Справа №463/5544/22
Провадження №2-а/463/114/22
13 вересня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді - Жовніра Г. Б.
з участю секретаря судового засідання - Фурик Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Забарило Олега Володимировича про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 30 червня 2022 року, -
ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до відповідача про скасування постанови постанови LV 00075294 та LV 00075322 від 30 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 червня 2022 року інспектором з паркування Ковальчуком Ростиславом Володимировичем було виписано постанови ЛВ00075294 на автомобіль Smart Roadster з номерним знаком НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на автомобіль Hyundai Kona з номерним знаком НОМЕР_3 , які знаходяться у його власності. В обох випадках порушення стосується п 15.10 (б) Правил Дорожнього Руху. Однак, пункт 15.10 (в) дозволяє паркуватись на тротуарі за умови, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2м. Додаткових знаків, що забороняють паркуватись на вулиці не встановлено.
4 липня 2022 року позивачем було написано онлайн заяву начальнику управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ОСОБА_2 про скасування вищезгаданих постанов, у зв'язку з тим, що правил паркування порушено не було. Заява була зареєстрована №3-Я-43808-3701 від 05.07.2022. Результатом заяви стала відповідь, де жодним чином не пояснили, чому він не мав права паркуватись згідно пункту 15.10 (в). Враховуючи, вище викладене змушений був звернутися до суду, просить скасувати постанови ЛВ00075294 та ЛВ00075322.
Ухвалою суду від 01.08.2022 позовну заяву залишено без руху. 10.08.2022 позивачем усунуто недоліки зазначені в ухвалі.
Ухвалою суду від 25.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить такий задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2 ст. 268 КАС України, його неявка відповідно до ст. 205 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень, і закрити справу про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що постановою серії LV 00075294 від 30.06.2022р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З копії постанови вбачається, що 30.06.2022 о 15:29 год зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Smart Roadster з номерним знаком НОМЕР_1 м.Львів, вул. Героїв УПА, 8, чим порушив пункт 15.10 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.122 КУпАП.
Крім того, постановою серії LV 00075322 від 30 червня 2022 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З копії постанови вбачається, що 30.06.2022 о 15:52 год зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Hyundai Kona з номерним знаком НОМЕР_3 м.Львів, вул. Героїв УПА, 4, чим порушив пункт 15.10 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.122 КУпАП.
В той же час у оскаржуваних постановах зазначено, що фото/відеоматеріали транспортного засобу в момент вчинення правопорушення розміщено на офіційному сайті, однак за переходом на вказані посилання відображаються зовсім інші транспортні засоби, ніж вказані у постанові, що теж позбавляє суд можливості перевірити обставини викладені у оскаржуваних постановах.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Позивач оскаржуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності вважає її неправомірною, зокрема, з огляду на те, що Правил дорожнього руху він не порушував, а інспектор патрульної поліції виніс постанову без належних та допустимих доказів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідач заперечення позивача не спростував, жодних доказів, які б підтверджували порушення позивачем правил дорожнього руху не представив. Оскаржувані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не можуть вважатись беззаперечним доказом вчинення правопорушень, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого. А тому, суд погоджується із доводами позивача в цій частині, про те, що факт скоєння правопорушення належними доказами не доведено.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що жодних доказів вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122 КУпАП відповідач суду не представив, жодних заперечень проти позову на адресу суду не скерував. Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів. Позивач стверджує, що жодних порушень Правил дорожнього руху України він не вчиняв, доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові відповідачем не представлено.
З врахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача про протиправність оспорюваної постанови, а тому приходить до висновку про те, що дану постанову слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому у судовому порядку слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, судові витрати на користь позивача в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 229, 241, 244, 246, 251, 268, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
позов задоволити.
Скасувати постанову LV 00075294 від 30.06.2022р. про накладення адміністративного стягнення в розмірі 340 гривень на ОСОБА_1 , по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову LV 00075322 від 30.06.2022р. про накладення адміністративного стягнення в розмірі 340 гривень на ОСОБА_1 , по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 286, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ;
Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 44448833.
Суддя Г.Б. Жовнір