06 вересня 2022 року м. Харків Справа № 913/767/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі Овчаренко О.С.
за участю представників сторін:
позивача - Литвин А.Б.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «САТЕЛЛИТ» (вх. № 741Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 09.02.2022 у справі №913/767/21 (суддя Голенко І.П., повний текст судового рішення складено 14.02.2022)
за позовом ТОВ «САТЕЛЛИТ», м. Київ
до ФГ «Криничне», смт. Мілове Міловського району Луганської області
про стягнення штрафу в сумі 2 214 936 грн 00 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до фермерського господарства «Криничне» про стягнення штрафу в сумі 2 214 936 грн 00 коп. за договором поставки № Р90027 від 30.07.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині поставки насіння соняшника.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.02.2022 у справі № 913/767/21 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
ТОВ «САТЕЛЛИТ» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 33 224,06 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 93 198,55 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, судом першої інстанції не було з'ясовано обставин, які мають значення для справи, деякі встановлені судом обставини є недоведеними, деякі висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Так, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обставини, які склалися, не залежали від волі відповідача і об'єктивно унеможливили належне виконання ним свого зобов'язання за Договором у повному обсязі, а тому у діях відповідача відсутня вина та протиправна поведінка зобов'язаної особи, що виключає стягнення з відповідача штрафу, оскільки накладення арештів на землі філій ДП «Конярство України» та врожай, що знаходився на них, а також подальші спроби відповідача знімати такі арешти та забезпечення позову - жодним чином не свідчить про відсутність вини ФГ «Криничне» в порушенні зобов'язань перед ТОВ «САТЕЛЛИТ» за Договором, а також не свідчать і про здійснення всіх залежних від відповідача дій з метою виконати зобов'язання перед позивачем.
Судом першої інстанції не було надано оцінку тій обставині, що відповідачем та ДП «Конярство України» фактично було укладено ряд правочинів, в обхід необхідності укладення договору оренди та погодження значних господарських зобов'язань (яким є вказані договори) з уповноваженим на управління органом - Мінекономіки.
Також, на думку апелянта, господарський суд Луганської області при винесенні оскаржуваного рішення проігнорував обставину нікчемності укладених договорів та посилання позивача на те, що рішенням суду по справі №922/4128/20 було встановлено і те, що ДП «Конярство України» та ФГ «Криничне» в договорах №№1, 2, 3, домовились, що вищевказані договори купівлі-продажу незавершеного виробництва та відповідні договори застави, з моменту їх укладення не створили будь яких правових наслідків для сторін, ФГ «Криничне» не набуло право власності на будь-яке майно ДП «Конярство України», при цьому сторонами підтверджено що врожай сільськогосподарських культур, вирощений у 2020 році на земельних ділянках, належних на праві постійного користування ДП «Конярство України» та які зазначені в договорах купівлі-продажу незавершеного виробництва належить виключно ДП «Конярство України».
Крім того, апелянт не погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що договори між ФГ «Кричним» та ДП «Конярство України» не були визнані недійсними або розірваними саме у період з 01.09.2020 по 15.10.2020, а відповідний договір про їх розірвання було укладено лише 27.05.2021, адже, окрім розірвання, у вказаному договорі було вказано про відсутність будь-яких правових наслідків з моменту укладення відповідних договорів (які розривались), та інше, а також судом першої інстанції було проігноровано, що сторони є вільними в укладенні договору та у визначенні будь-яких його умов, що не суперечать законодавству.
Також, апелянт зазначає, що ані господарським судом Луганської області в оскаржуваному рішенні, ані відповідачем під час розгляду справи, взагалі не доведено докладання всіх необхідних зусиль по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків від погодних умов та доказів причинно-наслідкового зв'язку між погодними умовами та невиконанням зобов'язань за Договором.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.07.2022 для розгляду справи № 913/767/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Слободін М.М., суддя Россолов В.В., суддя, Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 913/767/21, зокрема, клопотання ТОВ «САТЕЛЛИТ» про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «САТЕЛЛИТ» вх. № 741Л/1 на рішення господарського суду Луганської області від 09.02.2022 у справі № 913/767/21. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу. Витребувано з господарського суду Луганської області матеріали справи №913/767/21. Призначено справу до розгляду та зазначено про те, що про час та місце судового розгляду спору буде повідомлено сторін додатково.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2022, зокрема, призначено справу № 913/767/21 до розгляду на 06.09.2022.
Представник відповідача відзиву на апеляційну скаргу не подав.
В судове засідання, призначене на 06.09.2022, з'явився представник позивача та надав пояснення по справі, представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. про відкладення розгляду справи) не заявляв.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2020 між філією «Стрілецький кінний завод №60» Державного підприємства «Конярство України» (замовник) та ФГ «Криничне» (виконавець) укладено договір про виконання сільськогосподарських робіт №10, за умовами якого виконавець зобов'язується на свій ризик та власними силами, власною сільськогосподарською технікою, засобами та матеріалами у суровій відповідності до агротехнічних вимог надати замовнику послуги з виконання сільськогосподарських механізованих польових робіт у 2020 році на земельних площах філії «Стрілецький кінний завод № 60» Державного підприємства «Конярство України», а замовник зобов'язується прийняти фактично надані послуги та сплатити їх вартість на умовах, визначених даним договором (а.с. 62-67, т. 1);
Між цими сторонами підписано Специфікації №№1-3 до договору (а. с. 65-67, т. 1).
31.03.2020 між зазначеними особами укладено договір застави №11, відповідно до якого сторони домовилися про виникнення застави, якою забезпечується вимога заставодержателя (ФГ «Криничне»), що випливає з будь-яких господарських договорів укладених протягом 2020 року (про виконання сільськогосподарських робіт), додатків, видаткових накладних, специфікацій до даних договорів, згідно яких заставодавець (філія «Стрілецький кінний завод № 60») у строк до 30.11.2020 зобов'язується сплатити заставодержателю грошову суму за зобов'язаннями, згідно договорів зазначених в п. 1.1. даного договору.
Для забезпечення належного виконання зобов'язань за вищевказаними договорами заставодавець передає заставодержателю в заставу майбутній врожай сільськогосподарських культур (соняшника), що будуть повністю вирощені із завершенням технологічного циклу в 2020 році на земельних ділянках, що знаходяться на території Міловського району.
Відповідно до п. 2.1 договору заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань за договорами поставки (п. 1.1) одержати задоволення з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами.
31.03.2020 між філією «Стрілецький кінний завод № 60» Державного підприємства «Конярство України» (продавець) та ФГ «Криничне» (покупець) укладено договір купівлі-продажу незавершеного виробництва №12, за умовами якого філія «Стрілецький кінний завод №60» Державного підприємства «Конярство України» зобов'язується передати у власність ФГ «Криничне» майбутній врожай сільськогосподарських культур 2020 року, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
До зазначено договору підписана Специфікація до договору та акт №1 приймання-передачі від 01.06.2020 (а.с. 71-74, т. 1).
29.04.2020 між Філією «Лимарівський кінний завод № 61» Державного підприємства «Конярство України» (замовник) та ФГ «Криничне» (виконавець) укладено договір про виконання сільськогосподарських робіт № 12, за умовами якого виконавець зобов'язується на свій ризик та власними силами, власною сільськогосподарською технікою, засобами та матеріалами у суровій відповідності до агротехнічних вимог надати замовнику послуги з виконання сільськогосподарських механізованих польових робіт у 2020 році на земельних площах Філії «Лимарівський кінний завод № 61» Державного підприємства «Конярство України», а замовник зобов'язується прийняти фактично надані послуги та сплатити їх вартість на умовах, визначених даним договором (а.с. 75-79, т. 1).
Між цими сторонами підписано Специфікації №№1-3 до договору (а. с. 76-79, т.1).
29.04.2020 між зазначеними особами укладено договір застави №13, відповідно до якого сторони домовилися про виникнення застави, якою забезпечується вимога заставодержателя (ФГ «Криничне»), що випливає з будь-яких господарських договорів укладених протягом 2020 року (про виконання сільськогосподарських робіт), додатків, видаткових накладних, специфікацій до даних договорів, згідно яких заставодавець (філія «Лимарівський кінний завод №61») у строк до 30.11.2020 зобов'язується сплатити заставодержателю грошову суму за зобов'язаннями, згідно договорів зазначених в п. 1.1. даного договору.
Для забезпечення належного виконання зобов'язань за вищевказаними договорами заставодавець передає заставодержателю в заставу майбутній врожай сільськогосподарських культур (соняшника), що будуть повністю вирощені із завершенням технологічного циклу в 2020 році на земельних ділянках, що знаходяться на території Біловодського району.
Відповідно до п. 2.1 договору заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань за договорами поставки (п. 1.1) одержати задоволення з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами (а.с. 81-82, т. 1).
29.04.2020 між Філією «Лимарівський кінний завод №61» Державного підприємства «Конярство України» (продавець) та ФГ «Криничне» (покупець) укладено договір купівлі-продажу незавершеного виробництва №14, за умовами якого філія «Лимарівський кінний завод №61» Державного підприємства «Конярство України» зобов'язується передати у власність ФГ «Криничне» майбутній врожай сільськогосподарських культур 2020 року, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
До зазначено договору підписана Специфікація до договору та акт № 1 приймання-передачі від 02.06.2020 (а. с. 87-88, т. 1).
Згідно Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року від 29.05.2020 (форма №4-сг) відповідачем було засіяно 1156,89 га під виробництво культури соняшника, з яких 807,468 га - товарний соняшник та 349,422 га насіннєвий соняшник на земельних ділянках, що перебувають у користуванні (а. с. 60, т. 1).
30.07.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» (далі - позивач, покупець) та фермерським господарством «Криничне» (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № P90027, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року на умовах DAP (Доставлено до місця призначення) товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76), згідно до Інкотермс 2010 (а.с. 8-12, т. 1).
Відповідно до п. 2.1 договору загальна кількість товару в заліковій вазі становить 1 000,000 тон +/- 5% за вибором покупця.
Згідно з п. 3.1 даного договору ціна товару становить 9 228,90 грн. без ПДВ за 1 тонну, крім того ПДВ 20% - 1 845,78 грн., що еквівалентно 399,95 доларів США за 1 тонну, згідно курсу НБУ на момент укладання договору 27,6867 грн. за дол. США.
Загальна вартість товару, що постачається, на дату укладання договору становить 11 074 680,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 845 780,00 грн. з урахуванням п. 2.1 цього договору, що складає еквівалент у сумі 399 952,33 доларів США +/- 5% згідно курсу НБУ на момент укладання договору (п. 3.4 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 1 вересня 2020 року до 15 жовтня 2020 року в суворій відповідності до номера договору, наданого покупцем. Датою поставки та відвантаження товару є дата передачі товару покупцю у місці призначення, вказаному у п. 1.1 даного договору.
Згідно з п. 8.2 договору в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп. 4.1 п. 4 цього договору, або товар поставлений в обсязі іншому від передбаченому п. 2.1 договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов'язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
Пунктом 9.1 договору встановлено, що жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов'язань в період дії договору, то даний договір може бути продовжений на строк протягом якого діяла така обставина.
Сторона, для якої виконання зобов'язань згідного договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин (п. 9.2 договору).
Відповідно до п. 9.3 договору інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов'язань за договором.
Згідно з п. 9.4 договору сторони зобов'язуються докласти всі необхідні зусилля по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин форс-мажору. Якщо обставини форс-мажору перешкоджають виконанню якоюсь із сторін її зобов'язань згідного договору протягом ніж 15 днів, то даний договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін без відшкодування збитків іншій стороні.
Пунктами 13.1.1, 13.1.4, 13.1.6 договору передбачено, підписанням даного договору постачальник підтверджує і гарантує:
- що на момент підписання цього договору він є сільськогосподарським підприємством і безпосереднім виробником товару, який постачається вперше;
- у постачальника наявні відповідні необхідні ресурси (виробничі потужності, основні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, наявність необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями тощо) для досягнення результатів підприємницької діяльності та, відповідно, виконання умов договору/договорів, укладеного/укладених з ТОВ «САТЕЛЛИТ»;
- на момент підписання цього договору постачальник є належним власником товару, що постачається, і що на товар чи його частину відсутні вимоги з боку третіх осіб.
Відповідно до п. 13.4 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, визначених даним договором. Це договір, додатки, додаткові угоди доданого договору, а також будь-які пов'язані з його виконанням документи (довіреності, акти, розрахункові документи тощо) мають бути завірені печатками кожної зі сторін.
Постачальник підтверджує, що він є безпосереднім сільськогосподарським виробником товару, що поставляється вперше, та є платником єдиного податку, гр. IV в розумінні п. 291.4 Податкового кодексу України, та є платником ПДВ (п. 13.8 договору).
Розділ 14 договору містить реквізити сторін, зокрема, і офіційну електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без жодних застережень та зауважень.
11.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі №428/6444/20 накладено арешт у кримінальному провадженні № 12020130000000226 на врожай сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які перебувають у користуванні філій ДП «Конярство України», зокрема, на території земельних ділянок філії «Лимарівський кінний завод № 61» та філії «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України» (а.с. 89, т. 1).
На підставі наказу відповідача №4/1 від 08.09.2020 було проведено обстеження земельних ділянок та встановлено, що стан посівів соняшника незадовільний, засушливі погодні умови вплинули на формування маленької шляпки, насіння щуплого з невеликою натурою, що може призвести до зниження врожайності соняшника, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки №№ 1-М, 2-М, 3-М, 5-М, 6-М, 7-М, 1-З, 2-З, 3-З, 4-З, 5-З, 1-С від 10.09.2020 та №№ 1-В, 2-В, 3-В, 4-В від 14.09.2020 (а.с. 231-247, т. 1).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2020 у справі № 759/15457/20 накладено арешт у кримінальному провадженні № 42020000000001014 на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, володіння ДП «Конярство України», відокремлених підрозділах - філій, на яких знаходиться врожай сільськогосподарських культур 2020 року, в тому числі на території земельних ділянок філії «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України» та філії «Стрілецький кінний завод № 60» ДП «Конярство України» (а.с. 100-109, т. 1).
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21.09.2020 у справі № 428/6599/20 ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.08.2020 скасовано, у задоволенні клопотання слідчого, погодженого прокурором прокуратури Луганської області, про накладення арешту на належне ФГ «Криничне» майно, а саме комбайн зернозбиральний «NewHolland» номерний знак НОМЕР_1 - відмовлено (а.с. 111-113, т. 1).
09.10.2020 ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі № 428/8081/20 було відмовлено представнику ФГ «Криничне» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020130000000226 щодо врожаю сільськогосподарських культур 2020 року (а. с. 115-119, т. 1).
23.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/45201/20-к скасовано арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020, на врожай сільськогосподарських культур 2020 року, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у користуванні філій ДП «Конярство України», зокрема, на врожай, що знаходиться на території земельних ділянок філії «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України», який є власністю ФГ «Криничне» (а.с. 124, т. 1).
30.10.2020 ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/47116/20-к та у справі № 757/47119/20-к накладено арешти у кримінальних провадженнях № 42020000000001014, № 12020130000000226 на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», відокремлених підрозділах - філій, на яких знаходиться врожай сільськогосподарських культур 2020 року, зокрема, на земельні ділянки філії «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України» та «Стрілецький кінний завод № 60» ДП «Конярство України» (а.с. 128-136, т. 1).
