справа № 462/4771/22
14 вересня 2022 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 / Треті особи: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Державний реєстратор П'ятої Львівської Державної нотаріальної контори Львівського міського нотаріального округу Кірілова Тетяна Миколаївна про скасування запису у реєстровій книзі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та скасування державної реєстрації,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить cкасувати запис Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації, внесений до реєстрової книги №60 за реєстровим №10230 про право власності ОСОБА_3 на кімнату в приміщенні кв. АДРЕСА_1 під літ.21-7, площею 10,5 м; скасувати рішення Державного реєстратора П'ятої Львівської Державної нотаріальної контори Львівського міського нотаріального округу Кірілової Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41174864 від 18.05.2018 року щодо реєстрації права приватної власності на кімнату під індексом 21-7, за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 ; припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на кімнату під індексом 21-7, за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, так як не викладено у повній мірі обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач звертається до суду з позовом, в якому просить скасувати запис Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації про право власності вчинений у 1995 році.
При цьому, позивач покликається на положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який був прийнятий 01.07.2004 року.
Разом з тим, згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до положень пункту 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до статті 112 ЦК УРСР (який діяв на час набуття прав на спірну квартиру) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком громадянам.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 07 лютого 1991 року № 697-ХІ1 «Про власність» (який діяв на момент проведення повної сплати подружжям пайового внеску) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пп. 6, 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід керуватися статтею 146 ЖК України, статті 15 Закону України «Про власність», пункту 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року №186, (далі - Примірний статут ЖБК) і статтями 22, 24, 28, 29 КпШС України, ураховуючи таке: а) пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, та після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.
У позові позивач, звертаючись з вимогою про cкасування запису Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації, взагалі не зазначає спосіб захисту своїх прав.
Крім цього, є некоректним покликання позивача на нормативні акти, які набрали сили після правовідносин, які виникли у 1995 році, що свідчить про те, що позивач не виклав в повній мірі обставини, якими вона обгрунтовує позов.
Також, позивачем не долучено реєстраційне посвідчення від 23.05.1995 року видане Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, яке зазначене у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як підставу виникнення права власності у ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 / Треті особи: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Державний реєстратор П'ятої Львівської Державної нотаріальної контори Львівського міського нотаріального округу Кірілова Тетяна Миколаївна про скасування запису у реєстровій книзі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та скасування державної реєстрації - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали - 10 /десять/ днів.
Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал ухвали.