Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/10172/22
Провадження №1-кп/523/1469/22
02.09.2022 м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі : головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12019161490001508 від 06.11.2019 року відносно:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Одеси, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України,-
ОСОБА_3 у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, знайшов паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на підробку офіційного документу, а саме знайденого паспорта громадянина України з метою його використання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення документу - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , у невстановлений час та місці, підробив вищевказаний паспорт, який відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 є офіційним документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, вклеївши в нього власну фотокартку, тим самим підробив документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання.
Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.11.2019 приблизно о 11:00 годин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, неподалік будинку №241, будучи зупинений працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду міста Одеси про дозвіл на затримання, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на законну вимогу працівників поліції надати документи, достовірно знаючи, що паспорт громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є підробленим, використав його, пред'явивши працівникам поліції як документ, засвідчуючий особу та був викритий. В подальшому вказаний паспорт громадянина України було вилучено працівниками поліції.
Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.
30.08. 2022 року до Суворовського районного суду міста Одеси надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у якому міститься клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування.
Як видно з наданих матеріалів, до обвинуваченого не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.
Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановлений слідством час, перебуваючи у невстановленому слідством місці, знайшов паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на підробку офіційного документу, а саме знайденого паспорта громадянина України з метою його використання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення документу - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , у невстановлений слідством час та місці, підробив вищевказаний паспорт, який відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 є офіційним документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, вклеївши в нього власну фотокартку, тим самим підробив документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання.
Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.11.2019 приблизно о 11:00 годин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, неподалік будинку №241, будучи зупинений працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду міста Одеси про дозвіл на затримання, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на законну вимогу працівників поліції надати документи, достовірно знаючи, що паспорт громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є підробленим, використав його, пред'явивши працівникам поліції як документ,засвідчуючий особу та був викритий. В подальшому вказаний паспорт громадянина України було вилучено працівниками поліції.
Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Отже, саме з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
Суд вважає, що підстави застосування ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається, як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчинених кримінальних проступків, покарання, яке передбачено за їх вчинення, обставини, що пом'якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення покарання у виді обмеження волі, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком.
Разом з цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України .
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Крім того при призначення остаточного покарання, через вчинення сукупності злочинів, необхідно застосувати ст.70 КК України.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст.358 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
-за ч.4 ст.358 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2019 -скасувати. Речові докази, а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути його власнику.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Держави судові витрати пов'язані з залученням експерта у розмірі 1256,08 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя : ОСОБА_1