Київ-Ковель, зупинились. Хлопці вийшли справити природні потреби. Скориставшись цим, побоюючись за своє життя, вирішив втікати й побіг до лісу, далі городами до села Українка. Зателефонував ОСОБА_8, розповів що сталося. Приїхали його сини і з працівниками міліції знайшли автомобіль.
Потерпілий ОСОБА_14 показав, що вночі його розбудила мати, повідомила, що побили ОСОБА_9, який працював у нього водієм, забрали машину. З молодшим братом ОСОБА_15 поїхали шукати ОСОБА_9, підтримуючи з ним зв'язок по телефону. Коли знайшли його, він був зляканий, трусився, на верхній губі була подряпина. Розповів, що сталося. Зрозумів, що його били. Разом з ним шукали автомобіль по сусідніх селах. Потім йому подзвонили й сказали, що знайшли автомобіль недалеко від цвинтаря. На даний час автомобіль відремонтований і проданий.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_15. З розповіді ОСОБА_9 він дізнався, що того силою примусили везти ОСОБА_6, ОСОБА_4 та інших розважатись, хотіли запхнути в багажник, погрожували втопити в кар'єрі, посадили на заднє сидіння, били. Він був збуджений, переляканий. Через матір по телефону про викрадення автомобіля повідомили в міліцію, яка й знайшла автомобіль біля цвинтаря. Автомобіль був у неробочому стані, чохли зняті.
Потерпілий ОСОБА_8, який був власником автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 та передав його в оренду своєму синові ОСОБА_16 для перевезення громадян, про події в ніч з 30 на 31 березня дізнався вранці від синів.
З показань свідка ОСОБА_7 зустрілись вони з підсудними в центрі міста, розпивали спиртні напої, пили пиво. На вулиці Фрунзе неподалік від заводу «Прожектор»,
5.
куди приїхали на таксі, ОСОБА_4 дістав згорток, запропонував покурили «травку». Хлопці зробили з пластикових пляшок «бульбулятор», через який всі курили. Біля кар'єру ОСОБА_6 просив ОСОБА_9 проїхатись, але той не погоджувався. ОСОБА_17 висмикнув його з машини, сів за кермо. По ходу за кермо сідали також ОСОБА_13 та ОСОБА_4.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_11, який лише на час вживання наркотиків відлучався від компанії і на вулицю Фрунзе з ними не їздив.
Як ОСОБА_11, так і ОСОБА_7 пояснили, що на той час, як стверджує потерпілий ОСОБА_9 його запихали в багажник, вони відлучались і цього не бачили.
Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_7 розказав та показав напрямок руху автомобіля, його зупинок та місце розташування між фермою та кладовищем за селом Українка, де вони залишили автомобіль (а.с.139-149 т.1) та вказав місце, де вони біля магазину «Меркурій» по вулиці Фрунзе курили запропоновану ОСОБА_4 коноплю через зроблений ним же пристрій (а.с.106-108 т.2).
Аналогічно відтворив обстановку події з автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO» під керуванням водія ОСОБА_9 свідок ОСОБА_11 (а.с.111-113 т.1). Крім того він зазначив, що ОСОБА_17, перед тим, як сісти за кермо, в грубій формі з нецензурною лайкою наказав водію таксі вийти з машини.
Підсудний ОСОБА_4 на досудовому слідстві під час відтворення обстановки та обставин події також показував, що біля магазину «Продукти» підсудній ОСОБА_13 наказав водію відкрити багажник, після чого з ОСОБА_17 штовхали його, а біля водоймища ОСОБА_17, до якого приєднався ОСОБА_13, витягували водія з машини (а.с.114-121 т.1).
Згідно протоколу огляду місця пригоди автомобіль «ЗАЗ - DAEWOO» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 синього кольору був виявлений 31 березня 2008 року за населеним пунктом села Українка на автодорозі перед сільським кладовищем. Чохли з сидінь автомобіля валялись поруч. На автомобілі був пошкоджений бампер, несправна коробка перемикань передач. Під час огляду були зняті відбитки пальців рук з різних частин автомобіля (а.с.3-6 т.1).
Суд визнає, що підсудні змінили свої показання, які давали на досудовому слідстві, з метою пом'якшити свою відповідальність за вчинені ними дії.
Так, ОСОБА_5 будучи допитаним на досудовому слідстві 2 квітня 2008 року як підозрюваний, прямо сказав, що біля магазину «Меркурій» «ОСОБА_4 запропонував покурити коноплі, яка у нього була при собі»… Хтось із хлопців … приніс пусту пластмасову пляшку і зробив із неї пристрій для куріння сухої трави, на який говорять «бульбулятор». ОСОБА_4 засипав у «бульбулятор» траву та запалив її і почав дихати нею. Потім передав ОСОБА_6, який зробив кілька вдохів та викинув пляшку».
Він також розповів, що ОСОБА_6 біля нічного магазину просив у ОСОБА_9 ключі від машини з метою проїхати на ній, але водій таксі не давав їх і їхати не дозволяв. Тоді сказали ОСОБА_9, щоб він вийшов із машини та відчинив багажник, ОСОБА_6 з ОСОБА_4 штовхали водія до багажника, хтось із них говорив, щоб той залазив в багажник. Заперечуючи застосування фізичної сили біля затопленого кар'єру, визнав, що усно говорили, якщо не дасть керувати машиною, то «втопимо в кар'єрі» (а.с.134-135 т.1),
Свої показання він підтвердив при відтворенні в цей же день обстановки та обставин події (а.с.153-159 т.1).
Підсудний ОСОБА_6 на досудовому слідстві під час допиту підозрюваним 2 квітня 2008 року у присутності захисника ОСОБА_18 визнавав свою причетність до незаконного
6.
заволодіння транспортним засобом та давав показання, які викривають ОСОБА_4 щодо наркотичних засобів. Показав, що «В ході розпиття спиртного ОСОБА_4 сказав нам, що у нього є конопля, тому можна її покурити… Приїхавши на місце, ОСОБА_5 запропонував вжити коноплю через скручену пластикову пляшку шляхом засипання туди суміші коноплі і її подальшого підпалювання… ОСОБА_4 дістав паперовий згорток, в якому знаходилась подрібнена рослинна маса і засипав у горловину пляшки, яка була обгорнута фольгою. Після цього у пляшці пропалив дірку, а на фользі сірником зробив отвори. Підпаливши коноплю, ми по одному разу по черзі її викурили через отвір у пляшці, після цього пляшку викинули на протилежній магазину «Меркурій» стороні, через дорогу в напрямку парку (а.с.164 зв. т.1).
Ці показання підсудного ОСОБА_6 спростовують показання ОСОБА_4 відносно того, що він не знав, що саме вони курили з пластикової пляшки і вважав, що то був тютюн.
Під час даного допиту ОСОБА_6 також визнавав, що коли вони під'їхали до нічного магазину і ОСОБА_9 відмовив у їх проханні дати покерувати автомобілем, «ОСОБА_4 сказав водію вийти з машини та відкрити багажник, на що той погодився і його відкрив. Навіщо ОСОБА_4 попросив відкрити багажник я спочатку не знав. Коли ОСОБА_9 відкрив багажник, то ОСОБА_4 у грубій формі сказав йому залазити у середину, на що ОСОБА_9 також відмовився, тоді я відразу підбіг до водія і почав заштовхувати його силою у багажник, до мене також приєднався ОСОБА_4, ОСОБА_5 знаходився правіше від мене і словесно допомагав нам заштовхувати ОСОБА_9... ОСОБА_19 чинив опір, то нам не вдалося відразу його силою запихнути у багажне відділення і ми припинили застосовувати до нього фізичну силу». Він також визнав, що біля затопленого кар'єру витягував водія за руку із салону автомобіля разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, говорили, що якщо він цього не зробить, то буде плавати в кар'єрі (а.с.164-166 т.1).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «ЗАЗ - DAEWOO» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 легковий седан 2007 року випуску зареєстрований 05 квітня 2007 року за ОСОБА_8 з правом керування ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та відміткою про заборону продажу (а.с.30 т.1).
Під час проведення 4 квітня 2008 року обшуку за місцем проживання батьків підсудного ОСОБА_4, де він також проживав певний час, що підтверджується і даними характеристики з місця проживання, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із подрібненою рослинною масою (а.с.263-264 т.1), яка згідно висновку експерта №2/495 від 19.04.2008 року має ботанічні ознаки рослин коноплі, містить тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), масою у висушеному вигляді відповідно 6,177 грама та 0,457 грама (а.с.271-272 т.1).
Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000р. „Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” канабіс (марихуана) віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Даний наркотичний засіб визнаний речовим доказом, приєднаний до матеріалів справи та переданий на зберігання в кімнату речових доказів Малинського МВ УМВС України в Житомирській області (а.с.277-279 т.1).
Під час огляду місця події в парку культури та відпочинку було виявлено та вилучено поліетиленову пляшку, пристосовану для вживання наркотичних засобів, яка також визнана
речовим доказом, приєднана до матеріалів справи та передана на зберігання в кімнату речових доказів Малинського МВ УМВС (а.с.64, 68,69 т.2).
За висновком судово-хімічної експертизи №2/554 від 22.04.08року на поверхні представленої деформованої пластикової пляшки виявлено подрібнені рослинні часточки зеленого кольору, які мають ботанічні ознаки рослин коноплі, містять тетрагідроканнабінол і є
7.
особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), масою у висушеному вигляді 0,039 грама та нашарування речовини коричневого кольору, яка містить активний компонент - тетрагідроканнабінол, і є наркотичним засобом - екстрактом канабісу, отриманим внаслідок сухої перегонки, кількість якого технічно встановити неможливо (а.с.75-76 т.2).
Опитані судом свідки ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 приймали участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 при виявленні наркотичного засобу та підтвердили, що саме під час обшуку в шухляді шафи у одній із кімнат були виявлені залишки рослинної маси та на підлозі за трюмо в коридорі пакет з наркотичною речовиною.
Розмір матеріального збитку, заподіяного потерпілому ОСОБА_8 пошкодженням автомобіля, визначений висновком автотоварознавчої експертизи № В-1793 від 26.05.2008 року і становить 8530грн.19коп., вартість відновлювального ремонту - 8682грн. (а.с.160-180 т.2). Ринкова вартість зазначеного автомобіля станом на 30.03.2008 року згідно акту № В-1171 від 03.04.2008р. становить 26110 гривень (а.с.63 т.1).
Даний автомобіль постановами від 01 квітня 2008 року визнаний речовим доказом, приєднаний до матеріалів справи та переданий під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_8 до вирішення справи по суті (а.с.69,69-а,70 т.1), проте з пояснення потерпілого ОСОБА_8 проданий ним.
Аналізуючи досліджені судом докази у їх сукупності, суд визнає доведеною вину підсудних у інкримінованих їм злочинах.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує:
- по епізоду незаконного придбання та зберігання за місцем проживання батьків наркотичного засобу без мети збуту за ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України;
- по епізоду незаконного придбання, зберігання, виготовлення з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу за ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.
Дії підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які виразились в умисному незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто умисному протиправному вилученні транспортного засобу у користувача всупереч його волі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, та з погрозою застосування такого насильства, суд кваліфікує за ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України.
Призначаючи покарання у відповідності до ст.65 Кримінального кодексу України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочини, відповідальність за які передбачена ст.ст.289 ч.2 та 307 ч.2 КК України є тяжкими злочинами.
ОСОБА_4 1 серпня 2007 року був засуджений Малинським районним судом за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки обмеження волі з іспитовим строком 3 роки. Вчинив нові умисні тяжкі злочини в період іспитового строку. Раніше він також вчиняв умисний злочин, передбачений ст.102 КК України, справа закрита 16.04.2004 року по амністії. За місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Фізично здоровий, примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії не потребує. Жонатий, має неповнолітню дитину (а.с.187-207 т.2).
8.
Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання, судом не встановлено. Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та під дією вживання наркотичного засобу.
ОСОБА_6 27 лютого 2008 року був засуджений Малинським районним судом за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців (а.с.223, 230-232,234 т.2). На шлях виправлення не став і в період іспитового строку через нетривалий проміжок часу після винесення вироку умисно вчинив новий тяжкий злочин. За місцем проживання він характеризується посередньо, за місцем навчання в Малинському ПТУ-36 негативно (а.с.225-226 т.2). Згідно медичного заключення він фізично здоровий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, є вчинення злочину неповнолітнім. Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та під дією вживання наркотичного засобу.
ОСОБА_5 раніше не судимий. Характеризується за місцем проживання та Малинським лісотехнічним коледжем, де він навчався, позитивно. Також фізично здоровий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проживав разом з батьками (а.с.214-219 т.2).
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, є добровільне відшкодування завданого збитку. Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та під дією вживання наркотичного засобу.
З огляду на наведене суд обирає підсудним покарання у межах санкції статей, за якими вони засуджуються, у виді позбавлення волі. При цьому остаточне покарання підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за сукупністю злочинів визначає в порядку, передбаченому ст.ст.71,72 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за попередніми вироками.
До підсудного ОСОБА_5, який вперше вчинив злочин, у добровільному порядку відшкодував завдані потерпілим збитки суд визнає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком.
Потерпілими у справі ОСОБА_8 та ОСОБА_14 заявлені цивільні позови до підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, розмір яких та коло відповідачів ними уточнені під час судового слідства (а.с.146-147, 149 т.3).
Так, ОСОБА_8 розмір матеріальної шкоди, завданої діями підсудних, визначив в сумі 21840грн.78коп., до яких входять витрати: 86грн..40коп. на попередній огляд автомобіля та 28грн.50коп. на заказ-наряд, 8250грн.19коп. матеріальний збиток згідно висновку експерта (8530грн.19коп. - 280грн., вартості необхідних для ремонту матеріалів), 4222грн. вартості придбаних запчастин для відновлювального ремонту, 1800 грн.
вартості відновлювальних робіт згідно висновку експерта, 119грн.95коп. витрати на бензин для поїздки в м. Житомир для придбання запчастин, 7023грн. сплачених на погашення кредиту за період з березня по вересень 2008 року, а також 310грн.74коп. затрат на придбання ліків.
Розмір завданої діями підсудних моральної шкоди ОСОБА_8 визначив у сумі 14110грн. Пояснив, що моральна шкода полягає в погіршенні стану здоров'я, необхідності звернення до лікарів, перебуванні на амбулаторному лікуванні в районній лікарні та Житомирській обласній лікарні, позбавленні можливості користуватися автомобілем, а також виникненні конфліктів в сім'ї, розладів у стосунках із рідними та близькими (а.с.146-148 т.3).
При цьому потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_5 відшкодував йому третину завданої матеріальної та моральної шкоди, тому просить стягнути із підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_4 солідарно 14560грн.52коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 9406грн.66коп. на відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні цивільний позивач та його представник ОСОБА_3 підтримали позов.
Цивільні відповідачі ОСОБА_6, його законний представник ОСОБА_23 та ОСОБА_4 позов визнали частково.
Суд визнає, що даний цивільний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивачем на проведення ремонтно-відновлювальних робіт затрачена менша сума від визначеної експертом. Так, ним підтверджене проведення оплати у розмірі 114грн.90коп. на попередній огляд автомобіля (а.с.54,55 т.3), 4222грн. затрат на придбання 23 травня 2008 року запчастин для відновлювального ремонту в м. Житомирі та 119грн.95коп., затрачених на придбання бензину для поїздки в цей же день в м. Житомир (а.с.45), 528грн.50коп. оплати по заказах-нарядах ТОВ «Квінта» за ремонтні роботи, всього 4985грн.35коп., а не 8682грн. як визначена вартість ремонтно-відновлювальних робіт експертом (а.с.46-50,53,55 т.3).
Витрати на придбання ліків та медикаментів, зазначені у фіскальних чеках аптечного пункту від 04.06.2008 року, а також розрахунковій квитанції центральної районної аптеки №28 від 28.05.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки вони не підтверджені призначенням лікаря, 04.06.2008 року листок непрацездатності хворого вже був закритий, а у розрахунковій квитанції не зазначено які саме ліки та медикаменти і кому були відпущені на зазначену суму 310грн. 74коп. (а.с.41).
Суд також визнає завищеним визначений позивачем розмір моральної шкоди. Потерпілий ОСОБА_8 є інвалідом 3-ї групи загального захворювання з 2006 року (а.с.42-44). Внаслідок гострої реакції на стрес в нього був порушений сон, у зв'язку з чим він звільнений від роботи з 26 травня по 4 червня 2008 року (а.с.51,52). Механічні пошкодження автомобіля позбавили його можливості користуватися ним.