02.11.2020 ухвалою господарського суду м. Києва у справі № 910/21682/15 (910/16691/20), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, забезпечено позов шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі будь-яким особам, окрім ДП «Конярство України», вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю на земельних ділянках філій «Лимарівський кінний завод № 61» та «Стрілецький кінний завод № 60».
Зазначені судові рішення були скасовані постановою Верховного Суду від 20.07.2021 та відмовлено у задоволенні заяви ДП «Конярство України» про застосування заходів забезпечення позову (а. с. 186-192, 196-200, т. 1).
Ухвалою слідчого судді Міловського районного суду Луганської області від 16.11.2020 у справі № 418/3554/20 повернуто ОСОБА_1 вилучений під час огляду місця події від 11.10.2020 комбайн марки «JohnDeere-95500» з жниваркою, призначеною для збирання насіння соняшника (а.с. 121-123, т. 1).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2020 у справі № 759/19782/20 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 30.10.2020 у справі № 757/47119/20 у кримінальному провадженні № 12020130000000226, на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, володінні ДП «Конярство України», відокремлених підрозділах, зокрема, філій «Лимарівський кінний завод № 61», «Стрілецький кінний завод № 60»(а.с. 144-151, т. 1).
Під час проведення головою ФГ «Криничне» та членами комісії обстеження незавершеного виробництва соняшника на земельних ділянках, які знаходяться в користуванні філії «Стрілецький кінний завод № 60» ДП «Конярство України», встановлено, що врожай не зібрано, про що складені Акти №№ 1, 2, 3, 6, 7, 8, 22 від 19.11.2020, №№ 9, 10, 24 від 20.11.2020, №№ 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23 від 21.11.2020 (а.с. 166-183, т. 1).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020 у справі № 759/20451/20 у межах кримінального провадження № 12020130000000226, скасовано арешт, накладений на комбайни, спеціальний вантажний тягач, камаз за результатами розгляду клопотання представника ФГ «Криничне» (а.с. 140-141, т. 1).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2020 у справі № 759/21167/20 скаргу представника ФГ «Криничне» на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягала у неповерненні тимчасового вилученого майна, задоволено; зобов'язано уповноважених осіб у межах кримінального провадження № 12020130000000226 повернути власнику тимчасово вилучене майно (сільськогосподарську техніку), арешт якого скасований ухвалою від 25.11.2020 (а.с. 142, т. 1).
Сертифікатом № 3100-21-0937 від 30.11.2021 Торгово-промислової палати України засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акти та дії державних органів, зокрема, накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю. Ці обставини унеможливили виконання зобов'язань відповідачем у строк з 01.09.2020 по 15.10.2020, визначений договором поставки № P90027 від 30.07.2020, що був укладений з ТОВ «САТЕЛЛИТ»; період дії форс-мажорних обставин визначено: дата настання - 11.08.2020, дата закінчення - 20.07.2021 (а. с. 1-2, т. 2).
Крім того, згідно довідки Луганського обласного центру з гідрометеорології від 08.11.2021 № 9911-1-1331/9911 032 поблизу населених пунктів с. Новолимарівка Старобільського району та усього Міловського району Луганської області в середині липня й майже до кінця жовтня тривав бездощовий період, опади, які випали, були неефективними та не впливали на покращення стану рослин. Почалася повітряна та ґрунтова посуха. На кінець цвітіння соняшника в більшості районів Луганської області метровий шар ґрунту був сухий зовсім. Опади протягом місяця носили локальний характер. Впродовж серпня переважав підвищений фон температури з короткими періодами похолодання, ефективних опадів не було. Вересень був найбільш посушливим за всі роки спостережень, опадів впродовж місяця не було. Умови, які склалися в період цвітіння соняшника (липень-серпень) були несприятливі для формування врожаю соняшника в 2020 році в Міловському районі через тривалу посуху. Гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період в більшості відповідав критерію «надзвичайно посушливий». Також спостерігався тривалий період з температурою повітря вище +30 С, що могло спричинити неповне запилення насіння соняшника, а низька вологість повітря, суховійні явища та жорсткий дефіцит ґрунтової вологи у період наливу насіння могли призвести до критичного зменшення врожаю та знизити технічні характеристики насіння (а. с. 230, т. 1).
ФГ «Криничне» здійснювало листування з Луганською обласною прокуратурою щодо припинення незаконних дій невстановлених осіб та працівників поліції Луганської області під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020130000000226 від 03.07.2020, з Національною поліцією України щодо повернення арештованого майна (техніки) після скасування арешту та щодо отримання дозволу зібрати врожай та з Міловським ВП ГУНП в Луганській області щодо подання та прийняття заяви ФГ «Криничне» про вчинення кримінального правопорушення (а. с. 125, 143, 152, 159-165, т. 1).
22.09.2020 відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення № 356 про неможливість відвантажити кількість продукції, яка передбачена договором, у зв'язку з виникненням непередбачуваних обставин, зокрема порушення кримінальних проваджень, в межах яких накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які знаходяться в користуванні філій ДП «Конярство України», відсутністю опадів, а також судові процеси щодо скасування накладеного арешту тощо (а. с. 248, т. 1).
