Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/10150/22
Провадження №1-кп/523/1465/22
12.09.2022 м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162490000735 від 25.08.2022 за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23.07.2008 Суворовським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 186 КК України до випробувального терміну 1 рік; 26.02.2010 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 27.12.2013 по відбуттю строку покарання; 29.01.2020 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 2 роки, звільнився 09.01.2021 року по відбуттю строку покарання, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України,-
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про військову агресію Збройних Сил Російської Федерації та впровадженням на території України воєнного стану, введеного у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (дію якого продовжено з 26.03.2022 Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ; з 25.04.2022 - Указом Президента України від 18.04.2022 № 259\2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ; з 25.05.2022 - Указом Президента України від 17.05.2022 № 341\2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ,; з 23.08.2022 - Указом Президента України від 12.08.2022 № 573\2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ), 25.08.2022 близько о 10 годині 20 хвилин, перебуваючи біля автозаправки «ОККО» за адресою: м. Одеса, просп. Добровольского, 108, побачив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 2103» в кузові жовтого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_6 . Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 визначив об'єктом свого злочинного умислу майно ОСОБА_6 , яке знаходилось в салоні вищевказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 підійшов до вищевказаного автомобілю та скориставшись відсутністю ОСОБА_6 в автомобілі, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, відчинив незакриті на замок двері автомобіля, тим самим проник до нього звідки таємно намагався викрасти автомагнітолу модель HS - MP 4255 BT, вартістю 700 гривень.
В цей час дії ОСОБА_4 були помічені потерпілим ОСОБА_6 , який відразу почав переслідувати ОСОБА_4 з вимогою повернення викраденого майна. Проте ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його злочинні дії були помічені та не бажаючи повертати викрадене майно, намагався втекти з місця вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином ОСОБА_4 свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як залишити місце вчинення кримінального правопорушення йому завадив потерпілий.
2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Суд вважає, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим слід кваліфікувати за ч.2 ст.15 ч. 4 ст.186 Кримінального кодексу України (грабіж) , тобто закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням в інше сховище, вчинений в умовах воєнного стану.
3.Позиція обвинуваченого
У судовому засіданні обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вказаного у вироку, визнав себе винним у повному обсязі, та підтвердив, що за вказаних обставин він намагався заволодіти майном потерпілого.
4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 який показав, що 25.08.2022 близько о 10 годині 20 хвилин, перебуваючи біля автозаправки «ОККО» за адресою: м. Одеса, просп. Добровольского, 108, він побачив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 2103» жовтого кольору з якого він вирішив викрасти майно власника. Після цього він підійшов до вищевказаного автомобілю та скориставшись відсутністю третіх осіб, відчинив незакриті на замок водійської двері автомобілю, та став викрадати автомагнітолу. В цей час його дії були помічені потерпілим ОСОБА_6 , який почав кричати щоб ОСОБА_4 зупинився та повернув викрадене майно, на що обвинувачений почав тікати з викраденим, але був затриманий потерпілим. У скоєному кається.
Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням позиції потерпілої сторони, яка не бажає брати участь у судовому засіданні, відсутність цивільного позову, думки прокурора, обвинуваченого, захисника суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому інші докази, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення не досліджувалися. Разом з тим були досліджені документів які характеризують обвинуваченого, які зокрема впливають на кваліфікацію його дій за ознакою повторності.
Беручи до уваги вище вказане, суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.2 ст.15, ч. 4 ст.186КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.4 ст.186КК України, оскільки він повторно вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднаний з проникненням у сховище, вчинений в умовах воєнного стану.
Крім того, були досліджені письмові докази, які характеризують обвинуваченого, та за версією сторони обвинувачення засвідчують наявність в діях обвинуваченого кваліфікуючої ознаки повторність вчинення кримінального правопорушення, а саме: копія паспорту ОСОБА_4 , вимога УОИ ГУНП в Одеській області відповідно до якої ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Згідно протоколу затримання ОСОБА_4 затриманий 25.08.2022 годині. Ухвалою Суворовського районного суду від 26.08.2022 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
5. Мотиви зміни обвинувачення
Мотиви зміни обвинувачення відсутні.
6. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому
6.1 Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України судом визнається щире каяття, адже він повністю визнав свою вину та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину. Крім того критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, бажає якось виправити ситуацію, яка склалась, та готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене.
6.2 Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України з урахуванням приписів ст.337 КПК України в межах обвинувачення висунутого прокурором судом не встановлено.
7. Мотиви призначення покарання.
Суд, при обранні заходу примусу від імені Держави обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 визнав провину, щиро розкаявся, вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, не працює, не одружений. Таким чином беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, в межах встановлених санкцією ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому відповідно до ч.3 ст.68 при призначення покарання за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст.72 КК України, у строк відбуття покарання необхідно зарахувати строк попереднє ув'язнення у період з 25.08.2022 року по дату набуття вироком законної сили із розрахунку один день ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
8. Підстави для задоволення цивільного позову.
Цивільний позов у справі не заявлено.
9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
9.1 Рішення щодо речових доказів, прийняти на підставі ст. 100 КПК України.
9.2 Так як на дату ухвалення вироку продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд вважає, що дія запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 має бути продовжена до набрання вироком законної сили, але не пізніше строку відбуття призначеного покарання.
Керуючись ст. ст. 100,124, 367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -
1. ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 4 ст.186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
2.Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 25.08.2022 року.
3.Відповідно до ст.72 КК України в строк відбуття покарання, ОСОБА_4 зарахувати строк його попереднього ув'язнення у період з 25.08.2022 року по дату набрання вироком законно сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
4. Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до дати набуття вироком законної сили, а у разі відбуття покарання до цього строку - звільнити.
5. Речові докази: рюкзак повернути ОСОБА_4 , автомагнітолу модель HS - MP 4255 BT вважати повернутою потерпілому.
6. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою у той же строк з моменту вручення вироку суду.
7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
8. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
9. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
10. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя : ОСОБА_1