"21" листопада 2006 р.Справа № 9/442/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого М.В. Сидоренко
суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Ліптуга Т.І.
від відповідача: Грінченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 26.09.2006 р.
у справі № 9/442/06
за позовом Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”
про визнання недійсним зарахування зустрічних позовних вимог з боку ТОВ СП „Нібулон” від 14.10.2005 р. № 4790/1-2 (сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Здійснювалась повна фіксація судового процесу.
14.08.2006 р. позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.10.2005 р. № 4790/1-2 в сумі 11 225 400 грн., які виникли між ТОВ „СП „Нібулон” та ДАХК „ЧСЗ” на підставі договору купівлі-продажу № 0502/1КП від 05.02.2002 р., рішення господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2005 р. по справі № 9/59. При цьому обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що рішенням суду від 10.05.2005 р. по справі №9/59 з ДАХК „ЧСЗ” на користь ТОВ СП „Нібулон” стягнуті збитки; відповідно до ст. 115 ГПК України рішення суду є обов'язковими на всій територій України і виконуються у порядку встановленому Законом України „Про виконавче провадження”, котрим не передбачено порядку виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Рішенням господарського суду від 26.09.2006 р. (суддя Філінюк І.Г.) в задоволенні наведених вище позовних вимог ДАХК “ЧСЗ” відмовлено. Приймаючи рішення суд першої інстанції посилався на недоведення позивачем підстав недійсності правочину, передбачених ст.ст. 203, 602 ЦК України.
Не погоджуючись з судовим рішенням ДАХК „ЧСЗ” звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове задовольнивши повністю позов. При цьому скаржник вважає, що судом неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, та недоведені обставини, які місцевий господарський суд визнав встановленими; висновки, які викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Також скаржник зазначає про порушення судом норм процесуального (ст. 35 ГПК України) та матеріального права (ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”).
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ СП „Нібулон” вважає скаргу необґрунтованою, рішення місцевого суду прийнятим у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, приходить до наступного.
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині постанови. При цьому апеляційна інстанція вважає, що підстави для скасування згаданого рішення відсутні, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2002 р. між ДАХК”ЧСЗ” (продавець) та спільним українсько-угорським-англійським СП „Нібулон” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 0502/1КП, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва (далі -Об'єкт), а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти Об'єкт з метою будівництва перевантажувального терміналу для зернових та олійних культур і сплатити його вартість у розмірі 79817160 грн., в тому числі ПДВ - 13302860 грн. Також договором передбачен обов'язок продавця надати покупцю шляхи для проходження вантажного автомобільного та залізничного транспорту до території придбаного позивачем Об'єкту за окремою угодою.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005 р. по справі № 9/59, залишеним постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2005 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2006 р. без змін, з ДАХК „ЧСЗ” на користь ТОВ СП „Нібулон” стягнуто 13468385,53 грн. збитків із-за неналежного виконання ДАХК умов договору купівлі-продажу № 0502/1 КП від 05.02.2002 р., договору № 2402/1ЗС від 24.02.2003 р. та договору № 1402/2 ЗС від 14.02.2003 р.
14.10.2005 р. ТОВ СП „Нібулон” звернулось до ДАХК „ЧСЗ” з завою № 4790/1-2 (яка отримана позивачем згідно відмітки канцелярії 19.10.2005 р. № 2263) про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 11225400 грн., що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 0502/1КП від 05.02.2002 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005 р. по справі № 9/59.
При цьому, господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що спірний правочин щодо зарахування зустрічної вимоги, відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, т.я. вимоги сторін однорідні, тобто грошові та виникли за двома різними зобов'язаннями, в яких кожна сторона є кредитором іншої, на час проведення зарахування строк виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу від 05.02.2005р. та строк виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005р. по справі №9/59 настав.
Доводи скаржника про те, що Законом України “Про виконавче провадження” не передбачений такий спосіб виконання рішення суду, як зарахування зустрічної однорідної вимоги, не заслуговує на увагу. Так відповідно до приписів статті 1 Закону України „Про виконавче провадження", регулю вання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується тільки цим законом, а здійснюється на підставі, способом й у межах повноважень, визначних цим законом, іншими правовими актами, виданими відповідно до цього закону й інших законів, виконання судово го рішення може здійснюватися будь-яким передбаченим чинним законодавством способом або способом, який не суперечить вимогам чинного законодавства.
Одним з таких способів є припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або ви значений моментом пред'явлення вимоги.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду від 26.09.2006 р. по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006 р. по справі № 9/442/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Сидоренко М.В.
Суддя: Таценко Н.Б.
Суддя: Мишкіна М.А.