17 червня 2009 року
Справа № 2а-22165/09/1270
Категорія 6.9
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді: Шембелян B.C.,
при секретарі: Замковому Д.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Попаснянського житлово-комунального об'єднання про стягнення сум економічних санкцій, -
23 квітня 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до суду з позовом до Попаснянського житлово-комунального об'єднання, в обгрунтування вимог вказавши наступне. Позивачем в ході планової перевірки підприємства відповідача встановлено, що в період з 12.02.2006 року по 20.12.2006 року під час розрахунків з споживачами за послуги з постачання теплової енергії підприємством були передчасно застосовані підвищені тарифи для бюджетних установ, які були затверджені рішенням Попаснянської міської ради від 12.12.2006 року №239, яке було оприлюднене в друкованих засобах масової інформації в газеті «Город и мы» лише 21.12.2006 року. Саме з часу оприлюднення зазначеного нормативного акту, на думку позивача, у підприємства відповідача виникли підстави для застосування вказаних підвищених тарифів. В результаті зазначеної перевірки установою позивача було складено акт від 23.03.2007 року №02212 та прийняте рішення від 19.04.2007 року №71, яким за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» до підприємства відповідача застосовані економічні санкції в розмірі 19917, 33 гривень, що складаються з необґрунтовано одержаної підприємством суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін в розмірі 6639, 11 гривень та штрафу в двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в сумі 13 278, 22 гривень. Позивач просить стягнути суми зазначених економічних санкцій в доход Державного бюджету України, посилаючись на Постанову Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2009 року в справі № К-21782/07, якою встановлено правомірність дій позивача щодо нарахування зазначених санкцій.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала відповідні пояснення, зазначивши, що факти встановлені в рішенні Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2009 року в справі № К-21782/07 не підлягають доведенню і свідчать про правомірність дій позивача щодо нарахування зазначених економічних санкцій відповідачеві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи його було повідомлено належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2009 р. по справі № К - 21782/07 (а.с. 4-5) задоволено касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області та скасовано постанову Господарського суду Луганської області від 03.08.2007р. по справі № 18/257 н-ад та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2007 р. у справі № 22 а - 2987/07. У задоволенні уточнених позовних вимог Попаснянського житлово-комунального об'єднання до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 71 від 19.04.2007 року в частині вилучення з Попаснянського житлово-комунального об'єднання штрафних санкцій в доход Державного бюджету в сумі 13278, 22 грн. - відмовлено.
Як вбачається з рішення суду у вказаній справі, протягом розгляду справи судом встановлені такі обставини, що не підлягають доведенню на підставі ч. 1 ст. 72 КАС України.
Рішенням виконавчого комітету Попаснянської міської ради від 12.12.2006 року №239 «Про затвердження тарифів на послуги з постачання теплової енергії, яке надає Попаснянське житлово-комунальне об'єднання», були встановлені нові тарифи, що у порівнянні з тарифами, які діяли відповідно до рішення виконкому Попаснянської міської ради № 131 від 20.10.2005 року зросли для бюджетних організацій на 84, 9%, для бюджетних організацій при сумісному опаленні з госпрозрахунковими на 88, 9%, для госпрозрахункових організацій при сумісному опаленні з бюджетними на 36%. Вищевказане рішення виконкому було оприлюднене в газеті «Город и мы» 21.12.2006 року.
Попаснянське житлово-комунальне об'єднання почало застосовувати нові тарифи з
12.12.2006 року, оскільки в рішенні виконкому було зазначено, що воно набирає чинності з дня його прийняття.
Державною інспекцією з контролю за цінами у Луганській області було винесено припис про усунення порушень і приведення розрахунків тарифів на послуги у відповідність із вимогами законодавства. Інспекцією зазначалось, що нові тарифи мали застосовуватись з дня їх офіційного оприлюднення, відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» запропоновано повернути споживачам суму, що необгрунтовано нарахована за підвищеними тарифами.
Рішеннями начальника Державної інспекції з контролю за цінами №71 від
19.04.2007 року було постановлено вилучити у Попаснянського житлово-комунального об'єднання в доход Державного бюджету 6639, 11 гривень необгрунтовано отриманої виручки та 13 278, 22 грн. штрафу відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (а.с. 6).
Суд не має підстав не погодитись з висновками зазначеної вище постанови Вищого адміністративного суду України від 09.04.2009 р. в справі № К - 21782/07, який на підставі вимог ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003 року та п.5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказав: оскільки рішення виконавчого комітету про встановлення нових тарифів на послуги з енергопостачання було офіційно оприлюднене у друкованому засобі масової інформації 21.12.2006 року, то саме з цього часу могли застосовуватися нові тарифи.
За таких обставин, суд вважає, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами №71 від 19.04.2007 року відповідає вимогам законодавства та прийняте суб'єктом власних повноважень відповідно до його компетенції.
Перевіривши розмір штрафу, накладеного позивачем на відповідача на підставі ст. . 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 3 грудня 1990 №507-ХІ, суд вважає його суму математично правильно обчисленою. Тому, на думку суду, позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь Державного бюджету України підлягають стягненню економічні санкції у вигляді необґрунтовано одержаної підприємством суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін в розмірі 6639, 11 гривень та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в сумі 13 278, 22 гривень, а всього. 19917, 33 гривень.
Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 3 грудня 1990 №507-ХІ, суд, -
Вимоги адміністративного позову Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити.
Стягнути з Попаснянського житлово-комунального об'єднання в доход Державного бюджету України (код платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Попаснянського району, код одержувача 24046604, р/р31111106700259) економічні санкції в сумі 19917, 33 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять грн. 33 коп.) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.