22.10.2020 позивач надіслав відповідачу претензію № 22102020.26/010 з вимогою у семиденний строк з моменту отримання цієї претензії сплатити суму штрафу у розмірі 30% від вартості непоставленого товару, що складає 3 322 404 грн 00 коп., та повідомити про намір виконання договору, а також надіслав повідомлення № 22102020.27/010 про відмову від виконання договору в односторонньому порядку (а. с. 13-17, т. 1).
Претензія залишена відповідачем без відповіді та без виконання.
Господарським судом Харківської області розглядалася справа № 922/4128/20 за позовом ТОВ «Айдар-Насіння» до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "ДІБРОВА" (1-й відповідач); фермерського господарства "МАКСАГРО" (2-й відповідач) та фермерського господарства "Криничне" (3-й відповідач) про зобов'язання останніх передати ТОВ «Айдар-Насіння» зерно пшениці, зерно кукурудзи, насіння соняшнику, що знаходиться на зберіганні, втому числі, але не виключно, товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН АГРО" і товариства з обмеженою відповідальністю "Сватове-Агро", та у будь-якому іншому місці зберігання, в натурі у кількості, якості та на умовах згідно Договору поставки врожаю 2020 року № 19/06/2020 від 19.06.2020, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "АЙДАР-НАСІННЯ", товариством з обмеженою відповідальністю "ДІБРОВА", фермерським господарством "Максагро" та фермерським господарством "Криничне".
За результатами розгляду суд відмовив у задоволенні позову.
Водночас, цим рішенням суду від 15.11.2021, яке набрало законної сили 14.12.2021, було встановлено, що 27.05.2021 між ДП «Конярство України» та ФГ «Криничне» укладені договори №№ 1, 2, 3, за умовами яких сторони домовились розірвати договори купівлі-продажу незавершеного виробництва № 12 від 31.03.2020 та № 14, від 29.04.2020, а також договори застави, з дат укладання таких договорів. Сторони домовились, що договори купівлі-продажу незавершеного виробництва та договори застави з моменту їх укладання не створили будь-яких правових наслідків для сторін. Цими договорами сторони підтверджують, що врожай сільськогосподарських культур, вирощений у 2020 році на земельних ділянках належних на праві постійного користування ДП «Конярство України», належить виключно ДП «Конярство України» та ФГ «Криничне» будь-яких претензій або майнових вимог на врожай не має. ФГ «Криничне» гарантувало, що з дня укладання договорів №№ 1,2, 3 у будь-яких третіх осіб, з якими у ФГ «Криничне» існували договірні відносини, будуть відсутніми будь-які вимоги, претензії, майнові очікування, окрім ДП «Конярство України», щодо врожаю сільськогосподарських культур, вирощеного у 2020 році на земельних ділянках, належних на праві постійного користування ДП «Конярство України», які ґрунтувалися би на зобов'язаннях або походили б із зобов'язань за договорами купівлі-продажу незавершеного виробництва № 12 від 31.03.2020 та № 14 від 29.04.2020 (а.с. 120-129, т. 2).
В подальшому, оскільки відповідач у встановлений договором строк та обумовлених обсягах товар позивачу не поставив, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі п. 8. 2 договору штрафу у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару в сумі 2 214 936 грн 00 коп.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.
Так, предметом позову по даній справі є стягнення штрафу, а підставою є договір поставки № Р90027 від 30.07.2020.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Обґрунтованість позовних вимог, а відтак наявність підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві визначається судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Одним з таких юридичних фактів є договір як один із різновидів правочину.
Спір по даній справі виник саме з відносин, які виникли саме з договору № Р90027 від 30.07.2020, а не з будь якого іншого договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що поставка товару за договором поставки № Р90027 від 30.07.2020 відповідачем не була здійснена.
Відповідно до частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Сторони договору домовились про те, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов'язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару (п. 8.2 договору).
Сторони погодили наступні умови договору у випадку неможливості виконати договірні зобов'язання:
- жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов'язань в період дії договору, то даний договір може бути подовжений на строк протягом якого дії така обставина (пункт 9.1 договору);
- сторона, для якої виконання зобов'язань згідного договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин ( п. 9.2 договору);
- інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов'язань за договором (п. 9.3 договору).
Відповідач посилається на відсутність його вини у невиконанні договірного зобов'язання з поставки товару внаслідок форс-мажору (обставин непереборної сили), а саме: акти та дії державних органів, зокрема накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю шляхом постановлення численних ухвал суду, що підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-21-0937 від 30.11.2021.
Як зазначає відповідач, про існування ухвал суду, пов'язаних із арештом врожаю сільськогосподарських культур, йому стало відомо лише у вересні 2020 року саме під час здійснення спроб зібрати врожай соняшника, придбаного на підставі договорів купівлі - продажу незавершеного виробництва № 12 від 31.03.2020 та № 14 від 29.04.2020, а саме - 10.09.2020 та 14.09.2020 (а. с. 232-247, т. 1).
