2/279/1099/22 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2832/22
Провадження № 2/279/1099/22
14.09.2022 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Коваленко В.П.
секретаря Петрук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом , -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належний їй будинок з надвірними будівлями. Вона звернувся до нотаріуса Коростенської районної державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, було заведено спадкову справу №275/2017, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено , так як відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності на дане спадкове майно.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надав заяву в якій просив справу розглянути без представника Ушомирської сільської ради. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами .
За правилами ч.3ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд прийшов до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років померла мати позивачки ОСОБА_2 ( копія свідоцтва про смерть а.с.8).
Згідно довідки №137 від 04.07.2022 року, виданої Ушомирською сільською радою Коростенського району, слідує, що ОСОБА_2 згідно запису погосподарської книги №6 за 2016-2022 роки, належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Після смерті матері позивачка належним чином притйняла спадщину. Звернулася до нотконтори з відповідною заявою про прийняття спадщини. На підставі заяви було заведено спадкову справу № 275/2017, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок було відмовлено , так як відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності на дане спадкове майно (а.с.7).
На час набуття права власності спадкодавцем на спірний будинок державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, а підстави набуття права власності на таке майно визначались ст.ст.100,101 ЦК УРСР. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України віж 04.01.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщтну в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-268 ЦПК України, ст.ст. 392 1261, 1268 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: В.П. Коваленко