іменем України
13 вересня 2022 рокуСправа №451/1916/20
Провадження № 2/451/74/22
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Мурин Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1916/20 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, співвідповідача ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно (земельні ділянки) в порядку спадкування за законом,-
30 листопада 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Лопатинської селищної ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно (земельні ділянки) в порядку спадкування за законом.
В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід - ОСОБА_3 . Після смерті діда відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Нивицької сільської ради (ввійшла до Лопатинської ОТГ). Окрім позивача, спадкоємцями першої черги за законом були його бабця (дружина спадкодавця) - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Єдиний їхній син ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем за правом представлення була також сестра позивача - ОСОБА_2 , яка від своїх спадкових прав відмовилася. Інших спадкоємців за законом, в тому числі і тих, які мали б право на обов'язкову частку в спадщині діда немає. В встановленому законом порядку, позивач звернувся в Радехівську державну нотаріальну контору з наміром відкрити спадкову справу та у зв'язку з тим, що оригінал правовстановлюючого документа відсутній, позивач, як єдиний спадкоємець, позбавлений можливості оформити спадщину іншим способом в позасудовому порядку, а тому змушений звертатися до суду з позовом про визнання за собою права власності на спадкове майно. В даний момент нотаріус не має змоги видати свідоцтво на спадщину, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на землю. Просить визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,3681 га, кадастровий номер 4623982800:06:000:0177 та земельну ділянку площею 0,4469 га, кадастровий номер 4623982800:06:000:1060, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Нивицької сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-5).
У судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій позов підтримує повністю та просить задоволити, розгляд справи здійснювати без його участі (а.с.68).
Представник відповідача Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.73-74).
Співвідповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій позов визнала повністю та просила задовольнити, розгляд справи здійснювати без її участі (а.с.67).
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 19.05.2015 р. виконавчим комітетом Нивицької сільської ради Радехівського району Львівської області, актовий запис №7 (а.с.9).
Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС с. Нивиці, Радехівського району Львівської області, та свідоцтвом про народження батька позивача - ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , виданого відділом ЗАГС с. Нивиці, Радехівського району Львівської області (а.с.8,13).
Дружина спадкодавця - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , виданого 06.12.2014 року виконавчим комітетом Нивицької сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.12).
ОСОБА_5 - син спадкодавця, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що видно з свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого повторно 16.07.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Радехівського районного управління юстиції Львівської області (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається з земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Нивицької сільської ради, зокрема: земельна ділянка, площею 0,3681 га та площею 0,4469 га, які належали ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №058177, виданого 10.10.2001 р. на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Нивицької сільської ради від 13.08.2001 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №16275 (а.с.10-зворот).
Відповідно до довідки №384 від 16.07.2019 року, виданої Нивицьким старостинським округом Радехівського району Львівської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований в житловому будинку АДРЕСА_1 . Разом із померлим, на день смерті, був зареєстрований ОСОБА_1 , 1986 р.н. - внук. Від імені померлого заповіт не посвідчувався (а.с.11).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №69960959 від 07.09.2022, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.70).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України за правом представлення - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,3681 га, кадастровий номер 4623982800:06:000:0177 та земельну ділянку площею 0,4469 га, кадастровий номер 4623982800:06:000:1060, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області (раніше Нивицької сільської ради Радехівського району Львівської області), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 13 вересня 2022 року.