22.09.2020 відповідач направив позивачу лист № 356 від 22.09.2020, яким повідомив про неможливість відвантажити кількість продукції, яка передбачена договором, у зв'язку з виникненням непередбачуваних обставин, зокрема порушення кримінальних проваджень, в межах яких накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які знаходяться в користуванні філій ДП «Конярство України», відсутністю опадів, а також судові процеси щодо скасування накладеного арешту тощо (а. с. 248, т. 1).
Докази направлення цього листа простим поштовим повідомленням у справі відсутні.
Відповідач зазначає, що цей лист без будь-якого додатку був направлений додатково електронною поштою на адресу ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 150-151, т. 2).
Огляд місця збереження даних - сервісу електронної пошти ФГ «Криничне», був здійснений судом першої інстанції у судовому засіданні за результатами розгляду відповідного клопотання відповідача.
Проте, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не свідчать про використання позивачем зазначеної електронної пошти, оскільки розділ 14 договору поставки № Р90027 від 30.07.2020 містить іншу електронну пошту позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1(а. с. 12, т. 1) та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань також містить іншу офіційну електронну пошту (а. с. 27, т. 1).
Посилання відповідача на п. 13.13 договору, яким передбачено, що повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує основні товарно-матеріальні цінності згідно даного договору, підтверджуються відповідно до встановленого постачальником/покупцем документу: довіреність 1008 від 30.07.2020 через ОСОБА_3., колегією суддів відхиляються, оскільки за цим договором не було здійснено господарської діяльності щодо постачання товару.
Крім того, сторони домовились про те, що інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України.
В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-21-0937 від 30.11.2021 разом з листом № 356 від 22.09.2020, листом № 387 від 15.10.2020 або окремо від цих листів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неналежне повідомлення позивача про дію обставин форс-мажору, а тому відповідач позбавлений можливості посилатись на ці обставини в якості форс-мажору.
Крім того, колегія суддів зазначає, що дослідивши наданий ФГ «Криничне» сертифікат № 3100-21-0937 від 30.11.2021 Торгово-промислової палати України, встановила, що зазначені у ньому обставини не є підставою для звільнення ФГ «Криничне» як від виконання основного зобов'язання за договором поставки № P90027, так і від відповідальності за його невиконання.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Так, колегія суддів зазначає, що сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що оцінювання сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-21-0937 від 30.11.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), наданий ФГ «Криничне», повинно здійснюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Така правова позиція викладена в постанові ВС від 19.08.2022 у справі 908/2287/17.
Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що накладені ухвалами суду арешти врожаю сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які перебувають у використанні філій «Стрілецький кінний завод № 60» та «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України», арешти сільськогосподарської техніки, а також й арешти земельних ділянок, що належать ДП «Конярство України», на яких знаходився засіяний відповідачем врожай 2020 року, не є форс-мажорними обставинами.
З аналізу ст. 14-1 Закону про ТПП та ряду правових позицій ВС можна визначити форс-мажорними такі обставини, які є:
Надзвичайні - не зустрічаються у звичайній, тобто буденній, господарській практиці. Такі обставини ніхто не планує й до них свідомо не готується у межах звичайного господарського циклу. Наприклад, військові дії, смерч, теракт;
Непередбачувані - спрогнозувати смерч, початок військових дій чи кількість працівників, які можуть захворіти у найближчий на час на коронавірус, суб'єкт господарювання не може;
Невідворотні - суб'єкт господарювання, фізична особа не може ніяк вплинути на такого роду події. Яких би заходів не вжив суб'єкт господарювання, але він не може відвернути хворобу своїх працівників у час епідемії, не може вплинути на погодні умови. Така ознака згадується у п. 46 листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211;
Об'єктивні вони створюють перепону, що унеможливлює виконання певного зобов'язання за договором (контрактом, угодою) на певний час або ж взагалі. Наприклад, смерч знищив посіви, захворіли потрібні працівники, військові перекрили дороги, рішенням уряду припинили авіасполучення і саме це затримало у часі виконання зобов'язання або зробило його взагалі неможливим. Це перешкода, яку неможливо обійти, або для цього потрібен більш тривалий час, аніж той який визначений договором. Така перешкода має прямий причинно-наслідковий зв'язок з невиконанням зобов'язання.
Для кваліфікації обставин як форс-мажорних необхідна сукупність усіх чотирьох ознак.
Аналіз правовідносин, які склалися у даній справі, показує, що відсутні як мінімум останні три обставини.
Щодо непередбачуваності.
Так, арешт активів контрагента за обставин ведення господарської діяльності, встановлених у даній справі, аж ніяк не можна назвати непередбачуваним. Специфіка сільськогосподарського виробництва із застосуванням державних земель виключає непоінформованість суб'єктів такої діяльності про порядок використання державних земель, встановлених законом. Більше того, в цій частині колегія суддів опирається на здоровий глузд та приписи ст. 3 ЦК України і зазначає, що суб'єкти сільськогосподарського виробництва, обираючи контрагентів, в тому числі державні підприємства, повинні знати специфіку використання земель державної форми власності. Відповідач у цій справі не тільки мав інформацію про те, як саме контрагент використовує землі державної форми власності для передачі врожаю стороннім суб'єктам без укладання договорів оренди в порядку, встановленому законом, але й був безпосереднім учасником цих правовідносин.
