ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 вересня 2022 року Справа № 902/600/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Берун О.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник Головченко А.О. - адвокат;
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "Саймон-2006" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 13.05.22р. суддею Яремчуком Ю.О. у м.Вінниці, повний текст складено 23.05.22р. у справі № 902/600/21
за позовом Приватного підприємства "Саймон-2006"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр"
про стягнення 1254400,00 грн.
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі №№902/600/21.
1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі №902/600/21 частково задоволено позов Приватного підприємства "Саймон-2006" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" про стягнення 1254400,00 грн.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 960 000,00 грн попередньої оплати, 14 400,00 грн витрат зі сплати судового збору та витрати на проведення судової експертизи у сумі 3 152,00 грн.
2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Позивач за договором поставки №52 від 13.02.2020 та Специфікацій до договору у встановлений термін здійснив 100% попередню оплату Товару (аміачної селітри) шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача сум вартості товару на підставі виставлених останнім рахунків-фактур
2.2. Матеріали справи не містять належних доказів поставки відповідачем Товару на визначену суму попередньої, здійсненої позивачем, оплати. Відповідачем у встановленому порядку не спростовано факту порушення взятих на себе зобов'язань з поставки товару, так як і повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар в повному обсязі. Відповідно позовні вимоги в частині стягнення 960 000,00 грн попередньої оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.
2.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 294 400,00 грн, судом першої інстанції зазначено, що розрахунки позивача є теоретичними, не підтвердженні відповідними документами, які свідчили б про конкретний розмір збитків, яких зазнав позивач, у зв'язку невиконанням умов договору відповідачем. Наявність теоретичного обґрунтування збитків не є підставою для їх стягнення.
2.4. Витрати позивача в сумі 294 000,00 грн (різниця між вартістю товару за договором 37 від 27.04.2021 та вартістю товару за договорами поставки № 52 від 13.02.2020) не можуть бути належним доказом реальності збитків позивача в результаті невиконання договору поставки №52 від 13.02.2020 відповідачем, оскільки не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань.
2.5. При цьому, судом враховано, що згідно висновку експерта у даній господарській справі № 902/600/21 від 01.02.2022 № 6175/21-21 ринкова вартість однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України станом на 05.01.2021 могла становити 6 995,79 грн. Тобто, фактично судовим експертом не встановлено обставини, які слугували б підставою для задоволення позовних вимог в частині заявлених збитків.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Саймон-2006" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі №902/600/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення збитків в розмірі 294 400,00 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов про стягнення збитків в розмірі 294 400,00 грн задовольнити. Стягнути з відповідача збитки у розмірі 294 400,00 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4416,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 4416,00 грн.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ринкова вартість однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України станом на 05.01.2021, за висновком експерта, могла становити 6995,79 грн, була розрахована без включення в себе вартості вантажно-розвантажувальних робіт та витрати на поставку та інше, які за умовами СРТ розраховується індивідуально в кожному випадку.
3.3. З урахуванням пункту 1.2 договору №52 від 13.02.2020 та Специфікації № 5 від 03.12.2020, яка є додатком до договору відповідач повинен був поставити позивачу аміачну селітру за умовами поставки до СРТ Кабенне, тобто витрати на завантаження та перевезення покладається саме на відповідача, а висновок експерта не містить таких показників як завантаження та перевезення.
Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у даній справі №902/600/21 має ймовірний характер щодо визначення вартості однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України станом на 05.01.2021, оскільки зазначається, що "могла становити", а не "становить"; відповідно висновок побудований на припущеннях, а тому посилання суду на висновок експерта є безпідставним.
3.4. Разом з тим, щодо причинно-наслідкового зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань, апелянт зазначає, що пунктом 4.4. Договору № 52 передбачено, що покупець має право на одержання відшкодування збитків у випадку порушення "Постачальником" своїх зобов'язань, якщо інше не передбачено цим договором. Враховуючи статтю 224 ГК України скаржник зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягає у незаконній бездіяльності постачальника, у вигляді невиконання умов договору поставки №52 щодо поставки 128 тон аміачної селітри за ціною 7500,00 грн з ПДВ до 05.01.2021. Вина у цивільному та господарському праві розглядається як неприйняття особою об'єктивно можливих заходів щодо усунення або недопущення негативних результатів своїх дій, що диктуються обставинами конкретної ситуації.
