Справа № 2а-24071/09/1270
Категорія 2.5
Іменем України
17 липня 2009 р.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Борзаниці С. В.
при секретарі Оробцовій О.О.,
розглянув у судовому засіданні позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління юстиції в Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання неправомірними рішень.
в присутності сторін:
від представника позивача: ОСОБА_1
(довіреність № 1-2236 від 29.11.2007 року)
від відповідача:
від представника Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області-Овчарова Ганна Валеріївна (довіреність від 09.06.2009 року)
03 липня 2009 року представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління юстиції в Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби, в якому посилався на те, що 05.06.2009 року головним державним виконавцем Литвин І. А. Підрозділу примусового виконання рішень (далі - ППВР) відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області було винесено постанову про повернення ОСОБА_2 виконавчого листа, виданого Стахановським міським судом 09.09.2008 року по справі № 2-а-537/07 про стягнення на його користь недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн.
В обгрунтування своїх дій ППВР зазначив, що зазначений виконавчий лист підлягає поверненню стягувачеві, тому що у боржника - Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області (далі - УПСЗН) - відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У зв'язку з чим позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову ППВР відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 05.06.2009 року про повернення виконавчого листа виданого 09.09.2008 року Стахановським міським судом по справі № 2-а-537/07 про стягнення на користь позивача недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн.; зобов'язати Головне управління юстиції в Луганській області в особі ППВР відділу Державної виконавчої служби поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого 09.09.2008 року Стахановським міським судом по справі № 2-а-537/07 про стягнення на користь ОСОБА_2 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн.
У судове засідання з'явились представник позивача - ОСОБА_1 та представник Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області - Овчарова Ганна Валеріївна. Представник третьої особи не з'явився, причини неявки суду не доповів.
Представник ППВР відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області надала суду заперечення, в якому позовні вимоги вважає необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, що 05.06.2009 року головним державним виконавцем Литвин Іриною Анатоліївною ППВР відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві - ОСОБА_2 - від 05.06.2009 року /арк. справи № 6/, а саме виконавчого листа № 2-а-537 виданого Стахановським міським судом 09.09.2008 року по справі № 2-а-537/07 про стягнення на його користь недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн., що:
• • по - перше, 08.04.2008 року було накладено арешт на розрахункові рахунки боржника, але Постановою Стахановського міського суду від 30.04.2009 року усі арешти з розрахункових рахунків УПСЗН було знято;
• • по - друге, ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 % , у зв'язку з чим звернення стягнення на майно, що належить УПСЗН Стахановської міської ради, не є можливим.
Згідно відповіді УПСЗН Стахановської міської ради від 27.05.2009 року було повідомлено, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» витрати, пов'язані із задоволенням судами позовних заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, не враховані у вищезгаданому Законі, тому взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат, надання пільг та компенсацій згідно з цими рішеннями можливе лише в разі внесення відповідних змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.
Таким чином, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним Таким чином, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку дії відповідача не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Суд вважає, що
Постанова про повернення ОСОБА_2 виконавчого листа виданого Стахановським міським судом 09.09.2008 року по справі № 2-а-537/07 про стягнення на його користь недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн. є незаконною з наступних підстав.
Що стосується посилання відповідача на те, що 08.04.2009 року було накладено арешт на розрахункові рахунки боржника, але постановою Стахановського міського суду від 30.04.2009 року усі арешти з розрахункових рахунків УПСЗН Стахановської міської ради було знято, то слід зазначити, що ППВР не мав права керуватися вищезазначеною постановою Стахановського міського суду від 30.04.2009 року /арк. справи № 8-9/, тому що вона на момент винесення вказаної постанови ППВР 05.06.2009 року не набрала законної сили, оскільки з 06.05.2009 року оскаржувалась /арк. справи № 10-14/.
Посилання позивача на ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», згідно якої встановлено мораторій на застосування реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 % , у зв'язку з чим звернення стягнення на майно, що належить УПСЗН Стахановської міської ради, не є можливим, оскільки УПСЗН Стахановської міської ради не є держаним органом, а відноситься до органів місцевого самоврядування, в зв'язку з чим можливе майно боржника є комунальною власністю.
Висновки, зазначені в постанові відповідача від 05.06.2009 року про те, що виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними є необгрунтованими, оскільки в постанові Стахановського міського суду про стягнення на користь позивача недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни джерелом фінансування визначені кошти саме з Державного бюджету України, а не за рахунок майна відповідача.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо повернення ОСОБА_2 виконавчого листа, виданого Стахановським міським судом 09.09.2008 року по справі № 2-а-537/07 про стягнення на його користь недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн. не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, на основі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління юстиції в Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання неправомірними рішень задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 05.06.2009 року про повернення виконавчого листа виданого 09.09.2008 року Стахановським міським судом по справі № 2-а-537/07 про стягнення на користь ОСОБА_2 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн.
Зобов'язати Головне управління юстиції в Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого 09.09.2008 року Стахановським міським судом по справі № 2-а-537/07 про стягнення на користь ОСОБА_2 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004 та 2007 роки в розмірі 3 500.08 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 22 липня 2009 року.