Колегія суддів підкреслює, що наведений вище суду висновок стосується не участі відповідача у протиправній діяльності, а неприйняття останнім до уваги очевидних ризиків вибору контрагента та способу ведення господарської діяльності.
За таких умов колегія суддів вважає, що втручання органів державної влади в таку діяльність не можна вважати неочікуваною.
В той же час звертає на себе увагу позиція відповідача, який відмовляється від прийняття на себе ризиків власного вибору контрагента та власного способу ведення господарської діяльності, чим заперечує базові принципи цивільного права, встановлені ст. 3 ЦК України.
Щодо невідворотності та об'єктивності обставин непереборної сили.
П. 1.1. договору закріплено його предмет, відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити і передати у власність, а позивач прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (далі також - Товар), на умовах DPA (Доставлено до місця призначення) ТОВ «САТЕЛЛИТ» Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76, згідно Інкотермс 2010.
Розділом 5 Договору також визначено «Обов'язки сторін», у яких відсутній обов'язок відповідача вирощувати чи збирати товар, а передбачено, серед іншого, саме обов'язок поставити та передати у власність позивача товар.
Таким чином, обов'язком відповідача було саме поставити обумовлену кількість товару, а не вирощувати чи збирати його. Адже, позивачем було укладено саме договір поставки товару, а не договір підряду на вирощування врожаю, виконання сільгоспробіт чи інше.
П. 13.1.1. договору відповідач підтверджував і гарантував, що на момент підписання даного договору він є «сільськогосподарським підприємством і виробником товару, який постачає вперше», проте вказана умова не зобов'язувала його саме вирощувати товар, адже цим же самим пунктом договору відповідач підтверджував і те, що він має «право на ведення господарської діяльності з оптової торгівлі, в тому числі, але не виключно, зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин відповідно до положень, встановлених його правовстановлюючими документами».
Окрім того, в п. 13.1.4. відповідач підтверджував і гарантував, що у нього наявні відповідні необхідні ресурси (виробничі потужності, основні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, наявність необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями тощо) для досягнення результатів підприємницької діяльності та, відповідно, виконання умов договору/договорів, укладеного/укладених з ТОВ «САТЕЛЛИТ».
З огляду на викладене, будь-які посилання відповідача на непорозуміння та конфлікти з його контрагентами по іншим зобов'язанням (договорам), пов'язані з цим судові процеси чи кримінальні провадження, а також недосягнення ним показників запланованої врожайності в наслідку несприятливих погодних умов, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та безпідставними з огляду на недоведеність обставин, на які він посилається, а також на відсутність зв'язку між обставинами та порушенням його зобов'язань за договором щодо пославки товару, а не його вирощування чи збирання.
На переконання колегії суддів, відповідач не вжив всіх можливих заходів, серед іншого, для придбання товару у інших постачальників, з метою належного виконання зобов'язання перед позивачем. Відповідач не довів, що існували умови, які б об'єктивно заважали йому виконати зобов'язання саме за договором поставки.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним. ( ст. 614 ЦК України)
Відповідно змісту ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Так, на думку колегії судді, низька врожайність насіння соняшника на підприємстві в 2020 році - є саме виною підприємства.
Відповідно до листа Державної служби статистики України від 15.11.2021 за № 06.2-09/142-21, середня врожайність соняшнику в 2020 році в Луганській області (підконтрольної частини) склала 17,1 ц/га = 1,71 т/га.
При цьому, за твердженнями ФГ «Криничне», в нього середня врожайність соняшнику на в 2020 році склала лише 13,9 ц/га = 1,39 т/га.
Тобто, у ФГ «Криничне» середня врожайність соняшника в 2020 році була майже на 20% нижча ніж середня врожайність соняшнику у підприємств в Луганської області (на підконтрольній частині).
Вказана обставина свідчить про те, що низька врожайність насіння соняшника на підприємстві в 2020 році - є саме виною підприємства і відсутній зв'язок між врожайністю та погодними умовами в Луганській області, адже врожайність соняшника всіх інших підприємств по Луганській області є більшою в 2020 році.
Також, як вбачається з матеріалів справи, адвокатами ТОВ «САТЕЛЛИТ» було зроблено запит до Українського гідрометеорологічного центру (далі - УкрГМЦ) щодо надання експертної оцінки впливу погодних умов на вирощування соняшнику у Білоукраїнському, Старобільському та Новопсковському районах Луганської області в період з травня по вересень 2020 року.
У відповідь на це звернення, УкрГМЦ своїм листом №01-18/1291 від 04.10.2021 року «Щодо надання експертної оцінки впливу погодних умов на вирощування соняшнику» повідомило наступне:
«Таким чином, у липні та серпні 2020 року на території Білоукраїнського, Старобільського та Новопсковського районів Луганської області спостерігалася повітряно-ґрунтова засуха. Засуха могла призвести до погіршення стану посівів, засихання листків, рослин та зменшення урожаю соняшнику, особливо посіяного у пізні строки. Проте, зважаючи на ту обставину, що у травні та червні засухи ще не було, ранні посіви могли сформувати нормальний урожай.»