3.5. В силу статті 218 ГК України відповідачем не наведено жодних належних доказів відсутності власної вини у порушенні господарського зобов'язання, а також того, що таке невиконання було обумовлене обставинами, які не залежали від його волі; не наведено доказів того, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором поставки від 13.02.2020, не надано доказів поставки товару. Відповідно, вбачається наявність вини у невиконанні постачальником зобов'язань щодо поставки замовникові 128 тон аміачної селітри до 05.01.2021.
3.6. Керуючись статтею 22 ЦК України, позивачем у даному випадку під збитками заявлено втрати, які сторона зазнала під час відновлення свого порушеного права, які полягають у різниці між витратами для закупки аміачної селітри за цінами, що були встановлені у договорі поставки з відповідачем, та цінами в квітня 2021 року, за якими товариство вимушено було закупити товар у третіх осіб, у зв'язку з винним протиправним невиконанням відповідачем умов договору поставки (не поставкою товару). Заявлений позивачем зміст втрат відповідає положенню ч. 2 статті 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.
3.7. Досліджуючи дійсність розміру таких втрат суд першої інстанції повинен був врахувати усі обставини справи: щодо звернення позивача з комерційною пропозицією про поставку аміачної селітри, про можливість укладення в квітні-травні 2021 року договору на таку поставку аміачної селітри за ціною 9800,00 грн. з ПДВ за 1 тону. Так, договір з ТОВ «Агро-Дівіті» укладено 27.04.2021, останнім надано рахунки на оплату за договором, які згідно платіжних доручень № 4025, 4032, 4040, 4046 були сплачені позивачем 27-30.04.2021. У період з 28 квітня по 13 травня 2021 року ТОВ "Агро-Дівіті" поставило позивачу аміачну селітру у кількості 165 тон. на суму 1 617 000,00 грн. Відповідно до Актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за квітень-травень 2021 року №1-10 внесені добрива під урожай 2021 року аміачну селітру, яка була поставлена ТОВ "Агро-Дівіті". Факт додаткових витрат позивача на закупівлю аміачної селітри підтверджується, платіжними дорученнями та видатковими накладними до вищенаведеного правочину.
3.8. Зазначаючи про вказані обставини скаржник вважає доведеними факти 1) укладення правочину ПП "Саймон-2006" з ТОВ "Агро-Дівіті" на закупівлю 128,00 тон соняшнику за ціною 9800,00 грн за одну тонну як сировини для подальшого внесення добрив на орендовані поля з метою підвищення врожайності в 2021 році; 1) різницю в ціні за правочином з ТОВ «Агро-Дівіті» на закупівлю 128 тон аміачної селітри в порівнянні з ціною за правочином ТОВ «Трейдагрохімцентр» в розмірі 294 400,00 грн. Наведене підтверджує доведення ПП «Саймон-2006» існування збитків, як втрат, які сторона зазнала під час відновлення свого порушеного права, які полягають у різниці між витратами для закупівлі аміачної селітри за цінами, що були встановлені у договорі поставки з ТОВ «Трейдагрохімцентр», та цінами в квітня травні 2021 року, у розмірі 294 400,00 грн.
3.9. Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем умов договору поставки від 13.02.2020 щодо поставки 128,00 тон аміачної селітри за ціною 7500,00 грн з ПДВ до 01.01.2020. При цьому, укладення ПП «Саймон-2006 з ТОВ «Агро-Дівіті» договору поставки на закупівлю аміачної селітри за ціною 9800,00 грн відбулось в квітні-травні 2021 року, тобто після закінчення строку виконання зобов'язань ТОВ «Трейдагрохімцентр» за договором поставки від 13.01.2020 та з'ясування позиції постачальника щодо виконання умов договору. Враховуючи, що у ПП «Саймон-2006» необхідно було вносити добрива у вигляді аміачної селітри на орендовані поля підприємства для підвищення врожайності та укладення договору з новим постачальником на визначених ним умовах після виявлення невиконання TOB «Трейдагрохімцентр» договірних зобов'язань вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок з порушенням відповідачем своїх зобов'язань.
