Справа № 445/829/22
провадження № 2/445/479/22
31 серпня 2022 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Стеців Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області цивільну справув порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів розміру аліментів.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 02.06.2017 року ухвалено стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , 2015 р.н., в твердій грошовій сумі- 1200 грн. щомісячно, починаючи з 24.01.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Їй видано виконавчий лист та пред'явлено до виконання. Оскільки відбулися зміни в законодавстві, вважає, що слід змінити та стягувати в розмірі 1/4 частки від доходу та не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а тому звернулася до суду.
Позивачка в судове засідання не з"явилася, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, вимоги позову просила задоволити.
Відповідач в судове засідання не з"явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, вимоги позову визнав.
За таких обставин , суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини пов'язані із зміною способу стягнення аліментів, зокрема з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістомст.51Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтями 183,184СКУкраїни, встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленимист. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена у постанові КЦС ВС № 712/6313/21 від 22.08.2022 року.
В будь якому випадку, відповідно до ч. 3 ст.181СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того,законне встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги, що відповідач визнав позов та не заперечує щодо зміни способу стягнення з нього аліментів, при цьому позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак суд приходить довисновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"відповідно достатті 192СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповіднодо ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн., від сплати якого позивач звільнена.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,259,263-265,268, ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Междуреченськ Кемерівської області Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , 1991 року народження, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1200 грн. щомісяця на 1/4 частку від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 31.08.2022 р.
Суддя М. В. Бакаїм