Справа № 2а-23412/09/1270
ПОСТАНОВА Іменем України
22 липня 2009 року Категорія 6.3
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Борзаниці С. В.
при секретарі Гапоновій І.В.
за участю:
представника позивача: Кулєш Наталії Михайлівни
(довіреність № 54/14-3007 від 21.07.2009 року) відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Сєвєродонецького MB УМВС України в Луганській області до ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України, -
В червні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив видворити в примусовому порядку громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.
В обґрунтування позову зазначив, що 04.03.2009 року у ході проведення заходів щодо протидії нелегальній міграції співробітниками ВГІРФО Сєвєродонецького MB УМВС України в Луганській області був виявлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, який тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, який проживав без документів на право проживання в Україні.
18.11.2008 року відповідач був засуджений Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 297 Кримінального кодексу України до 1 року позбавлення волі. Покарання відповідач відбув у Виправній колонії № 22 Луганської області та звільнився 27.02.2009 року.
До теперішнього часу відповідач належних документів не оформив, знаходиться на території України нелегально, законних підстав для оформлення дозволу на імміграцію не має.
У зв'язку з чим позивач просить примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду поштою заяву про розгляд справи без його участі та визнання позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Російської Федерації, що підтверджується військовим квитком /арк. справи № 15-17/, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1 без документів на право проживання в Україні. На території України перебуває з 05.01.2009 року, втратив паспорт та до міліції за даним фактом не звертався.
За порушення «Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну...», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 29.12.1995 року № 1074 ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
18.11.2008 року відповідач був засуджений Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 297 Кримінального кодексу України до 1 року позбавлення волі. Покарання позивач відбув у Виправній колонії № 22 Луганської області та звільнився 27.02.2009 року, про що свідчить довідка про звільнення /арк. справи № 18/.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 року (в редакції від 11.05.2007 року) іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
ст. 2 вищезазначеного Закону передбачає, що здійснення іноземцями та особами без громадянства своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні, іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Однак до теперішнього часу ОСОБА_2 належних документів не оформив, знаходиться на території України нелегально.
Статтею 5 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11 грудня 2003 року передбачено, що законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Частиною 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така
Постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 добровільно територію України не може покинути, перебуває на ній незаконно та в нього відсутній національний паспорт для подальшого оформлення дозволу для проживання на території України або повернення на батьківщину, суд вважає за необхідне примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 за межі України.
Відповідно до ч. 1 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Відповдно до ч.3. ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 30, 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов Сєвєродонецького MB УМВС України в Луганській області задовольнити повністю.
Видворити за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.