3.10. В даному випадку ПП «Саймон-2006 доведено усі елементи складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини, а відтак і наявності правових підстав для стягнення з ТОВ «Трейдагрохімцентр» збитків в розмірі 294 400,00грн. Також апелянт наводить практику Верховного Суду про стягнення збитків, з аналогічними підставами позову, що й у даній справі: постанова від 30.09.2021 у справі №913/92/21, 28.10.2021 у справі №913/717/20.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Саймон-2006" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі № 902/600/21. Розгляд апеляційної скарги призначено 07.09.2022 об 14:30год.
4.2. Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Саймон-2006" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі №902/600/21 прийнято до провадження у складі суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Савченко Г.І. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2022 для розгляду справи №902/600/21). Задоволено клопотання представника апелянта Приватного підприємства "Саймон-2006" - адвоката Головченка Артема Олександровича про участь у судовому засіданні 06.09.2022 об 14:30год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою додатку EASYCON.
4.4. 07.09.2022 до початку судового засідання від представника відповідача на електронну пошту апеляційного суду надійшло клопотання, у якому представник повідомляє суд, що не має можливості взяти участь у судовому засіданні особисто та/або за допомогою засобів відеоконференцзв'язку, у зв'язку із жалобними подіями у сім'ї (підтверджуючі документи додає). Просить відкласти розгляд у даній справі на іншу дату, по можливості не раніше 26.09.2022.
4.5. В судовому засіданні 07.09.2022 представник позивача/апелянта (в режимі відеоконференції) заперечив щодо відкладення розгляду справи; вважає, що розгляд апеляційної скарги можна здійснювати за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.
4.5.1. Також підтримав доводи апеляційної скарги просив її задоволити. Надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив скасувати оскаржуване рішення від 13.05.2022 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення збитків в розмірі 294 400,00 грн., прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.
4.6. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
4.7. За результатами розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
4.7.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Саймон-2006" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі № 902/600/21. Розгляд апеляційної скарги призначено 07.09.2022 об 14:30год. Запропоновано учасникам провадження у справі протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України. Роз'яснено учасникам справи про їх право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку статті 197 ГПК України. Визначено, що явка повноважних представників учасників провадження у справі у судове засідання - на їх власний розсуд.
4.7.2. Також в ухвалі апеляційний суд попередив, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
4.7.3. Станом на час розгляду даної справи у судовому засіданні, відповідач відзиву на апеляційну скаргу або письмових пояснень в обґрунтування своєї позиції щодо поданої апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подав.
4.7.4. Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою, враховуючи наведе, а також встановлені частиною 1 статті 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті, згідно вимог ст.269 ГПК України, за наявними у матеріалах справи доказами, без участі представника відповідача, відповідно відхиляючи подане клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Саймон-2006" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі №902/600/21, Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника апелянта (позивача), дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається із матеріалів справи, 13.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" ("Постачальник") та Приватним підприємством "Саймон-2006" (Покупець) укладено договір поставки товару №52, згідно пункту 1.1. якого "Постачальник" зобов'язується передати у власність "Покупця" Товар, визначений Специфікацією, а "Покупець" прийняти та оплатити цей Товар.
7.3. Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування Товару, його ціна, одиниці виміру Товару, що підлягає поставці, визначаються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.
7.4. Згідно пункту 2.1 договору "Покупець" здійснює повну (100%) попередню оплату Товару шляхом перерахування на поточний рахунок "Постачальника" сум вартості товару на підставі виставленого "Постачальником" рахунку-фактури у термін, який вказаний в рахунку-фактурі.
7.5. Відповідно до пункту 2.1.2 Договору перерахування грошових коштів здійснюється шляхом надання "Покупцем" платіжного доручення із встановленими НБУ реквізитами до обслуговуючого банку, із зазначенням у нього "Постачальника" (та його реквізитів) у якості особи, на користь якого здійснюється перерахування коштів.
7.6. Матеріалами справи встановлено, що між сторонами договору було укладено Специфікацію №5 від 03.12.2020, яка є додатком до договору №52 від 13.02.2020 у відповідності до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" повинен був поставити Приватному підприємству "Саймон-2006" аміачну селітру у кількості 64 тони за ціною 7500,00 грн за 1 тону з ПДВ в строк до 05.01.2021 р. на загальну суму 480 000,00 грн.
7.7. Так, 03.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" був виставлений рахунок на оплату №585 по договору поставки №52 від 13.02.2020 згідно до якого необхідно було здійснити оплату за аміачну селітру 64 тон за ціною 7500,00 грн за 1 тону з ПДВ протягом одного банківського дня.
7.8. Разом з тим, 03.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" був виставлений рахунок на оплату №587 по договору поставки №52 від 13.02.2020 згідно до якого необхідно було здійснити оплату за аміачну селітру 64 тон за ціною 7500,00 грн. за 1 тону з ПДВ де також зазначено, що рахунок дійсний до сплати протягом одного банківського дня.
7.9. Приватне підприємство "Саймон-2006" перерахувало на рахунок Товариства:
- згідно платіжного доручення № 4392 від 03.12.2020 480 000,00 грн за аміачну селітру згідно рахунку № 585 від 03.12.2020 в т.ч. ПДВ 80000,00 грн.;
- згідно платіжного доручення №4394 від 03.12.2020 480 000,00 грн за аміачну селітру згідно рахунку №587 від 03.12.2020 в т.ч. ПДВ 80000,00 грн.
7.10. В матеріалах справи відсутні докази поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" аміачної селітри Приватному підприємству "Саймон-2006" в кількості 128 тон за ціною 7500,00 грн в т.ч. ПДВ загальною вартістю 960 000,00 грн., згідно умов договору та специфікації № 5 від 03.12.2020.
7.11. 09.06.2021 Приватне підприємство "Саймон-2006" звернулось з позовом до Господарського суду Вінницької області про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагрохімцентр" 1 254 400,00 грн.
7.12. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.06.2021 відкрито провадження у справі №902/600/21. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
7.13. В обґрунтування позовних вимог, позивач стверджує, що на виконання умов договору та у відповідності до виставлених рахунків відповідачем, платіжним дорученням № 4392 від 03.12.2020 позивач перерахував на рахунок відповідача 480 000,00 грн за аміачну селітру згідно рахунку №585 від 03.12.2020 в т.ч. ПДВ 80 000,00 грн та платіжним дорученням № 4394 від 03.12.2020 позивач перерахував на рахунок відповідача 480 000,00 грн за аміачну селітру згідно рахунку № 587 від 03.12.2020 в т.ч. ПДВ 80000,00 грн. Натомість відповідач у порушенні умов договору та специфікації № 5 від 03.12.2020 не поставив станом на 05.01.2021 р. та на дату позову, аміачну селітру в кількості 128 тон за ціною 7500,00 грн. в т.ч. ПДВ загальною вартістю 960000,00 грн. в т.ч. ПДВ.
7.13.1. Позивачем зазначається, що внаслідок неналежного виконання умов договору відповідачем, позивач зазнав збитків, оскільки у зв'язку з не поставкою ТОВ “Трейдагрохімцентр” Товару за договором поставки товару була спрямована до ТОВ “Агро-Дівіті” комерційна пропозиція щодо поставити аміачної селітри в кількості 128 тон за ціною 7500,00 грн. за 1 тону з ПДВ. на, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Дівіті” надано відповідь на комерційну пропозицію від 06.01.2021 з повідомленням, що в квітні-травні 2021 р. можливо укласти договір на поставку аміачної селітри за ціною 9 800,00 грн з ПДВ за 1 тону, оскільки вартість аміачної селітри значно виросла по відношенню з попередній роком, у зв'язку з чим ПП “Саймон-2006” здійснило додаткові витрати на оплату поставки товару - аміачної селітри в сумі 294 400,00 грн.
7.13.2. У зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю “Трейдагрохімцентр” строків поставки Товару за договором поставки № 52 від 13.02.2020 Приватному підприємству були завдані збитки в сумі 294 400 грн (різниця в ціні за одну тону за договором поставки №52 від 13.02.2020 - 7500,00 грн, та за договором купівлі-продажу № 37 від 27.04.2021, з урахуванням перерахунку за одну тону - 9800,00 грн, складає 2300,00 грн помноженої на кількість не поставленого Товару в кількості 128 тони).
