Справа № 466/12598/21 Провадження № 2-а/450/103/22
"28" липня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І.І.
секретаря судового засідання Покидько Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою просить визнати протиправною та скасувати постанову серія ВМ № 00002074 від 08.12.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, та провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваною постановою серія ВМ №00002074 від 08.12.2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у зв'язку з тим, що відповідальна особа 06.12.202року о 01 год. 29 хв. за адресою Н-08, км. 468+739, Запорізька область, допустила рух зафіксованого транспортного засобу DAF FT ХF 85, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 10 % (3,416 тон), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 17000,00 грн.
Вказану постанову він отримав засобами поштового зв'язку 14.12.2021 року. Відтак, враховуючи те, що відповідно до ч. 3 ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою ним не пропущений.
Зазначені адміністративні правопорушення зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WAGA-WIM35. Вказаний у постанові транспортний засіб DAF FT ХF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , вантажний сідловий тягач - Е, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ТзОВ «Транс - Сервіс-1», керівником якого є позивач.
Позивач з оскаржуваною постановою не погоджується, оскільки вважає, що він не вчиняв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обґрунтовуючи, що ознайомившись із фото та відеоматеріалами, які містяться у Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі було встановлено, що дане правопорушення вчинено на транспортному засобі, який не зареєстрований на ТОВ «Транс-Сервіс-1».
Водночас, постанова складена на ОСОБА_1 , оскільки він є директором ТОВ «Транс-Сервіс-1» відповідно до виписки з ЄДР станом на 07.02.2020 року, а транспортний засіб, марка та номерний знак якого відображені у постанові, належать ТОВ «Транс-Сервіс-1» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. При цьому, ТЗ, дані про який відображено у постанові, та ТЗ, який зареєстрований за ТОВ «Транс-Сервіс-1» є різними, тобто, ТЗ, який вчинив правопорушення, не зареєстрований за ТОВ «Трнас-Сервіс-1» і без достатньої правової підстави використовує самовільно встановлений державний реєстраційний номер, що є тотожним номеру ТЗ, що зареєстрований на ТОВ «Транс-Сервіс-1». На підставі даного факту було подано заяву (повідомлення) до правоохоронних органів про прийняття мір до невідомої особи, яка всупереч закону встановила номерний знак НОМЕР_1 , що не належить ТЗ DAF FT XF 105.460 належністю ТОВ «Транс-Сервіс-1» на свій автомобіль та порушує ПДР, а саме вимоги п. 22.5 ПДР України, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку № 15581 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.12.2021 року.
Зазначені факти підтверджуються розрахунковою квитанцією, виданою ФОП ОСОБА_2 на підтвердження надання послуг стоянки, за якою ТЗ д.н.з. НОМЕР_1 фізично не перебував у русі в період часу, який відображено у постанові (06.12.2021 року о 01 год. 29 хв.), оскільки з 04 грудня 2021 року по 06 грудня 20211 року даний ТЗ, що належить ТОВ «Транс-Сервіс-1» перебував на стоянці разом із ТЗ д.н.з. НОМЕР_2 , тобто жодного руху не здійснював.
Транспортний засіб DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , що зареєстровано за ТОВ «Транс-Сервіс-1», обладнано GPS-трекером, який дозволяє відслідковувати місцезнаходження ТЗ в реальному часі, відповідно до якого в момент вчиненні невідомим ТЗ адміністративного правопорушення, транспортний засіб DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , що зареєстровано за ТОВ «Транс-Сервіс-1», перебував у м. Дніпро, що підтверджується інформацією з програми «VisiCar client PRO». Даний факт також підтверджується товарно-транспортною накладною № 18878.40_НТЗ від 06.12.2021 року.
Вважає вказану постанову незаконною, оскільки адміністративне правопорушення не вчинялося, а в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину.
Крім того, співставленням зовнішнього вигляду ТЗ DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , що зареєстровано за ТОВ «Транс-Сервіс-1», і зовнішнім виглядом ТЗ, який вчинив правопорушення, інформація про який міститься у Сервісі перевірки, було встановлено суттєві відмінності, які також свідчать про протиправне використання невідомими особами державного реєстраційного номеру, який належить ТОВ «Транс-Сервіс-1». Встановлено невідповідність зовнішнього вигляду кабіни, наявність та відсутність додаткових фар на даху кабіни, колір дзеркал заднього виду та бордюрного дзеркала (які є різними), світлої полоси на решітці радіатора, розбіжності у зовнішньому вигляді номерних знаків вказаних транспортних засобів, що підтверджується відповіддю ТзОВ «ЕВВ АУТОМОТІВ ЛЬВІВ» № 2312-21/1 від 23.12.2021 року, яке є офіційним дилером в Західній Україні фірми DAF Trucks N.V.
