Справа № 462/8644/21
Провадження 1-кп/462/223/22
13 вересня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021140000000741 від 06.08.2021 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
встановив:
У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження провадженні № 12021140000000741 від 06.08.2021 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою (яке у тому числі подав письмово 13.09.2022 року), своє клопотання обґрунтовує зокрема тим, що ризики переховування обвинуваченого від органів досудового слідства та суду існують та носять цілком ймовірний характер, а інший більш м'який запобіжний захід не в силі запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку, відтак просить суд задовольнити дане клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
У рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2017 року № 1-р/2017 суд зазначив, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.07.2022 року клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задоволено. Продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк 60 (шістдесят) днів до 17.09.2022 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Із системного аналізу норм ст. 183 КПК України та ст. 199 КПК України вбачається, що підставою для продовження строку тримання особи під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку.
Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зменшилися.
Надаючи оцінку аргументам сторони обвинувачення суд зазначає, що наведені прокурором у судовому засіданні (та у письмовому клопотанні) підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.
Крім цього, суд зважає на відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також свідчили про зміну обстановки, що, у своїй сукупності, давало б суду підстави вважати, що обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із раніше визначеним розміром застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов'язків.
Керуючись ст. 176-178, 331 КПК України, суд-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час утримується у ДУ «Львівська УВП № 19» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20) на строк 60 (шістдесят) днів до 11.11.2022 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 744 300 грн. 00 коп.
У разі внесення вказаної суми застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1.прибувати до суду за першою вимогою;
2.не відлучатися із м. Львова без дозволу суду;
3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4.носити електронний засіб контролю;
5.здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо обвинувачений ОСОБА_4 у разі внесення застави, будучи належним чином повідомленими, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом 5 (п'яти) днів після її оголошення.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1