7.14. Відповідачем заперечуються заявлені позовні вимоги, останній зазначає, що з метою виконання зобов'язань перед позивачем за спірним договором та Специфікацією № 5 від 03.09.2020 відповідач уклав з ТОВ з іноземними інвестиціями “БНХ України” договір поставки № 11/09/20 від 22.01.2020 щодо поставки аміачної селітри у кількості 192 тон протягом грудня 2020 р. - січня 2021 р. на умовах поставки СРТ Кабенне. За доводами відповідача сторони дійшли згоди про майбутню поставку не 64 тон, а вже 128 тон аміачної селітри та тих же умовах, у зв'язку із чим відповідач виставив позивачу рахунок №587 від 03.12.2020. на оплату ще 64 тон аміачної селітри за ціною 7500,00 грн з ПДВ. Крім того відповідач направив позивачу проект Специфікації на поставку 128 тон аміачної селітри, яка мала номер не 5, а № 4 але від тієї ж дати. З метою партнерських взаємовідносин відповідач повідомив позивача про те, що він матиме змогу поставити 128 тони аміачної селітри за ціною в Специфікації орієнтовно наприкінці березня - в квітні 2021 року, або ж за вищою ціною, але в другій половині лютого 2021 р.
7.14.1. Крім цього відповідач зазначає, що в результаті переговорів сторони дійшли взаємної згоди про те, що наразі інтересам обох сторін відповідає здійснення поставки аміачної селітри на наступних умовах : кількість товару 100 т. ціна за 1 т. з ПДВ 9650, 00 грн., а всього на 965 000,00 грн з ПДВ, термін поставки до 28.02.2021 на умовах поставки EXW: ПРАТ “Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ”, а також відповідач вказав, що додаткова угода № 1 від 10.02.2021 про зміну умов поставки по Специфікації № 4 від 03.12.2020 до договору № 52 від 13.02.2020 була надіслана в електронному вигляді на адресу електронної пошти позивача. Відповідачем зазначається, що сторони погодили поставку Товару на умовах EXW зокрема шляхом самовивозу позивачем з зазваного відповідачем складу, а саме із заводу ПРАТ “Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ”.
7.15. Позивач у відповіді на відзив заперечує доводи відповідача та зазначає, що посилання відповідача у відзиві на обставину погодження сторонами умов поставки EXW: ПРАТ “Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ” відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.02.2021 про зміну умов поставки по Специфікації № 5 від 03.12.2020 до договору №51 від 13.02.2020 є безпідставним та не відповідає дійсності. Умовами договору поставки товару №52 від 13.02.2020 не передбачено, що відповідач поставляє позивачу аміачну селітру після отримання її від інших контрагентів, а так саме не зазначено в договорах між Товариством з обмеженою відповідальністю “Трейдагрохімцентр” та ТОВ з іноземними інвестиціями “БНХ України”, ТОВ “ОККО-Бізнес Партнер”, що відповідач уклав зазначені договори щоб виконати основне зобов'язання по договору поставки товару №52 від 13.02.2020.
7.16. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.09.2022 у справі №902/600/21 призначено у судову товарознавчу експертизу. Проведення судової експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд судової товарознавчої експертизи поставлено наступне питання: яка ринкова вартість (ціна) однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 05.01.2021? Провадження у справі № 902/600/21 зупинено.
7.17. 07.02.2022 на адресу суду від експертної установи надійшов висновок експерта від 01.02.2022 №6175/21-21 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у господарській справі № 902/600/2.
7.18. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.02.2022 поновлено провадження у справі №902/600/21.
7.19. За результатами розгляду даного спору 13.05.2022 Господарським судом Вінницької області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.-1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.5. даної постанови..
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1.Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 13.05.2022 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
8.3. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
8.4. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
8.5. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
8.6. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
8.7. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
8.8. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).
8.9. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.10. Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
8.11. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
8.12. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 ЦК України).
8.13. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з договору поставки №52 від 13.02.2020.
8.14. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.15. Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.16. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
8.17. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 ЦК України).
8.18. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).
8.19. Чинним законодавством України визначено істотні умови договору поставки, такі як і істотні умови договору купівлі-продажу, до яких віднесено, зокрема, предмет та ціну.
8.20. Умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №52 від 13.02.2020 було передбачено, що найменування Товару, його ціна, одиниці виміру Товару, що підлягає поставці, визначаються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. договору).
8.21. В подальшому, сторонами було укладено Специфікацію № 5 від 03.12.2020, яка є додатком до договору, яка зобов'язувала відповідача поставити позивачу аміачну селітру у кількості 64 тони за ціною 7500,00 грн за 1 тону з ПДВ в строк до 05.01.2021 на загальну суму 480 000,00 грн.
8.22. За пунктом 2.1 договору "Покупець" здійснює повну (100%) попередню оплату товару шляхом перерахування на поточний рахунок "Постачальника" сум вартості товару на підставі виставленого "Постачальником" рахунку-фактури у термін, який вказаний в рахунку-фактурі.
8.23. Господарськими судами встановлено, що 03.12.2020 відповідачем був виставлений рахунок на оплату №585 по договору поставки №52 від 13.02.2020 згідно до якого необхідно було здійснити оплату за аміачну селітру 64 тон за ціною 7500,00 грн за 1 тону з ПДВ протягом одного банківського дня та 03.12.2020 р. відповідачем був виставлений рахунок на оплату № 587 по договору поставки № 52 від 13.02.2020 р. згідно до якого необхідно було здійснити оплату за аміачну селітру 64 тон за ціною 7500,00 грн. за 1 тону з ПДВ де також зазначено, що рахунок дійсний до сплати протягом одного банківського дня.
8.24. Позивачем було сплачено 960 000,00 грн попередньої оплати за Товар. Оплата була здійснена у відповідності до виставлених відповідачем зазначених вище рахунків.
8.25. Як вбачається з виставлених рахунків, останні містять реквізити з посиланням на виконання саме умов укладеного між сторонами договору, а саме: підстава виставлення рахунку - договір поставки №52 від 13.02.2020, Товар (роботи, послуги) - аміачна селітра (фас 500 кг), кількість 64 т, ціна 7 500,00 грн, сума 480 000,00 грн.
8.26. Таким чином, сплата позивачем коштів в розмірі 960 000,00 грн була здійснено саме на виконання спірних договірних відносин.
8.27. При цьому, як уже зазначалося матеріали справи не містять належних доказів поставки відповідачем Товару на визначену суму попередньої оплати.
8.28. Під час розгляду даного спору, доводи відповідача стосовно того що останнім виконано умови договору, не знайшли свого підтвердження, оскільки умовами договору поставки товару №52 від 13.02.2020 не передбачено, що відповідач поставляє позивачу аміачну селітру після отримання її від інших контрагентів, а так саме не зазначено в договорах між Товариством з обмеженою відповідальністю “Трейдагрохімцентр” та ТОВ з іноземними інвестиціями “БНХ України”, ТОВ “ОККО- Бізнес Партнер”, що відповідач уклав зазначені договори щоб виконати основне зобов'язання по договору поставки товару №52 від 13.02.2020
8.29. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як покупцем, було виконано обов'язок з перерахування відповідачу як постачальнику 960 000,00 грн попередньої оплати за товар, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме: платіжними дорученнями.
8.30. Згідно частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
8.31. Матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем товару на вказану суму.
8.32. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
8.33. Згідно частинами 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
8.34. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).
8.35. Зі змісту вказаної статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
8.36. При цьому, слід зазначити, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").
8.37. Під час розгляду даного спору, відповідачем у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку не спростовано факту порушення взятих на себе зобов'язань з поставки товару, так як і повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар в повному обсязі.
8.38. Таким чином, враховуючи наведені обставини, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, заявлена позивачем до стягнення сума - 960 000,00 грн попередньої оплати є обґрунтованою, доведеною та підлягає до стягнення з відповідача.
8.39. Також, як уже зазначалося, позивач ПП "Саймон-2006" звертаючись з вказаними позовними вимогами, зазначив, що внаслідок неналежного виконання умов договору відповідачем, позивач зазнав збитків, оскільки у зв'язку з не поставкою Товариством з обмеженою відповідальністю “Трейдагрохімцентр” Товару, позивачем була спрямована до ТОВ “Агро-Дівіті” комерційна пропозиція щодо поставити аміачної селітри в кількості 128 тон за ціною 7500,00 грн. за 1 тону з ПДВ. на, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Дівіті” надано відповідь на комерційну пропозицію від 06.01.2021 р. з повідомленням, що в квітні-травні 2021 р. можливо укласти договір на поставку аміачної селітри за ціною 9800,00 грн з ПДВ за 1 тону, оскільки вартість аміачної селітри значно виросла по відношенню з попередній роком, у зв'язку з чим ПП “Саймон-2006” здійснило додаткові витрати на оплату поставки товару - аміачної селітри в сумі 294 400,00 грн.