На підтвердження факту перебування на лікуванні у Житомирській обласній лікарні, а також виникнення конфліктів в сім'ї, розладів у стосунках із рідними та близькими позивач доказів суду не надав.
На підставі наведеного суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривень. Таким чином на відшкодування потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди підлягає 4985грн.35коп., моральної шкоди - 5000грн., всього 9985грн.35коп.
У відповідності до ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини. Такої заяви від потерпілих не надходило.
З врахуванням коштів, відшкодованих йому в добровільному порядку підсудним ОСОБА_5 - майнової шкоди у розмірі 7280грн.26коп. та моральної у розмірі 4703грн. всього 11983грн. 26коп., суд визнає, що на час розгляду справи завдані потерпілому діями підсудних збитки відшкодовані у повному обсязі.
Потерпілим ОСОБА_14, який орендував автомобіль батька та використовував його для підприємницької діяльності, розмір матеріальної шкоди, завданої діями підсудних внаслідок пошкодження автомобіля та неотримання виручки від експлуатації автомобіля протягом п'яти місяців - з 31 травня по вересень 2008 року, визначений в сумі 32291грн.65коп.
10.
Він також зазначив, що ОСОБА_5 добровільно відшкодував третину цієї суми, тому вважає, що стягненню підлягає з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_4 21527 гривень у солідарному порядку.
У судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.
Суд визнає, що позов ОСОБА_14 не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом позовної заяви та матеріалів справи ОСОБА_14, займаючись підприємницькою діяльністю, використовував два автомобілі, у тому числі автомобіль ЗАЗ DAEWOO реєстр. № НОМЕР_1, який орендував у батька ОСОБА_8 (а.с.14-19 т.3). Строк оренди в акті приймання-передачі від 05.04.2007 року не визначений.
Норма ст.1198 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, визначає дохід, втрачений внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи підприємця.
Таким чином суд вважає, що після пошкодження орендованого автомобіля, чим завдано майнової шкоди її власнику, він мав можливість укласти договір оренди з будь-якою іншою особою і отримати виручку.
У відповідності до ст.93 КПК України суд покладає на підсудних оплату витрат за проведення експертиз 2109грн.10коп. (а.с.216,273,288 т.1, 77 т.2) з врахування досягнення повноліття підсудним ОСОБА_6
Речові докази - наркотичні засоби та пристрій для їх вживання - підлягають знищенню.
Керуючись ст.ст.323,324,327 Кримінально-процесуального кодексу України, -
засудив :
визнати винними ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.307 та ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
- за ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України п'ять років шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України один рік позбавлення волі;
- за ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України п'ять років позбавлення волі з конфіскацією ј (однієї четвертої) частини належного йому майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим п'ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією ј (однієї четвертої) частини належного йому майна.
Відповідно до ст.ст. 71,72 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді шести місяців позбавлення волі визначити остаточне покарання шість років позбавлення волі з конфіскацією ј (однієї четвертої) частини належного йому майна.
Визнати винними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі кожному без конфіскації майна.
11.
Відповідно до ст. 71 Кримінального кодексу України засудженому ОСОБА_6 за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді одного року позбавлення волі визначити остаточне покарання шість років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 тримання під вартою.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 з-під варти із залу суду, обравши запобіжний захід підписку про невиїзд.
Початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обчислювати з часу затримання 1 квітня 2008 року.
У строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 зарахувати перебування під вартою з 1 квітня 2008 року по 03 червня 2010 року.
Відмовити у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_8 та ОСОБА_14
Речові докази - особливо небезпечні наркотичні засоби у вигляді канабісу (маріхуани), вагою 6,634 грама, 0,039 грама, деформовану пластикову пляшку, що знаходяться на зберіганні в кімнаті схову речових доказів Малинського МВ УМВС України в Житомирській області, знищити
Стягнути із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 по 703грн.03коп. за експертні роботи на р/р 31258272211843 в банку УДК в Житомирській області, МФО 811039, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601.
На вирок суду можуть бути подана апеляції до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - в той же строк з часу отримання копії вироку.
Головуюча