Транспортний засіб DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , що зареєстровано за ТОВ «Транс-Сервіс-1», належить до автомобільної колони «ТЕНТИ» та здійснює перевезення вантажів лише з напівпричепом-бортовим-тентованим марки BODEX KIS 3P, д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору з логотипом ТОВ «Транс-Сервіс-1» відповідно до довідки ТОВ «Транс-Сервіс-1» № 387 від 22.12.2021 року та фотографіями відповідних ТЗ, а в той час ТЗ, який вчинив адміністративне правопорушення, здійснював перевезення з цистерною, які не містили жодних логотипів, в тому числі ТОВ «Транс-Сервіс-1».
Крім того, докази, розміщені на веб сайті «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі», на який міститься посилання в оскаржуваній постанові, не підтверджують склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки відсутня обов'язкова інформація про засіб вимірювальної техніки, про місце фіксації, найменування автомобільної дороги, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію та тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.
Наголошує, що з наявних у справі доказів, неможливо встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, всупереч Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджені Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, постанова про адміністративне правопорушення не відповідає формі згідно Додатку №1 Інструкції. Таким чином, на думку позивача, в оскаржуваній постанові зазначений інший транспортний засіб із ідентичним державним номерним знаком, що вчинив дане адміністративне правопорушення та який не зареєстрований на ТОВ «Транс-Сервіс-1». З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2022 року матеріали адміністративної справи передані за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області.
08 квітня 2022 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшли матеріали адміністративної справи.
Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду заяву, у якій розгляд справи просив здійснювати за його відсутності, просив позовні вимоги задоволити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, однак 17.01.2022 року представником відповідача було подано на адресу суду відзив на позовну заяву, де просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю. Зазначила, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою КМУ від 24.02.2016 року № 163, що підтверджується сертифікатами перевірки та копією сертифіката відповідності. У відзиві також вказала, що доводи позивача щодо неможливості перебування автомобіля у місці вчинення правопорушення є неправдивими, оскільки відстань між місцем перебування, яке зазначив позивач, та місцем вчинення адміністративного правопорушення, є незначною. Окрім того. Сам факт наявності товарно-транспортної накладної, на підставі якої позивач обгрунтовує неможливість вчинення правопорушення, не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Вказує на те, що зміст зазначеної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки дана постанова відповідає вимогам, що передбачені п. 17 Порядку № 1174, а також ст. 283 КУпАП. Також справність приладу фіксації та зважування в автоматичному режимі, на як покликався позивач, як і законність його розміщення у вказаному у постанові ділянку дороги підтверджується сертифікатами відповідності підсистеми вагового контролю ТЗ, перевірки типу підсистеми вагового контролю ТЗ, відповідності підсистеми ідентифікації ТЗ, перевірки типу підсистеми ідентифікації ТЗ, відповідності підсистеми габаритного контролю ТЗ, перевірки типу підсистеми габаритного контролю ТЗ та схемою розміщення ОДР WIM на автодорозі. На підставі наведених доказів просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
За ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 14.03.2014 року, вбачається, що транспортний засіб марки DAF FT ХF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , вантажний сідловий тягач - Е, належить на праві власності ТзОВ «Транс - Сервіс-1», керівником якого є позивач ОСОБА_1 , що стверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТзОВ «Транс - Сервіс», виданою 07.02.2020 року.
Постановою серії ВМ №00002074 від 06.12.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України: ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000, 00 грн. В даній постанові зазначено: Відповідальна особа 06.12.2021 року о 01 год. 29 хв. за адресою Н-08, км.468+739, Запорізька область допустила рух транспортного засобу DAF FT ЧF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 10 % (3,416 тон), що підтверджується копією вказаної постанови.
Пунктом 22.5 ПДР України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства Інфраструктури № 512 від 27.09.2021 року, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Додатка 1 до цієї Інструкції.
Згідно п. 1 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2, 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п. 2 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п. 3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до абзацу 3 п. 8 Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід'ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.
Здійснюючи розширений аналіз ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Однак останнім доказів правомірності своїх дій суду не представлено.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем у позовній заяві обставин.
Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
З матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем на підтвердження правомірності винесених постанов та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у відзиві на позовну заяву не надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002074 від 08.12.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення, - закриттю.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд прийшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 454,00 грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5-10, 20, 72-77, 132, 139, 241, 243-246, 271, 286 КАС України, ст. ст. 9, 132-1, 251, 280, 288, 289, 293 КУпАП, суд,-
позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задоволити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00002074 від 08.12.2021 року, - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. І. Мельничук