8.39.1. У зв'язку з порушенням ТОВ “Трейдагрохімцентр” строків поставки товару за договором поставки №52 від 13.02.2020 Приватному підприємству “Саймон-2006” були завдані збитки в розмірі 294 400,00 грн (різниця в ціні за одну тону за договором поставки №52 від 13.02.2020 - 7500,00 грн, та за договором купівлі-продажу №37 від 27.04.2021, з урахуванням перерахунку за одну тону - 9800,00 грн, складає 2300,00 грн помноженої на кількість не поставленого товару в кількості 128 тони).
8.40. Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
8.41. Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).
8.42. Згідно частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
8.43. Частиною 3 статті 225 ГК України встановлено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
8.44. Частинами 1-4 статті 226 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
8.45. Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
8.46. Згідно статтею 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.47. Виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання.
8.48. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
8.49. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
8.50. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
8.51. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
8.52. При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
8.53. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/ 6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16.
8.54. Відповідно до частини 2 статті 623 ЦК України розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
8.55. Пред'явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов'язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.
8.56. З матеріалів справи слідує, що з метою правильного розрахунку суми збитків для визначення яка ринкова вартість (ціна) однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 05.01.2021, судом першої інстанції задоволено клопотання представника позивача (вх. №01-34/7789/21 від 02.09.2021) про призначення судової товарознавчої експертизи.
8.57. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.09.2022 у справі №902/600/21 призначено у судову товарознавчу експертизу. Проведення судової експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд судової товарознавчої експертизи поставлено наступне питання: яка ринкова вартість (ціна) однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України, станом на 05.01.2021?
8.58. Згідно висновку експерта від 01.02.2022 № 6175/21-21 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у господарській справі № 902/600/21 ринкова вартість однієї тони аміачної селітри на внутрішньому ринку України станом на 05.01.2021 могла становити 6 995,79 грн.
8.59. Відповідно, в даному випадку судовим експертом фактично не встановлено обставини, які слугували б підставою для задоволення позовних вимог в частині заявлених збитків.
8.60. Позивачем зазначено про різницю в ціні за одну тону за договором поставки №52 від 13.02.2020 (7500,00 грн за тону) та за договором купівлі-продажу №37 від 27.04.2021 (9800,00 грн. за тону), з урахуванням перерахунку за одну тону - у розмірі 2300,00 грн (яка помножена на кількість не поставленого товару в кількості 128 тони).
8.61. Згідна статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
8.62. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).
8.63. Оцінюючи висновок експерта, слід зазначити, що вказаний висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, при цьому, висновок експерта складений кваліфікованим атестованим судовим експертом.
8.64. Таким чином, висновок експерта за результатами експертного дослідження приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
8.65. З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, розрахунки позивача є теоретичними, не підтвердженні відповідними документами, які свідчили б про конкретний розмір збитків, яких зазнав позивач, у зв'язку невиконанням умов договору відповідачем. Наявність теоретичного обґрунтування збитків не є підставою для їх стягнення.
8.66. Так, на підтвердження реальних збитків позивач долучив до матеріалів справи договір купівлі-продажу №37 від 27.04.2021 з ТОВ “Агро-Дівіті” згідно до якого вартість Товару за тонну становить - 9800,00 грн, що складає різницю 2300,00 грн помноженої на кількість не поставленого товару в кількості 128 тони у відповідності до договору поставки № 52 від 13.02.2020 де вартість Товару за тонну становить 7 500,00 грн.
8.67. Однак, витрати позивача в сумі 294 000,00 грн (різниця між вартістю товару за договором №37 від 27.04.2021 та вартістю товару за договорами поставки № 52 від 13.02.2020) не можуть бути належним доказом реальності збитків позивача в результаті невиконання договору поставки №52 від 13.02.2020 відповідачем, оскільки не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань.
8.69. Як уже зазначалось у даній постанові, норми права трактують збитки як матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Суд враховує, що між сторонами виникли правовідносини, що носять зобов'язальний характер (щодо стягнення збитків, відшкодування яких передбачено умовами договору), проте закон, що має вищу юридичну силу над договором, вимагає реальності наявних збитків, тому умовами договору не можливо змінити поняття збитків та передбачити відшкодування теоретичних (не реальних) збитків.
