Справа № 505/1123/20
Провадження № 2/505/592/2022
08.09.2022 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-
Представник позивача адвокат Цуркан О.О., 21 квітня 2020 року звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , та просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 завдану його діями матеріальну шкоду в сумі 4797,20 грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто сім грн. 20 коп.), моральну шкоду в сумі 70000,00 грн. (сімдесят тисяч грн. 00 коп.) та понесені нею судові витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.).
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 05 березня 2020 року вироком Балтського районного суду Одеської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у вигляді одного року і шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк в один рік. Так, 30.05.2018 біля 22:00 год. в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, навмисно завдав ОСОБА_3 декілька ударів (точної їх кількості в ході досудового розслідування не вдалось встановити) кулаком правої руки в область голови та тулуба, та металевим предметом (совком) в область голови.
Таким чином, своїми навмисними діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, а саме спричинив ОСОБА_1 умисне середньої тяжкості ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя.
В результаті скоєного правопорушення позивачці завдано матеріальні збитки та завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню винною особою. Так, позивачка за власний кошт купувала ліки та сплачувала кошти за медичні послуги для свого лікування. Сума потрачених коштів на медичні послуги для свого лікування та ліки для лікування травм, отриманих внаслідок події, яка мала місце 30.05.2018 складає 4797,20 грн. (підтверджується наданими квитанціями).
Крім того, вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 завдано морально шкоди, яка виражається у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо неї, яке призвело до середніх тілесних ушкоджень. Внаслідок чого у позивачки виразилися порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного побутового та громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, депресивному стані, втрати сенсу життя, безсонниці та інші. При таких обставинах, враховуючи інтенсивність, глибину страждань, їх тривалість, моральну шкоду оцінила в розмірі 70000,00 грн.
На момент подачі позову матеріальні та моральні збитки добровільно відповідачем їй не відшкодовано. Тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 4797,20 грн., моральну шкоду завдану злочином в розмірі 70000,00 грн. та понесені нею судові витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги не визнав, та 28.07.2020 надав відзив на позовну заяву в якому проти в задоволені позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди просив відмовити в повному обсязі, в зв'язку з безпідставністю, так як позивачка її обґрунтовує витратами на закупівлю ліків, при цьому до позову додала копії чеків про придбання ліків за 31.05.2018, 15.07.2018 та 07.08.2018, а медичну документацію надала за період з 04.06.2018 по 27.06.2018. Щодо стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 зазначив, що істотною обставиною для визначення розміру моральної шкоди є віктимність (провокативність) поведінки потерпілої, проте в момент конфлікту позивачка перебувала в стані алкогольного сп'яніння з метою спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень нанесла йому один удар скляною пляшкою від пива (внаслідок чого йому було заподіяно рану кон'юнктиві ока та проведено операцію на лівому оці), тому відповідач з метою захисту свого життя та здоров'я з наміром припинити напад позивачки схопив металевий совок для збору сміття наніс їй декілька ударів ним. Зважаючи на віктимність поведінки, вважає, що моральну шкоду слід зменшити до 1000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Балтського районного суду Одеської області від 05 березня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у вигляді одного року і шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк в один рік.
Згідно вказаного вироку Балтського районного суду Одеської області реалізовуючи свій злочинний умисел, 30.05.2018 біля 22:00 год. в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, навмисно завдав ОСОБА_1 декілька ударів (точної їх кількості в ході досудового розслідування не вдалось встановити) кулаком правої руки в область голови та тулуба, та металевим предметом (совком) в область голови.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого внутрішнього суглобового перелому великого горбика правої плечової кістки; закритого перелому шиловидного відростка лівої ліктьової кістки; рани голови, скроневої ділянки; рани правої і лівої гомілок; рани лівого стегна, лівої стопи; синців обличчя; крововиливу в ліве око; закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку; синців стегон, гомілок, верхніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від дій тупого (тупих) предметів з обмеженою контактуючої поверхні, можливо, при нанесені ударів кулаками та іншими предметами.
Закритий внутрішньо суглобовий перелом великого горбик правої плечової кістки по критерію тривалості розладу здоров'я строком понад три тижні, і відповідно до п. 2.2.2. «ПРАВИЛ судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 року), відноситься до ушкоджень середньої тяжкості і не є небезпечним для життя.
Синці обличчя, крововилив в ліве око, рани тім'яної і скроневої ділянки голови, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку складає єдиний морфологічний комплекс і мають незначні скороминучі наслідки, що не потребують для свого лікування понад 21-н день і відповідно до п. 2.3.3. «ПРАВИЛ», відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликає короткочасний розлад здоров'я.
Синці стегон, гомілок, верхніх кінцівок мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як шість днів, і відповідно до п. 2.3.5 «ПРАВИЛ», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми навмисними діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК раїни, а саме спричинив ОСОБА_1 умисне середньої тяжкості ушкодження.
Відповідно до виписки № 1511 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на лікуванні в період 04.06.2018 по 27.06.2018 у відділені хірургії з діагнозом: Струс головного мозку. Закритий внутрісуглобовий перелом великого горбика правої плечової кістки; закритий перелом шиловидного відростка лівої ліктьової кістки; рани голови, скроневої ділянки; рани правої і лівої гомілок; рани лівого стегна, лівої стопи; синців обличчя; крововиливу в ліве око; закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку; синців стегон, гомілок, верхніх кінцівок.
Стороною позивача на підтвердження факту та розміру заподіяної матеріальної шкоди було надано фіскальні чеки, зокрема, щодо купівлі лікарських засобів, які були придбані для її лікування та реабілітації після завданих їй ушкоджень на загальну суму 4797,20 грн., чим відповідач завдав їй матеріальний збиток на суму 4797,20 грн.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з вищевказаного вироку, потерпіла від кримінального правопорушення ОСОБА_1 з цивільним позовом в межах кримінального провадження не зверталася.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку передбачених законом.
Тож, суд вважає, що позивачкою доведено заподіяння їй відповідачем матеріальної шкоди. Розмір матеріальної шкоди позивачем доведено повністю та підтверджується вироком суду, який набрав законної сили, квитанціями на придбання ліків, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди у розмірі 4797,20 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зауважує таке.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості, а також майнового стану цивільного відповідача.
Так відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Що стосується розміру відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.
Згідно роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного та фізичного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз (правова позиція Верховного Суду України № 6-28008св10 від 13.07.2011).
З огляду на зазначене та обставини справи, суд вважає, що в даному конкретному випадку факт заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу є безсумнівним, її наслідки у вигляді душевних страждань позивача залежать від особливостей його емоційно-розумового сприйняття внаслідок злочинних дій відповідача та перенесених ним у зв'язку з цим страждань.
Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи наведене, розмір відшкодування суд визначає виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивачки, характеру психологічної травми, яку вона отримала у зв'язку із пережитими душевними хвилюваннями, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, що вказує на те, що їй дійсно була завдана моральна шкода.
Однак, суд критично відноситься до суми моральної шкоди, яку просить стягнути позивачка, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, тому вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Позивачка звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи на підставі п. 6 та п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь держави у розмірі 840,80 грн.
Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокат Цуркан О.О. подав суду: опис робіт (наданих послуг), та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 06.09.2020 № 20/18 та додаткової угоди від 05.03.2020; попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат згідно яких вартість наданих послуг складає 6000,00 грн.; квитанція № 2о/18-1 від 20.04.2020, відповідно до якої позивачка сплатила адвокату Цуркан О.О.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачкою доведено понесення нею витрат за надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177, 1122 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 11-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 4797,20 грн. та моральну шкоду завдану злочином в розмірі 10000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В іншому відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 08 вересня 2022 року.