Відповідач зібрав більше насіння соняшника ніж поставив позивачу за договором, що також свідчить про його вину в невиконанні зобов'язання за Договором, а саме, по даним відповідача він зібрав 1 749,5 т насіння соняшника.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу не було поставлено за договором нічого.
Щодо заяв відповідача щодо поставки 1256,98 т по іншому договору, який укладався з позивачем - не є предметом розгляду по даній справі та не є свідченням виконання зобов'язань відповідача саме за договором № Р90027 від 30.07.2020, по якому взагалі нічого поставлено не було.
Також, на думку колегії суддів, відповідачем не доведено докладання всіх необхідних зусиль по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків від погодних умов та доказів причино-наслідкового зв'язку між погодними умовами та невиконанням зобов'язань за договором, доказів щодо пошуку контрагентів для придбання та компенсації об'єму насіння, якого не вистачає, придбання насіння соняшника для виконання договору поставки перед позивачем, щодо якості посівного матеріалу, чи підходив посівний матеріал для ґрунту та регіону в якому засівався, співвідношення обсягу засівання та площ посіву, чи дотримана сівозміна, чи проводилось удобрювання ґрунту, чи проводились заходи з боротьби із бур'янами та шкідниками, чи використовувались вологозберігаючі технології тощо.
Відповідач не вживав заходів для перевірки посівів соняшника під час їх росту.
Відповідач не вжив заходів для придбання товару у третіх осіб, з метою належного виконання зобов'язання перед позивачем.
Крім того, оцінюючи належність та допустимість актів обстеження земельних ділянок наданих відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.
В своєму відзиві на позов ФГ «Криничне» посилається на акти обстеження земельних ділянок від 10.09.2020 та 14.09.2020, як на підтвердження того, що на полях підприємства (які не відносяться до ДП «Конярство України») був неврожай начебто через погодні умови.
В наданих відповідачем актах обстеження земельних ділянок зазначено:
«На земельній ділянці поле…, загальною площею…, знаходяться посіви соняшника. Стан посівів незадовільний, засушливі погодні умови вплинули на формування маленької шляпки, насіння щуплого з невеликою натурою, що може призвести до зниження врожайності соняшника.»
Складено акти за підписами, голови ФГ «Криничне» ОСОБА_1 , заступника головного бухгалтера ОСОБА_2 , бригадира ОСОБА_4, представника місцевих органів влади Савченко О. П.
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2285 від 24.09.2015 та Наказом Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 371 від 24.09.2015 затверджено «Інструкцію щодо заповнення Акту огляду посівів соняшнику для страхування майбутнього врожаю соняшнику з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1)», а також форму такого Акту (далі - «Інструкція №2285»).
Акт огляду посівів соняшнику оформляється на весь період вирощування та оформляється відповідно до Інструкції №2285, в ньому має вказуватися ідентифікаційний номер поля, площа поля, вказуються GPS координати поля (ділянки), вказується назва або код сорту соняшнику, код фази розвитку соняшнику на момент огляду, результат підрахунку кількості рослин на 10 м2 у кожній пробі, сума кількості рослин за пробами, зазначається середня кількість рослин на 10 м2, опис загальної ситуації на полях, наявність бур'янів, шкідників або ознак ушкодження рослин шкідниками.
Надані ж відповідачем акти обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не відповідають ані формі, ані змісту Акту огляду посівів соняшнику за в Інструкцією №2285. Акти надані відповідачем - є такими, що отримані з порушенням інструкції та не дають об'єктивної інформації, яка необхідна для реального визначення стану посівів соняшника на певному полі, а отже є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом.
Більше того, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначено повноважень ані голови сільської ради, ані депутатів сільської ради затверджувати акти огляду посівів соняшнику, оцінювати дотримання технології вирощування соняшника, здійснювати метеорологічні прогнози та інше.
Таким чином, всебічний аналіз обставин справи показує, що відсутні будь-які обставини звільнення відповідача від відповідальності.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Опираючись на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, оскаржуване рішення слід повністю скасувати (з наведених вище підстав) та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ «САТЕЛЛИТ» (вх. № 741Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 09.02.2022 у справі № 913/767/21 задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 09.02.2022 у справі №913/767/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Стягнути з ФГ «Криничне» (Україна, 92500, Луганська обл., Старобільський р-н, селище міського типу Мілове, вул. Міловська, будинок 68А, код ЄДРПОУ 32064945) на користь ТОВ «САТЕЛЛИТ» (Україна, 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 32 Б, офіс 1019, код ЄДРПОУ 13501985) штраф в сумі 2 214 936 грн 00 коп. за договором поставки № Р90027 від 30.07.2020.
Стягнути з ФГ «Криничне» (Україна, 92500, Луганська обл., Старобільський р-н, селище міського типу Мілове, вул. Міловська, будинок 68А, код ЄДРПОУ 32064945) на користь ТОВ «САТЕЛЛИТ» (Україна, 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 32 Б, офіс 1019, код ЄДРПОУ 13501985) судовий збір за подання позову у розмірі 33224,05 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 49 836,06 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний тест постанови апеляційного суду складено 13.09.2022.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя В.В. Россолов
Суддя І.А. Шутенко