8.70. Під час розгляду даного спору, господарським судами не встановлено факту завданих реальних збитків позивачу і відповідно безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням (діями) відповідача та заподіянням збитків, як елементів складу цивільного правопорушення, а у разі відсутності хоча б одного з цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає.
8.70.1. Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що несвоєчасне внесення мінеральних добрив (у квітні місяці, а не у лютому місяці) на урожайність (кількісні та якісні характеристики) не вплинуло жодним чином: у позивача відсутні будь-які докази зменшення врожаю (врожайності) на землях, які були підживлені мінеральними добривами. При цьому представник апелянта зазначив, що не володіє у цій частині достеменною інформацією та доказами.
8.70.2. Посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду (постанова у справі №913/717/20 від 28.10.2021, постанова у справі №913/92/21 від 30.10.2021), за якими закупівля у третіх осіб насіння соняшника була здійснена за вищими цінами і це розцінено як понесені збитки стороною договору, не може бути розцінено апеляційним господарським судом як подібність правовідносини.
8.70.3. У цьому випадку Північно-західний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/166 "Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи".
8.70.4. У постанові у справі №913/717/20 від 28.10.2021 Верховний Суд зокрема зазначив: "Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет)".
8.70.5. Щодо визначення подібності правовідносин апеляційний господарський суд також врахував правові позиції, викладені у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11(абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18).
8.70.6. У справах №913/717/20 та №913/92/21 обов'язок позивача виконати зовнішньоекономічні контракти на поставку олії соняшникової у визначених цими договорами кількісними показниками перебував у прямому зв'язку із укладенням контрактів на закупівлю сировини (насіння соняшникового).
8.70.7. У даній справі предметом правового регулювання виступала поставка мінерального добрива, попередньо 100% оплаченого, яка не відбулася із-за відсутності товару за договірними цінами у продавця у визначені договором строки. Позивач (покупець) самостійно знайшов іншого постачальника на поставку аміачної селітри, уклавши з ним договір на поставку за ціною, на яку погодився, та яка була вищою за ціну у попередньому договорі. При цьому такий договір укладався та виконувався значно пізніше (квітень місяць), ніж мав бути виконаний договір поставки товару №52 від 13.02.2020.
8.70.8. Таким чином правовідносини, що були предметом судового розгляду у справах №913/717/20 та №913/92/21 є дещо відмінними від правовідносин у даній справі, за якими укладаються два різні господарські договори за різними істотними умовами (зокрема у ціні за одиницю товару), які жодним чином ніякими обставинами чи подіями між собою не пов'язуються .
8.70.4. Укладаючи договір із іншим контрагентом, який спроможний його виконати (поставити реальний товар), апелянт ніяким чином не пов'язував його укладення із попереднім невиконанням правочину - договору поставки товару №52 від 13.02.2020 та наявністю заборгованості в частині неповернення суми попередньої оплати за цими правовідносинами.
8.71. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.72. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.73. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.74. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.75. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.76. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.77. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.78. Суд першої інстанції ґрунтовно прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги Приватного підприємства "Саймон-2006" підлягають задоволенню частково у сумі 960000,00грн попередньої оплати та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в розмірі 294400,00 грн - збитків.
8.79. Доводи апеляційної скарги позивача (в частині відмови у задоволенні позову на суму 294000,00 грн збитків) не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення від 13.05.2022 та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.80. За таких обставин апеляційну скаргу Приватного підприємства "Саймон-2006" (в частині відмови у задоволенні позову на суму 294000,00 грн збитків) слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у цій частині у справі №902/600/21 - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення в оскаржуваній частині.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.05.2022 у справі №902/600/21, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 6624,00 грн, згідно платіжних документів: №0.0.2564921650.1 від 02.06.2022 на суму 4416,00грн та №ПНЗ від 29.06.2022 на суму 2208,00 грн.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Саймон-2006" від 06.06.22р. в частині відмови у задоволенні позову на суму 294000,00 грн збитків залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 13 травня 2022 року у справі №902/600/21 в частині відмови у задоволенні позову на суму 294000,00 грн збитків залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/600/21 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "14" вересня 2022 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Савченко Г.І.