Справа № 2-а-746
2010 рік
25 червня 2010 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді Хотянової В.В.,
при секретарі Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Алушта адміністративну справу за позов ОСОБА_1 до Ізобільненської сільської ради м.Алушти АР Крим, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним та зобов'язання виконати певні дії та просить суд:
- визнати протиправним і відмінити рішення Ізобільненської сільської ради від 07 травня 2010 року №78/56 « Про розгляд заяви ОСОБА_1»;
- зобов'язати Ізобільненську сільську раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про надання згоди на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованого по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд і будівель і отримання держакту на земельну ділянку і надання згоди ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації по землеустрою і встановленню меж земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд і будівель для отримання державного акту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на підставі права власності належить 38/100 часток АДРЕСА_1. 27/100 часток зазначеного домоволодіння належить ОСОБА_2 Крім того 38/100 часток будівлі належить померлої ОСОБА_4 Син померлої ОСОБА_3 займатися оформленням земельної ділянки не бажає. В теперішній час позивач має бажання оформити земельну ділянку належним чином, надавши для цього заяву до Ізобільненської сільської ради на дачу погодження на складання технічної документації на присадибну ділянку, але відповідач на пленарній сесії не дав згоду на складання зазначеної документації, не зважаючи на те, що в 2003 році він вже давав згоду на складання технічної документації на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з*явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином , заперечень на позов не надійшло.
Третя особа ОСОБА_2 і його представник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов'язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.
Частина друга й третя статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.
Положення Конвенції і Конституції України з цього питання відтворенні у ст.1 ЦПК України про завдання цивільного судового провадження.
Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством , і перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу від 11 грудня 1990 року позивачу належить 38/100 часток будівлі розташованої по АДРЕСА_1
Іншими власниками домоволодіння є ОСОБА_4 який належить 38/100 часток зазначеного домоволодіння, та ОСОБА_5 якому належить 27/100 часток домоволодіння.
Відповідно до рішення Ізобільненської сільської ради №105 від 26.12.2003 року ОСОБА_1 була дана згода на складання технічної документації на присадибну ділянку площею 0,09 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Ізобільненської сільської ради №78/56 від 07.05.2010 року ОСОБА_1 було відмовлено в наданні згоди на розробку технічної документації по землеустрою про складання документів, посвідчуючих право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, для обслуговування 38/100 часток житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1
Передача земельних ділянок у власність громадян проводиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.
Безоплатно земельні ділянки передаються у власність громадянам для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.9 ЗК України до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передачу земельних ділянок у власність, надання їх у користування , в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 ЗК України.
Відповідно до вимог ч.5,6 ст.17 ЗК України передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, проводиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.
Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір ( земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).
Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
ОСОБА_1 звернулась з заявою до Ізобільненської сільської ради про надання згоди на розробку технічної документації по землеустрою про складання документів, посвідчуючих право на земельну ділянку для обслуговування 38/100 часток житлового будинку, без співвласника житлового будинку.
Заява позивача 07 травня 2010 року була розглянута, та Ізобільненською сільською радою було прийнято рішення № 78-56, відповідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено в дозволі на розробку технічної документації по землеустрою по складанню документів посвідчуючих право на земельну ділянку, площею 0,1000 га, для обслуговування 38/100 часток житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, зо згідно ст.89 Земельного Кодексу України земельна ділянка співвласників житлового будинку може їм належати тільки на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог п.3.4 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, місцевої ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Органи місцевого самоврядування, відповідно до вимог ст.144 Конституції України, в межах своїх повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Крім того, орган місцевого самоврядування повинен діяти в межах своїх повноважень та приймати рішення у спосіб передбачений діючим законодавством України та Конституцією України.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не прийняв до уваги рішення Ізобільненської сільської ради №105 від 26.12.2003 року, яке відповідно до вимог ст.144 Конституції України є обов'язковим до виконання на відповідній території, чим порушив права позивача, які закріплені як Конституцією України, так і іншими нормативними актами, на отримання у власність земельної ділянки.
Крім того, необхідно зазначити, що у іншого співвласника зазначеного домоволодіння ОСОБА_2 вже є державний акт на земельну ділянку, відповідно до якого йому належить 0,06 га земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1
Враховуючи всі обставини справи, аналізуючи норми діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на Законі і підлягають судовому захисту.
Відповідно до вимог ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В частині позовних вимог щодо зобьов*язання відповідача прийняти конкретне рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою та встановлення меж земельної ділянки суд відмовляє, так як питання щодо розпорядження земельними ділянками відносяться до компетенції виключно сільської ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,19,55,144 Конституції України, ст.ст.24,26,52,59 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст.12,116,118,151,125-126 ЗК України, ст.ст.1,2,8-12,14,69-72,128,18,19,143,158-163 , 267 КАС України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Ізобільненської сільської ради м.Алушти Автономної Республіки Крим №78-56 від 07 травня 2010 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1.»
Зобов'язати Ізобільненську Сільську раду на пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: м.Алушта, АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд для отримання державного акту на земельну ділянку окремо, без інших співвласників домоволодіння.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Алуштинський міський суд АР Крим у порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: